Постанова № 27485340, 13.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12523/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс»про стягнення заборгованості в розмірі 21160, 91 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 року державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс»заборгованості по земельному податку в розмірі 21160, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державне підприємство «Дніпропетровськавтотранссервіс»має податковий борг зі сплати земельного податку, який на момент розгляду справи не погашений.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 31.10.2012 року, яке міститься в матеріалах справи. Заперечень проти позову не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Державне підприємство «Дніпропетровськавтотранссервіс»зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.01.2006 року та перебуває на податковому обліку, як платник земельного податку, у державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 цього ж Кодексу, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим же розділом.

Відповідно до п. 274.1. ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273,276 і 278 цього ж Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію із земельного податку № 2116 від 28.01.2011 року, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання зі сплати земельного податку за 2011 рік у розмірі 25648,01 грн. з помісячною сплатою у сумі 2137, 33 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, у відповідача за період з березня по грудень 2011 року виник податковий борг зі сплати земельного податку у розмірі, з урахуванням часткової сплати в розмірі 242, 32 грн. - 21131,03 грн. який відповідач самостійно визначив у поданих ним податкових деклараціях.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що згідно зворотного боку облікової картки відповідача, йому нарахована пеня у розмірі 29,88 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем направлені останньому : перша податкова вимога форми «Ю1»№ 1/684 від 20 квітня 2010 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 564, 53 грн. та 21 травня 2010 року - друга податкова вимога форми «Ю2»№ 2/848 про сплату податкового боргу в сумі 2701,86 грн. Вказані вимоги були направлені відповідачу, та отримані останнім, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові вимоги не є відкликаними, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, у зв'язку із непогашенням податкового зобов'язання, у державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс»виник податковий борг на суму 21160, 91 грн., який на час розгляду справи не погашений.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» про стягнення заборгованості в розмірі 21160, 91 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 23, код ЄДРПОУ 30324911) на користь місцевого бюджету (код бюджетної класифікації 13050100 на р/р 33216811700004 в УДК у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, МФО 805012) податковий борг по земельному податку у суму 21160,91 грн. (двадцять одна тисяча сто шістдесят гривень дев'яносто одну копійку).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський