Ухвала суду № 27485906, 12.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів, вул.Чоловського,2

У Х В А Л А

12 листопада 2012 р. м. Львів № 2а-6557/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув у письмовому провадженні клопотання відповідача про закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Галка-Дрогобич»звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001511503/1 від 03.08.2009 року про накладення штрафу в сумі 19673,68 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення податковий орган прийняв в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001511503/0 від 01.06.2009 року. За наслідками розгляду первинної скарги платника податків на згадане рішення від 01.06.2009 року, останнє було залишено без змін, у зв’язку з чим прийнято нове податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції в сумі 19673,68 грн., про скасування якого заявлено цей позов.

На думку відповідача, обов’язок позивача сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 19673,68 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0001511503/0 від 01.06.2009 року, прийнятого на підставі акта перевірки № 491/15-3/31945760 від 21.05.2009 року, а не внаслідок прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким лише підтверджено правомірність нарахування штрафної санкції в сумі 19673,68 грн. У зв’язку з цим відповідач просить закрити провадження у даній справі.

Позивач вважає таке клопотання необґрунтованим і безпідставним з підстав, викладеним у письмових поясненнях від 25.10.2012 року. Зокрема зазначив, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги платника податків, крім того, що доводить до відома платника податків про необхідність сплати податкового зобов’язання, визначеного у раніше поданому податковому повідомленні-рішенні, визначає також й нові граничні строки його сплати. У випадку несплати у встановлений строк визначеного у ньому грошового зобов’язання податковий орган вправі вживати заходи для стягнення податкового боргу. Відтак, таке рішення податкового органу породжує відповідні правові наслідки для платника податків, тому може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивач повідомив суду, що відповідач уже звертався до суду про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов’язання, визначеному, зокрема, у податковому повідомленні-рішенні № 0001511503/1 від 03.08.2009 року, що також свідчить про необґрунтованість клопотання про закриття провадження у справі.

Під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача суд керувався наступним.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Спеціальним законом з питань оподаткування, чинним на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181), у підп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 якого було зазначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У цьому підпункті зазначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Відповідно до підп. 5.2.3. п. 5.2 цієї статті заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з підп. 5.3.2. п. 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підп. 5.2.5 п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 року № 253 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) 3 метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до підп. 5.2.5. п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Строк давності, відповідно до статті 15 Закону № 2181, становив 1095 днів.

Отже, платник податків вправі оскаржити податкові повідомлення-рішення або в адміністративному або в судовому порядку. Протягом процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення податкового органу, визначене у ньому податкове зобов’язання є неузгодженим і платник не має обов’язку його сплачувати допоки процедура оскарження не завершиться. Якщо за наслідками розгляду скарги платника податковий орган прийме рішення про те, що первинне податкове повідомлення-рішення є правомірним, то платнику надсилається ще одне податкове повідомлення-рішення. Сума податкового зобов’язання у такому рішенні така ж, що й у первинному, але воно містить уже новий строк виконання. У випадку, якщо платник не оскаржить такого податкового повідомлення-рішення в адміністративному або в судовому порядку і не сплатить визначену у ньому суму податкового зобов’язання, у нього виникне податковий борг і контролюючий вживатиме заходи для його погашення.

Отже, в розумінні ст. 17 КАС України податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі рішення за наслідками розгляду скарги платника податків на первинне податкове повідомлення –рішення також є актом індивідуальної дії, що може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки зумовлюють виникнення певних обов’язків у того суб’єкта, щодо якого воно прийняте. Тому доводи відповідача про те, що юридично значимим рішенням в даному випадку є тільки первинне податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 року, на думку суду, є хибними, оскільки ані в Законі № 2181, ані у Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій такого не передбачено. Окрім того, на підставі долучених позивачем доказів суд встановив, що відповідач звертався до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Галка-Дрогобич»податкового боргу, який виник внаслідок несплати податкового зобов’язання, визначеного, зокрема, у спірному податковому повідомленні-рішенні (а.с. 94-96), що також свідчить про безпідставність клопотання відповідача.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що у даному випадку немає передбачених у статті 157 КАС України підстав для закриття провадження у справі, тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 157, 160, 165 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

На ухвалу суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Москаль Р.М.