Рішення № 2748597, 27.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.08 р. Справа № 24/145

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання В.П.Петровій

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Архипов О.В. - довір.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка

До відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства “Совєтський хлібокомбінат”, м. Макіївка

про стягнення 3200 грн. 00 коп.

СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 11.11.2008р.

оголошувалась перерва до 18.11.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення з відповідача суми відшкодування збитків за неповернуте майно в розмірі 3200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на тимчасову передачу і використання морозильних камер № 151 від 09.01.2004р., договір суборенди № 2694 від 01.07.2006р., акт № 1 приймання - передачі, акт обстеження технічного стану майна, переданого в орендну (суборенду) від 17.04.2008р., повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди в односторонньому порядку від 04.03.2008р.

Позивач наполягає на задоволенні позову, вважає, що відмовився від договору у зв'язку з наявністю заборгованості в розмірі 1,90 грн. за період з липня 2006р. по лютий 2008 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позов та пояснив, що спірне майно, а саме низькотемпературна морозильна вітрина модель ЕК 47С397, серійний номер 401081808 знаходиться у незаконному володінні ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат”. Також відповідач просить залучити як відповідача по даній справі ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат”, викликати в судове засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3

У судовому засіданні відповідач 11.11.2008р. підтвердив факт отримання спірного обладнання, що зафіксовано відповідним протоколом.

16.09.2008 р. відповідач надав клопотання, в якому просить залучити до справи як відповідача ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат”, викликати до суду громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

Вказане клопотання в частині залучення до справи як відповідача ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат” оговорено у судовому засіданні та судом не задовольняється, виходячи з предмету позову.

У судовому засіданні 11.11.2008 р. відповідач наполягав на виклику фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 для дачі пояснень саме як свідків, що зафіксовано відповідним протоколом.

Клопотання в цій частині також задоволенню не підлягає, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено виклик свідків та застосування їх свідчень як доказів у справі.

Виходячи з пояснень відповідача та позивача, ухвалою від 30.09.2008р. суд за власною ініціативою залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство “Совєтський хлібокомбінат”, оскільки прийняте по справі рішення може вплинути на його права або обов'язки.

Представник третьої особи надав письмові пояснення від 14.10.2008р., відповідно до яких пояснив, що 01.01.2007 р. з відповідачем були укладені договори оренди, які у 2007 р. за ініціативи ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат” були розірвані. СПД ОСОБА_1 утримував та не повертав орендоване майно. Після звернення до органів прокуратури, відповідачем повернуто майно власнику. В орендованих приміщеннях знаходилось і інше майно та обладнання, в тому числі і морозильні вітрини. Однак, представник ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат” надати пояснень щодо індивідуально визначеного майна, що є предметом позову не має можливості.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до приписів ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством „Житомирський маслозавод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка 09.01.2004 р. укладений договір на тимчасову передачу і використання морозильних камер, відповідно до якого орендодавець передає в тимчасове використання, а використовувач бере у тимчасове володіння та користування морозильні камери, загальною вартістю 1280000,00 грн.

Згідно п. 4.2. договору, договір діє з часу його підпису і до 31.12.2007р.

Відповідно до п. 4.4. договору якщо жодна сторона в термін до закінчення дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично продовжується на той же термін, що вказаний в п. 4.2. цього договору. Таким чином договір продовжив свою дію.

Листом № 123 від 29.01.2004 р. ВАТ „Житомирський маслозавод” надав ТОВ “Сладкая жизнь” згоду про передання в суборенду орендованого майна третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 3 цієї ж статті передбачає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

01.07.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь” (далі орендар) та Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі суборендар) уклали договір суборенди № 2694.

Відповідно до п. 1.1. орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне володіння та користування низькотемпературні морозильні ларі, виключно з метою реалізації продукції торгової марки „Рудь”.

Згідно з п. 1.2. вказаного договору орендоване майно передане в кількості однієї штуки, вартість якого становить 3200,00 грн.

Порядок передачі майна здійснюється за актом прийняття - передачі, що підписується сторонами, що закріплено п. 2.1. договору.

Факт передачі майна суборендарю підтверджується актом № 1 прийняття - передачі від 01.07.2006 р., згідно з яким передано морозильну вітрину: модель - ЕК 47С397, серійний номер 401081808, балансовою вартістю 3200,00 грн., технічний стан - робочий.

Відповідно до положень п.п. 11.1., 11.2. договору цей договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, датою підписання є дата вказана у преамбулі договору. Строк дії даного договору обумовлений строком дії основного договору оренди.

Згідно з п. 2.4. договору з моменту передачі майна в користування до суборендаря переходить право володіння і користування майном, ризик випадкової загибелі майна.

Судом встановлено, що позивачем було припинено дію договору в односторонньому порядку на підставах п. 8.1.3. договору та ст. 782 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не вносилась на розрахунковий номер ТОВ “Сладкая жизнь” орендна плата більш як за три місяці.

В підтвердження даного факту позивач надав повідомлення про дострокове припинення договору суборенди № 2725 від 04.03.2008р., в якому ТОВ “Сладкая жизнь” також повідомило відповідача про необхідність повернення орендованого майна вартістю 3200,00 грн.

Дане повідомлення СПД ОСОБА_1 отримав 10.03.2008 р., що підтверджується поштовою квитанцією від 04.03.2008р. та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем доведено, що на момент направлення повідомлення у відповідача існувала заборгованість з орендної плати за період з липня 2006 р. по лютий 2008 р.

Таким чином, договір суборенди припинив свою дію 10.03.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з актом обстеження технічного стану майна, переданого в оренду (суборенду) від 17.04.2008р., складеного представниками позивача, орендоване майно, а саме: низькотемпературна морозильна вітрина, модель ЕК 47С397, серійний номер 401081808, в торгівельному приміщенні суборендаря не знаходиться. Відповідач відмовився від підпису в даному акті, що зафіксовано представниками ТОВ “Сладкая жизнь”.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором, в тому числі відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.1.4. договору суборенди суборендар несе повну і безумовну відповідальність за збереження майна, починаючи з моменту його прийняття по акту прийняття - передачі і до моменту повернення орендарю у разі закінчення цього договору або його дострокового припинення.

Згідно з п. 7.1.6. договору загибель, втрата або пошкодження майна, з незалежних від суборендаря чи неконтрольованих з його сторони причинах, не зменшує і не звільняє суборендаря від відповідальності, встановленої п. 7.1.4. цього договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідач, відповідно до приписів п. 2.3. договору, повинен був повернути орендарю майно протягом 48 годин з моменту розірвання договору у справному стані та комплектності з урахуванням нормального зносу, що виник у період його експлуатації.

Виходячи із вищезазначених норм права та умов договору, вбачається, що відповідачем порушені договірні зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача заподіяні збитки за неповернуте майно в розмірі 3200,00 грн., які суд вважає доведеними.

Суд визнає недоведеними посилання відповідача на протиправне утримання спірного майна ЗАТ “Совєтський хлібокомбінат” у зв'язку із відсутністю будь - яких доказів цим ствердженням.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено порушення СПД ОСОБА_1 договірних зобов'язань, внаслідок чого йому були спричинені збитки у вигляді втрати майна, а відповідач не довів того, що порушення умов договору відбулось не з його вини.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення суми відшкодування збитків за неповернуте майно в розмірі 3200,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 22, 611, 614, 774, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 27, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення суми відшкодування збитків за неповернуте майно в розмірі 3200,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь”, м. Макіївка (86152, Донецька область, м. Макіївка, вул. Полтавська; 86110, Донецька область, м. Макіївка, вул. Совєтська, овочева база № 7; р/р 26008198050701 в ДФ ВАТ “Кредит промбанк” м. Донецька, МФО 335593, ОКПО 30936954) суму відшкодування збитків за неповернуте майно в розмірі 3200,00 грн., а також державне мито у розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Ломовцева Н.В.