Постанова № 27485385, 12.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13869/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі Аврамченко С.С.

за участю

прокурора - Хейфець Р.В. - на підставі посвідчення,

представника позивача - Павлюкової А.А. - на підставі довіреності,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора м. Донецька в інтересах Держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1 700,00 грн., -

встановив:

15 жовтня 2012 року Прокурор м. Донецька, (далі - Прокурор), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах Держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, (далі - Позивач або Держспоживінспекція), до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора», (далі - Відповідач або ТОВ «ТС «Обжора»), в якому просив суд стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позову Прокурор зазначив, що під час перевірки додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог Закону України «Про рекламу», встановлено, що Держспоживінспекцією до ТОВ «ТС «Обжора» застосовані штрафні санкції в сумі 1 700,00 грн., які Відповідачем не сплачені. Оскільки штраф підлягає зарахуванню до Державного бюджету України, як наслідок, їх несплата завдає шкоди економічним інтересам Держави.

В судовому засіданні Прокурор та представник позивача підтримали заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, та просили їх задовольнити. Крім того, в судовому засіданні Прокурором надана заява про уточнення позовних вимог, сутність якого полягала у визначенні реквізитів Державного бюджету України, за якими має бути сплачений штраф, застосований до ТОВ «ТС «Обжора».

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с.32), про причини неявки та про свою правову позицію по справі суд не повідомив.

Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а також ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

9 грудня 2011 року Відділ «Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської ради звернувся до Держспоживінспекції з листом, в якому повідомляв про виявлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розташованих за відсутності правовстановлювальних документів, в тому числі конструкції, розміщеної за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а і належної ТОВ «ТС «Обжора»; та зазначав, що пропозиції демонтувати рекламні засоби, встановлені з порушенням законодавства, проігноровані. З урахуванням наведеного Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами просив Позивача вжити передбачені законом заходи впливу до суб'єктів господарювання, що порушують вимоги ст.16 Закону України «Про рекламу», (а.с.7).

7 березня 2012 року посадовою особою Держспоживінспекції складений протокол про порушення законодавства про рекламу за № 000001, із змісту якого вбачається, що розповсюджувачем зовнішньої реклами - ТОВ «ТС «Обжора» розміщена спеціальна конструкція зовнішньої реклами за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 8а, без відповідного дозволу, (а.с.9, 12).

7 березня 2012 року Позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, допущене Відповідачем, (а.с.11).

Встановивши ознаки порушення вимог ст.16 Закону України «Про рекламу», Держспоживінспекція звернулася до ТОВ «ТС «Обжора» з вимогою про надання у термін до 26 березня 2012 року письмових пояснень з додаванням копій низки документів, в тому числі дозволу на розміщення зовнішньої реклами, договору з замовником, виробником та розповсюджувачем зазначеної реклами, оригінал-макету реклами, документа, що підтверджує вартість розповсюдженої реклами тощо, одночасно попередивши, що у випадку невиконання цієї вимоги до Відповідача будуть застосовані штрафні санкції, визначені чинним законодавством. Ці обставини встановлені на підставі листа від 7 березня 2012 року за № 05/16-253, (а.с.8).

Листом від 26 березня 2012 року ТОВ «ТС «Обжора» поінформувало Держспоживінспекцію про те, що виконати вимогу у визначений нею строк не видається можливим, а тому витребувані документи будуть надані до 2 квітня 2012 року, (а.с.15), проте ці документи Позивачу надані так і не були.

5 квітня 2012 року Держспоживінспекція надіслала на адресу Відповідача запрошення, в якому повідомила про те, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу стосовно розповсюдженої зовнішньої реклами без відповідного дозволу відбудеться 17 квітня 2012 року, (а.с.10).

Зі змісту протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, (а.с.13), та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 квітня 2012 року № 000041, (а.с.14), вбачається, що за порушення ст.16 Закону України «Про рекламу», яке виявилося у розміщенні рекламної конструкції без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 8а, до ТОВ «ТС «Обжора» застосований штраф в сумі 1 700,00 грн.

Докази оскарження рішення Держспоживінспекції про накладення штрафу, рівно як і докази сплати Відповідачем штрафних санкцій, суду не надані.

До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Згідно з п.2 ч.1 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Аналогічна норма міститься у п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, є однією з форм такого представництва, що вбачається зі змісту ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з приписами ч.5 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Можливість прокурора здійснювати представництво інтересів громадянина або держави в адміністративному суді вбачається зі змісту ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже у спірних правовідносинах Прокурор здійснює представництво інтересів Держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, вбачаючи підстави для представництва в несплаті Відповідачем до Державного бюджету України штрафу, що має наслідком завдання шкоди економічним інтересам Держави, шляхом звернення до суду з адміністративним позовом.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Порядок розміщення зовнішньої реклами регламентований ст.16 Закону України «Про рекламу», відповідно до положень ч.1 якої розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма міститься в п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, і передбачає, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Зі змісту п.24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами вбачається, що підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, є виданий у встановленому порядку дозвіл.

Таким чином, розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території населених пунктів має здійснюватися винятково за наявності відповідного дозволу, виданого виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Судом встановлено, що ТОВ «ТС «Обжора» здійснило розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 8а, за відсутності відповідного дозволу.

Отже, суд приходить до висновку, що Відповідач розмістив спеціальну конструкцію зовнішньої реклами з порушенням вимог ст.16 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачу було запропоновано усунути виявлене порушення шляхом демонтування спеціальної конструкції, про що свідчить лист Відділу «Робочий орган з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської ради, адресований Держспоживінспекції. Однак, ТОВ «ТС «Обжора» демонтування зазначеної конструкції не здійснило.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Наведена норма свідчить, що Позивач належить до категорії суб'єктів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах визначених законодавством повноважень.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено ч.1 ст.27 Закону України «Про рекламу».

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Ч.4 ст.27 Закону України «Про рекламу» визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Таким чином, встановивши, що Відповідачем як розповсюджувачем зовнішньої реклами здійснено розміщення спеціальних конструкцій з порушеннями вимог ст.16 Закону України «Про рекламу», Позивач був повноважний застосувати до нього штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно з ч.5 ст.27 Закону України «Про рекламу» вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Оскільки, незважаючи на вимогу Держспоживінспекції, Відповідач не надав їй документи стосовно вартості реклами, розповсюдженої з порушеннями вимог Закону України «Про рекламу», Держспоживінспекція, діючи на підставі ч.7 ст.25 цього Закону, відповідно до якої у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, правомірно застосувала до Відповідача штраф в сумі 1 700,00 грн. тобто в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на те, що Позивач, реалізовуючи надані йому законом повноваження у сфері державного контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу, виявив факт порушення Відповідачем вимог чинного законодавства, застосував до останнього штрафні санкції, приймаючи до уваги те, що суду не надані докази оскарження та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, рівно як і докази сплати штрафу Відповідачем, заявлені позовні вимоги є законними і обґрунтованими.

Заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов Прокурора м. Донецька в інтересах Держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1 700,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС «Обжора» до бюджету суму штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., застосованого за рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 17 квітня 2012 року № 000041, р/р 3111211570004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, отримувач коштів: Держбюджет Ворошиловського району м. Донецька.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 11 листопада 2012 року.

4. Постанова складена у повному обсязі і підписана 16 листопада 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.