Ухвала суду № 27484414, 13.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2722/12

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ "Тесмо-М" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з Державного бюджету України відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватне акціонерне товариство "Тесмо-М" зареєстроване як юридична особа 27.09.1999 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, взяте на облік платником податків державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому 24.01.1993 року за №1446 та зареєстроване платником ПДВ.

З 02.02.2012 року по 08.02.2012 року працівником ДПІ у м.Хмельницькому на підставі направлення №001446 від 02.02.2012р. виданого ДПІ у м. Хмельницькому, згідно п.75.1 ст.75, п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. та відповідно до наказу ДПІ у м.Хмельницькому від 02.02.12р. №469 проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 р. у сумі 179949 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку.

За результатами проведених перевірок податковим органом складено акт від 15.02.2012 року №1143/23-7/14152653 про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М", код за ЄДРПОУ 14152653 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2011 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено неможливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в установі банку в розмірі 179949 грн. за листопад 2011 року, так як в порушення: п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3, абз. "а" п.200.4 ст.200 ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, п.п.4.6.3, Розділу V Наказу ДПА України "Про Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ" від 25.01.2011р. № 41 підприємством завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року на 179949 грн.; п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями платником завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту листопада 2011р. (рядок 19 декларації) на 7324 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту листопада 2011р. (рядок 18 декларації) на 8785 грн.; п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями платником занижено суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет (рядок 25 декларації) на 8785 грн..

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0000192307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 179949 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 89975 грн.; № 0000202307, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7324 грн. за листопад 2011 року; №0000212307, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 13178 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8785 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4393 грн..

Податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2012 року №0000212307 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13178 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 8785 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4393 грн., так як перевіркою встановлено заниження позитивного значення (рядок 18 декларації за листопад 2011 року) на 8785 грн. та завищення відємного значення (рядок 19 декларації за листопад 2011 року) на 7324 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2011 року (рядок 25 декларації за листопад 2011 року) на 8785 грн., внаслідок завищення позивачем суми податкового кредиту листопада 2011 року на 16109 грн. за рахунок віднесення до його складу сум ПДВ по операціях із ТОВ «Трігла», код ЄДРПОУ 19021467, які мають ознаку сумнівності.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2012 року №0000202307 зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7324 грн., так як в порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України позивачем завищено суму податкового кредиту листопада 2011 року на 16109 грн. за рахунок віднесення до його складу сум ПДВ по операціях із ТОВ «Трігла», код ЄДРПОУ 19021467, які мають ознаку сумнівності.

Суд встановив, що позивачем до складу податкового кредиту листопада 2011 року віднесено суми ПДВ в розмірі 16109 грн., по податкових накладних №36 від 09.11.2011 року на загальну суму 853 грн., в тому числі ПДВ -142 грн. та №43 від 14.11.2011 року на загальну суму 95802 грн., в тому числі ПДВ -15967 грн., виписаних ТзОВ "Трігла".

10.03.2011 року між ЗАТ по технічній експлуатації і сервісу молочного обладнання "Тесмо-М" (покупець) та ТОВ "Трігла" (постачальник) укладено договір поставки №31-03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його за цінами постачальника на умовах даного договору (п.1.1. Договору); замовлення покупця оформляється в усній чи письмовій формі і може передаватися постачальнику факсом, телеграмою чи іншим чином. На підставі отриманого замовлення сторони підписують специфікацію та/або постачальник підписує рахунок-фактуру на кожну окрему партію товару з визначеним терміном поставки (п.1.2 договору); постачальник зобов'язаний протягом 3 банківських днів з моменту отримання замовлення покупця повідомити покупця про підтвердження або відмовлення від замовлення, підтвердженням замовлення є виставлений рахунок-фактура на оплату товару (п.1.3 договору); ціна на товар та загальна вартість товару узгоджується сторонами по кожній партії товару та відображаються у специфікаціях та/або рахунках-фактурах (п.2.1 договору); п.2.3 договору визначені умови оплати: 1-й платіж -передоплата у розмірі 50% від суми що вказана у специфікації та/або рахунку-фактурі, 2-й платіж -50% від суми що вказана у специфікації та/або рахунку-фактурі покупець перераховує на р/р постачальника на протязі 3-х банківських днів після отримання товару на складі покупця. П.4.2 договору визначено умови поставки -товар поставляється на склад у м.Хмельницькому за рахунок покупця, відгрузка здійснюється на підставі виписаної покупцем довіреності (п.4.3 договору). Постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні супровідні документи: рахунок-фактура (оригінал), примірник видаткової накладної (оригінал), податкову накладну, сертифікати відповідності на товар (завірений мокрою печаткою з перекладом на українську чи російську мову), паспорт на товар та інструкцію по експлуатації (при наявності, з перекладом на українську чи російську мову) (п.4.4 договору).

На підтвердження виконання сторонами умов договору поставки №31-03 від 10 березня 2011 року, позивачу під час проведення відповідачем перевірки та суду надано рахунки на оплату №879, №908 №1112, №681, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками»у листопаді 2011 року, податкові накладні №36 від 09.11.2011 року на загальну суму 853,00 грн. в т.ч. 142,00 грн. ПДВ (видана після оплати товару, що підтверджується платіжним дорученням №1070 від 09.11.2011р. та є першою подією) і №43 від 14.11.2011 року на загальну суму 95802,00 грн. в т.ч. 15967,00 грн. ПДВ (видана після отримання товару, що підтверджується видатковою накладною №919 від 14.11.2011р. та є першою подією). Товар, згідно переліку вказаного в видатковій накладній, був доставлений перевізником - ПП «Нічний експрес», про що свідчить товарно-транспортна накладна від 14.11.2011р. в якій зазначено відправник - ТзОВ "Трігла", одержувач - "Тесмо-М".

Таким чином, укладений між позивачем та ТОВ "Трігла" договір не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що дана угода не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

На підставі дослідження поданих доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано правильного висновку про те, що позивачем надано належні докази на підтвердження реального характеру його відносин з вказаними контрагентами, використання придбаних матеріальних цінностей у власній господарській діяльності, а тому позивач правомірно відповідно до вимог ПК України віднесено до складу витрат, витрати по придбанню вказаних ТМЦ.

Відповідно до пункту 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного період, у зв'язку з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів утому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при формуванні податкового кредиту ПрАТ "Тесмо-М" діяло у відповідності до вимог п. 198.3 ПК України і податковий кредит визначило із дотриманням вимог статті 198 ПК України, оскільки право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 ПК України).

Судом першої інстанції також було встановлено, що в період здійснення господарських операцій з контрагентами, вони були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містяться в Єдиному державному реєстрі, та враховані судом як належні докази.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №0000192307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 179949 грн. та застосована штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 89975 грн., так як встановлено, що позивачем в порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3, абз. «а»п.200.4 ст.200 ПК України завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року на 179949 грн., колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Відповідно до п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Подавши до ДПІ у м. Хмельницькому податкову декларацію з ПДВ №9012762831 за листопад 2011 року від 19.12.2011 року, та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011 року від 15.12.2011 року №9012240683, позивач задекларував у рядку 23.1 декларації за листопад 2011 року "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку" суму 179949,00 грн.. Одночасно позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 179949,00 грн..

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК України).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.208 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.9 ст.200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Колегією суддів встановлено, що позивач в декларації з ПДВ за жовтень 2011 року визначив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 179949,00 грн..

Позивач, з метою усунення допущеної в декларації за жовтень 2011 року помилки, а саме неправомірного врахування суми податкового кредиту в розмірі 365 грн., 15.12.2011 року подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким скориговано визначене в податковій декларації за жовтень 2011 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 179584,00 грн.. Значення рядка 20.2 декларації за жовтень 2011 року знайшло своє відображення в рядках 22, 23, 23.1 декларації за листопад 2011 року, а також в розрахунку суми бюджетного відшкодування та в заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, що відповідає вищевказаним положенням чинного законодавства.

Апеляційною інстанцією встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав вимоги, встановлені ПК України, щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ.

За змістом підпунктів п.200.1 -п.200.4 і п.200.7 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при її від'ємному значенні. При цьому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Рішення платника податку про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування відображається платником податку у податковій декларації та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, які подаються податковому органу.

Пунктами 200.12, 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки податковим органом не надано органу Державного казначейства (третій особі) висновків про відшкодування з державного бюджету України податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача в банку з визначенням суми бюджетного відшкодування, то відповідно не було здійснено і саме відшкодування.

В силу п.200.17 ст. 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Положеннями ст.200 ПК України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин позовна вимога ПрАТ "Тесмо-М" щодо стягнення з Державного бюджету України на його користь бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 179584 грн. 00 коп. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано її задовольнив.

Доводи апеляційної скарги, заяви про приєднання до апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.