Постанова № 27485807, 13.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8154/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

від позивача: Кадник М.В. (довіреність від 11.04.2012 №б/н),

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов?язкове соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 3898,31 грн., -

ВСТАНОВИВ

23 жовтня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (далі - УПФУ в Сватівському районі Луганської області, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим відповідно до п.1 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 3898,31 грн.

24 жовтня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду в скороченому провадженні.

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач подав до відділу діловодства та обліку звернень громадян письмові заперечення проти позову вх. №39520 від 05.11.2012 (а.с. 19-20).

У зв?язку з чим, ухвалою суду від 06.11.2012 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 листопада 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 01.02.2001 ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Відповідно до п.4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-УІ від 08.07.2010 року ОСОБА_2 є платником єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

Також позивач зазначив, що допустив механічну помилку, і вказав що відповідач обрав спрощену систему оподаткування. Але разом із тим, відповідно до п.2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-УІ від 08.07.2010 року єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до п.5 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-УІ від 08.07.2010 року мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

З огляду на цю норму, відповідач також повинен сплачувати єдиний внесок у розмірі, який повинен бути не меншим за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

На підставі вище викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з?явився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як зазначалось вище надав суду письмові заперечення, в яких просив провести розгляд за його відсутністі та зазначив, що він зареєстрований приватним підприємцем та є платником податків на загальних умовах. Також відповідач зазначив, що УПФУ в Сватівському районі Луганської області безпідставно і незаконно виставляє вимогу по сплаті заборгованості в розмірі 3898, 31 грн.

Незважаючи на численні звернення до посадових осіб УПФУ у Сватівськоміу районі, Головного управління ПФУ в Луганській області, обгрунтування нарахованої суми та розрахунок заборгованості йому надано не було.

Також відповідач зазначив, що неодноразово особисто звертався до фахівців УПФУ в Сватівському районі, в тому числі і до начальника Управління, але ж зрозумілого роз?яснення він не отримав. Він вважає, що сплата єдиного внеску- є правом, а не обов'язком. У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» не має посилання на те, що сплата єдиного внеску - це обов'язок.

На підставі чого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрован Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області як фізична особа-підприємець 01.02.2001 за номером НОМЕР_2, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців НОМЕР_3 (а.с. 5).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, як платник страхових внесків.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

При вирішенні справи судом взято до уваги , що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010р. № 2464-VІ (далі -Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2012 року відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, за даними якого сума нарахованого єдиного внеску за 2011 рік становить 111,39 грн. (а.с.8). Зазначений розмір єдиного внеску є меншим ніж розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, який повинен відповідач сплачувати. В результаті чого у відповідач утворилась заборгованість по доплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 3898,31 грн. Залишок боргу відповідача складає 3898,31 грн.

Розмір страхових внесків за 2011 рік, який відповідач сплатив добровільно, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-УІ від 08.07.2010 року єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34.7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році мінімальний страховий внесок становить: у січні, лютому, березні - 326,52 грн., травні, червні, липні серпні, вересні - 333,12 грн., жовтні, листопаді - 341,79 грн., та грудні 348,38 грн. (щомісяця).

Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області було сформовано вимогу від 02.07.2012 року № Ф-337 (а.с.6), яку відповідач отримав 04.07.2012 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, однак сума заборгованості сплачена не була.

Згідно з пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Суд дійшов до висновку, що відповідно до наведених вимог законодавства управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області правомірно було сформовано вимогу на суму боргу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 6 названого Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до вимог абз. 6 та 7 ч. 4 ст. 25 названого Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Наявні матеріали справи свідчать, що станом на дату подачі позовної заяви у відповідача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 3898,31 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.7).

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов?язкове соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 3898,31 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) адреса: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (адреса: 92600, Луганська область, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, 38, код ЄДРПОУ 21792614) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2011 рік в сумі 3898,31 грн. (три тисячі вісімсот дев'яносто вісім грн. 31 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 листопада 2012 року.

СуддяО.В. Ципко