Постанова № 27485333, 13.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13395/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 17 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Козаченка А.В.

при секретарі Широбокові І.В.

за участю:

представників позивача Хомицького В.М., Свенцицького О.В.

представника відповідача Малюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Машинобудівний завод «Буран» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Машинобудівний завод «Буран» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову (з урахуванням збільшених позовних вимог) позивач зазначив, що 09.09.2011р. загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» було прийнято рішення про припинення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» шляхом його перетворення в ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», оформлене протоколом загальних зборів № 1/2011 від 09.09.2011р., а також сформовано та призначено ліквідаційну комісію ПАТ «Машинобудівний завод «Буран».

18.11.2011р. за результатами діяльності ліквідаційної комісії загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» було затверджено звіт ліквідаційної комісії та передавальний акт нерухомого майна ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» до ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», що зафіксовано в протоколі загальних зборів акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» № 2/2011 від 18.11.2011р.

18.11.2011р. загальними зборами учасників позивача було створено ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» в результаті перетворення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран», визначено розмір статутного капіталу товариства, затверджено статут, утворено виконавчий орган, що оформлено протоколом № 1 від 18.11.2011р.

23.11.2011р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради було зареєстровано ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» в результаті перетворення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран».

При цьому, позивач зазначає, що передавальний актом, затвердженим 18.11.2011р. загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» та зареєстрованим в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, від ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» до правонаступника ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» передано у власність певне нерухоме майно та технічні паспорти на нього, а також правовстановлюючі документи.

27.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на передане від ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на ці об'єкти, додавши до неї усі передбачені діючим законодавством України документи, але позивачу було відмовлено у здійснені дій про які ним зазначено у заяві від 19.09.2012р. №1.

Позивач вважає, що відмовляючи у державній реєстрації права власності на передане від ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на ці об'єкти, відповідачем порушені вимоги п.п.1 ч.1 ст.4, ч.3 ст.17, п.4 ч.1 ст.18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.12 додатку 1 до п.п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивач вважає, що у відповідності до п.3.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у даному випадку не потрібно проведення попередньої технічної інвентаризації об'єктів нерухомості, які позивач просив зареєструвати, оскільки дане нерухоме майно було передано йому на підставі акта приймання-передавання саме від 18.11.2011р.

На підставі викладеного позивач просив зобов'язати відповідача на підставі поданих ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» документів провести підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме, будівля контори літ. К-2 площею 577, 6 кв.м., будівля лісопильного цеху літ. И-1 площею 204,5 кв.м., будівля механічного цеху № 2, склад обладнання літ. Б- 1 площею 1376,7 кв.м., будівля цеху ГШО літ. А-2 площею 4952,0 кв.м., будівля АПК літ. А1-4 площею 1429,4 кв.м., будівля сховища літ. Т-1 площею 171,6 кв.м., будівля прохідної літ. Н-1 площею 40,9 кв.м., будівля матеріального складу літ. О-1 площею 201,9 кв.м., будівля буфету літ. М-1 площею 100,0 кв.м., частина будівлі механічного цеху № 1 літ. Р-1 площею 729,1 кв.м., частина будівлі електричного цеху, матеріального складу, кузні літ. С-1 площею 933,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, б. 1-А та належать ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» на праві власності; зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме, будівля контори літ. К-2 площею 577, 6 кв.м., будівля лісопильного цеху літ. И-1 площею 204,5 кв.м., будівля механічного цеху № 2, склад обладнання літ. Б- 1 площею 1376,7 кв.м., будівля цеху ГШО літ. А-2 площею 4952,0 кв.м., будівля АПК літ. А1-4 площею 1429,4 кв.м., будівля сховища літ. Т-1 площею 171,6 кв.м., будівля прохідної літ. Н-1 площею 40,9 кв.м., будівля матеріального складу літ. О-1 площею 201,9 кв.м., будівля буфету літ. М-1 площею 100,0 кв.м., частина будівлі механічного цеху № 1 літ. Р-1 площею 729,1 кв.м., частина будівлі електричного цеху, матеріального складу, кузні літ. С-1 площею 933,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, б. 1-А та належать ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» на праві власності.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічно викладеному в позові, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» було прийнято рішення про припинення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» шляхом його перетворення в ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», а також сформовано та призначено ліквідаційну комісію ПАТ «Машинобудівний завод «Буран».

18.11.2011р. за результатами діяльності ліквідаційної комісії загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» було затверджено звіт ліквідаційної комісії та передавальний акт нерухомого майна ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» до ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» № 2/2011 від 18.11.2011р. (а.с.9, 10-12).

18.11.2011р. загальними зборами учасників ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» було створено ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» в результаті перетворення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран», а також визначено розмір статутного капіталу товариства, затверджено його статут та утворено виконавчий орган, що підтверджується протоколом загальних зборів ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» № 1 від 18.11.2011р. (а.с.13-19).

23.11.2011р., в результаті перетворення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран», Виконавчим комітетом Донецької міської ради було зареєстровано ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» як юридичну особу, про що внесено відповідний запис про державну реєстрацію, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.83). Новостворене підприємство діє на підставі Статуту (а.с.69-82).

Також, суд зазначає, що вищевказаним передавальний актом, затвердженим 18.11.2011р. загальними зборами акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» (а.с.9), від ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» до правонаступника ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» передано нерухоме майно з технічними паспортами та правовстановлюючими документами на нього, зареєстроване в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме: будівля контори літ. К-2 площею 577, 6 кв.м., будівля лісопильного цеху літ. И-1 площею 204,5 кв.м., будівля механічного цеху № 2, склад обладнання літ. Б- 1 площею 1376,7 кв.м., будівля цеху ГШО літ. А-2 площею 4952,0 кв.м., будівля АПК літ. А1-4 площею 1429,4 кв.м., будівля сховища літ. Т-1 площею 171,6 кв.м., будівля прохідної літ. Н-1 площею 40,9 кв.м., будівля матеріального складу літ. О-1 площею 201,9 кв.м., будівля буфету літ. М-1 площею 100,0 кв.м., частина будівлі механічного цеху № 1 літ. Р-1 площею 729,1 кв.м., частина будівлі електричного цеху, матеріального складу, кузні літ. С-1 площею 933,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Кірова, б. 1-А.

Вищевказане нерухоме майно належало ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» на підставі наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України №2622 від 04.07.1994р., акта передачі державного нерухомого майна в статутний капітал ВАТ «Буран» від 23.02.1998р., рішення виконкому Кіровської районної в м. Донецьку ради від 19.07.2000р. № 409/4, Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 19870553 від 13.08.2008р., Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 23047243 від 17.06.2009р., рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 04.06.2009р. по справі № 2-3516/09, Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 23286370 від 14.07.2009р., рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 23.10.2008р. по справі № 2-12027/08, Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 21575084 від 16.01.2009р., Договору купівлі-продажу № 1668 від 19.03.2004р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 3245521 від 02.04.2004р., Договору купівлі-продажу № 1670 від 19.03.2004р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 3245448 від 02.04.2004р., Договору купівлі-продажу № 1672 від 19.03.2004р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 3245394 від 02.04.2004р. (а.с.20-36).

27.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою від 19.09.2012р. №1 про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності, додавши до неї вищезазначені документи, але відповідачем відмовлено у державній реєстрації права власності та видачі відповідних свідоцтв у зв'язку з необхідністю проведення технічної інвентаризації даних об'єктів нерухомості.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, посилається на порушення відповідачем вимог п.п.1 ч.1 ст.4, ч.3 ст.17, п.4 ч.1 ст.18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.3.9, п.12 додатку 1 до п.п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №57/6445 з наступними змінами та доповненнями, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Комунальним підприємствам Бюро технічної інвентаризації державою делеговані повноваження щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Основними видами діяльності відповідача є технічна інвентаризація та облік об'єктів нерухомого майна, ведення державного реєстру правовстановлюючих документів, державна реєстрація переходу права власності на нерухоме майно тощо.

Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов'язки щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01.07.2004р. №1952-IV (далі за текстом - Закон України №1952), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (далі за текстом - Тимчасове положення) та Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773 (далі за текстом - Інструкція №127).

Згідно ст. 3 Закону України №1952, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону України №1952 передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.16 Закону України №1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України №1952, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.4 ч.1 ст.18 Закону України №1952, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається: фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується).

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України №1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ст.24 Закону України №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Також, суд зазначає, що згідно п.1.2 Тимчасового положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно п.1.7 Тимчасового положення, реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення передбачено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Відповідно до п.2.2. Тимчасового положення, заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).

Додатком 2 до Тимчасового положення визначений вичерпний перелік

правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. У відповідності до цього переліку правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема, є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Пунктом 3.1 Тимчасового положення передбачено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.

Згідно п.3.5 Тимчасового положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Пунктом 3.9 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Відповідно до п.8.1 Тимчасового положення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п.8.3 Тимчасового положення, підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ.

Пунктом 8.4 Тимчасового положення передбачено, що свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; тип (призначення) об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, садиба, квартира, приміщення тощо); адресу (місцезнаходження) об'єкта нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; опис об'єкта нерухомого майна (дані про будівлі, споруди, їх частини; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації), матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна; реквізити прийнятого рішення (найменування органу, назва документа, дата та індекс); прізвище, ім'я, по батькові та підпис керівника органу, який прийняв рішення. Зазначене свідоцтво скріплюється печаткою органу, який проводив оформлення права власності на нерухоме майно.

Проте, суд зазначає, що у відповідності до розділу 2 Інструкції №127, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:

- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;

- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;

- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;

- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);

- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);

- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);

- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони», ДБН А 3.1-9-2000 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання»). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.

Згідно розділу 10 Інструкції №127, поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, а також захисні споруди, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2.

Планова технічна інвентаризація захисних споруд проводиться під час проведення періодичної інвентаризації в установленому порядку.

Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни: а) зведення нових, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, будівель, допоміжних будівель; б) зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок; в) зміни у призначенні будинків унаслідок їх реконструкції та переобладнання; г) зміни у технічному стані будинків, будівель, допоміжних будівель, захисних споруд унаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів; ґ) приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо); д) зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або забиттям дверних та віконних прорізів тощо; е) зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо); є) зміни в системі опалення; ж) зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо; з) знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом; и) зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо; і) зміна власника, якщо минуло дванадцять місяців після проведення попередньої технічної інвентаризації.

Як вже зазначалося, в результаті перетворення ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» у ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» №2/2011 від 18.11.2011р. було затверджено передавальний акт нерухомого майна ПАТ «Машинобудівний завод «Буран» до правонаступника ТДВ «Машинобудівний завод «Буран», яким останньому передано вищевказане нерухоме майно з технічними паспортами та правовстановлюючими документами на нього, котре зареєстроване в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ПАТ «Машинобудівний завод «Буран».

За таких обставин, враховуючи приписи п. і) абзацу 3 розділу 10 Інструкції №127, суд вважає, що здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на вищевказані об'єкти нерухомості та оформити і видати позивачу свідоцтво про право власності на дані об'єкти нерухомості можливо лише після проведення технічної інвентаризації вищезазначених об'єктів нерухомості.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача не виник обов'язок оформити і видати позивачу свідоцтво про право власності на вищевказані об'єкти нерухомості та здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на дані об'єкти нерухомості, у зв'язку з чим у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Товариства з додатковою відповідальністю «Машинобудівний завод «Буран» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова в повному обсязі виготовлена 19.11.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.