Ухвала суду № 27484453, 13.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4229/12

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Спесивцев Вадим Валерійович

відповідач (апелянт) : Шадюк Олег Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД" звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД".

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

16.08.2012 року на підставі п. 1 п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п. п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та п. 75.1. ст. 75 ПК України Крижопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено камеральну перевірку податкової звітності із податку на додану вартість за період червень 2012 року. За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 16.08.2012 року № 01121/1630/20101453.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року, зокрема податковим органом зазначено, що граничний строк подання податкової звітності 20.07.2012 року, а платником таку подано 01.08.2012 року. Вказані обставини, стали фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 16.08.2012 року № 0000101630 яке оскаржується у справі.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Нормою п. 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, п. 5 Розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 передбачено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Нормою п. 2 Розділу 3 Інструкції передбачено, що при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за червень 2012 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року 06.07.2012 року.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.

Відповідно до копії Квитанції № 2 вбачається, що податкова декларація яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубник ЛТД» доставлена до районного рівня Державної податкової служби України (підрозділ Крижопільська міжрайонна ДПІ) 06.07.2012 року. При цьому статус документа зазначено - «документ прийнято на районному рівні».

Пунктом 203.1 ст. 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на позов копій квитанцій, такі не дають підстав для висновку про те, що податкові декларації на які посилається відповідач подані у встановлені строки (до 20.07.2012 року), оскільки датою прийняття податкової звітності на вказаних квитанціях зазначено 23.07.2012 року. Отже, останньою податковою звітністю із податку на додану вартість яка подана позивачем у справі та прийнята на районному рівні відповідачем була податкова звітність від 06.07.2012 року, а з огляду на норму п. 203.1 ст. 203 ПК України підстави вважати її такою, що подана із пропущенням строку її подання відсутні.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 ПК України, підставою для відповідальності є неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Беручи до уваги, що податкова звітність позивачем подана у встановлені Податковим кодексом України строки, підстав для застосування санкцій за порушення строків її подання оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням відсутні, а тому таке підлягає скасуванню.

Натомість норма п. 86.2. ст. 86 ПК України передбачає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього

Кодексу.

Колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган позбавлений повноважень прийняття податкового повідомлення-рішення у день перевірки. Натомість у справі що розглядається як Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 01121/1630/20101453 так і оскаржуване податкове повідомлення-рішення датовані 16.08.2012 року. Наведене разом із встановленими ознаками протиправності податкового повідомлення рішення № 0000101630 від 16.08.2012 року свідчить про наявність підстав для його скасування.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.