Рішення № 2748204, 04.07.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.08р.

Справа № 8/97-08

За позовом Приватного підприємства "Внєшсервіс" (м. Авдіївка Донецької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 10 000,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Поляков О.М. –представник (дов. № 3-Д від 08.01.08 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 10 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, які були помилково перераховані відповідачу за платіжним дорученням № 30 від 11.03.05 р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у 2005 році між сторонами існували правовідносини в рамках договору № 07 від 18 січня 2005 року, згідно якому відповідач зобов'язався поставляти на адресу позивача нафтопродукти, а останній зобов'язався приймати нафтопродукти та оплачувати їх вартість. У 2007 році відповідач звертався до господарського суду Донецької області з позовом до позивача про стягнення заборгованості за нафтопродукти, поставлені по договору № 07 від 18 січня 2005 року. Під час розгляду справи № 2/61 предметом дослідження був також і платіж на суму 10 000,00 грн, здійснений позивачем платіжним дорученням № 30, але не 11 березня 2005 року, як стверджує позивач, а 16 березня 2005 року. Рішенням господарського суду Донецької області від 26 квітня 2007 року у справі № 2/61 позовні вимоги ТОВ «Всесвіт»до ПП «Внєшсервіс»були задоволені в повному об'ємі. Вказане рішення набрало законної сили і знаходиться в стадії виконання. Лист від 03.12.07 р., на який посилається позивач на адресу ТОВ «Всесвіт»не направлявся, а тому не можна вважати доведеним той факт, що позивач повідомляв ТОВ «Всесвіт»про безпідставність отримання коштів. 01 квітня 2008 року на адресу позивача був направлений лист вих. № 25/03/08-1 від 25 березня 2008 року, в якому було заявлено, що платіж, здійснений платіжним дорученням № 30 від 16 березня 2005 року, зарахований відповідачем в якості оплати за нафтопродукти, поставлені в січні місяці на виконання договору № 07 від 18 січня 2005 року, а також було нагадано, що цей факт був відображений в рішенні господарського суду Донецької області від 26 квітня 2007 року по справі № 2/61.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 17.04.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 27.06.08 р. включно.

Ухвалою господарського суду від 05.06.08 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 04.07.08 р. включно за клопотанням сторін.

В судове засідання 04.07.08 р. позивач не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаної особи, оскільки остання була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а строк вирішення спору закінчується 04.07.08 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.07 р. по справі № 2/61, яке набрало законної сили, не змінене та не скасоване у встановленому Законом порядку, у спорі між тими самими сторонами, що і у цій справі, було встановлено:

18.01.05 р. між ТОВ «Всесвіт»(Продавець) та ПП «Внєшсервіс»(Покупець) був укладений договір № 07 , предметом якого є зобовязання продавця доставити та передати у власність товар, а зобовязанням покупця є прийняти та оплатити цей товар.

Не можуть вважатися належними доказами сплати за спірними зобов'язаннями надані ПП «Внєшсервіс»платіжні доручення, зокрема - платіжне доручення № 30 від 11.03.05 р. на суму 10000,00 грн., відповідно до якого на рахунок ТОВ "Всесвіт"були перераховані грошові кошти з призначенням платежу: за бензин, диз. паливо, горюче-паливні матеріали, згідно рахункам б/№ від 17.01.05 р., згідно актам звірки розрахунків.

Будь-яких доказів у підтвердження того, що за цими платіжними документами було сплачено спірну заборгованість відповідачем не надано. Документи, на які є посилання у призначеннях платежу, відповідачем не надано.

Договір та накладна від 24.06.05 р., за якими виникла спірна заборгованість, мають інші номери та дати на відміну від тих, що вказані у призначеннях платежу за вказаними платіжними дорученнями. Тобто, виходячи зі змісту призначення платежів неможливо встановити, що сплата по цим платіжним дорученням відбувалась відповідачем саме на підставі договору від 18.01.05 р. № 7, або на підставі видаткової накладної від 24.06.05 р. № РН-0000732, або рахунку від 24.06.05 р., або інших рахунків на виконання договору.

Таким чином, вказані факти не підлягають доведенню у цій справі і спростовують ствердження відповідача про те, що вказані грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. були перераховані за вищевказаним договором.

Листом від 03.12.07 р. позивач пропонував відповідачеві повернути безпідставно перераховані грошові кошти на поточний рахунок позивача. Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком поштової установи.

Доказів повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 10 000,00 грн. відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на те, що 01 квітня 2008 року на адресу позивача ним був направлений лист вих. № 25/03/08-1 від 25 березня 2008 року, в якому було заявлено, що платіж, здійснений платіжним дорученням № 30 від 11 березня 2005 року, зарахований відповідачем у якості оплати за нафтопродукти, поставлені в січні місяці на виконання договору № 07 від 18 січня 2005 року, не може бути прийнятий судом до уваги, виходячи з наступного:

По-перше, той факт, що платіжне доручення № 30 від 11.03.05 р. на суму 10 000,00 грн. не може вважатись належним доказом сплати за договором № 07 від 18 січня 2005 року вже встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.07 р. по справі № 2/61 і не підлягає доведенню у цій справі.

По-друге, відповідачем не надано будь-яких доказів щодо наявності грошової заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки за ст. 601 ЦК України, на яку посилається відповідач, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи також з наступного:

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 33 - 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (юридична адреса: вул. Революційна, 28а, м. Дніпропетровськ, 49064; поштова адреса: Аеродром. 16/16,_ м. Дніпропетровськ, 49032; код 31313654, п/р 26000210010100 в ДОД АППБ "Аваль", МФО 305653) на користь Приватного підприємства "Внєшсервіс" (9-й квартал, 12/80, м. Авдіївка Донецької області, 86060, код 31377587, п/р 26008310384300 у філії ДРУ Банку "Фінанси і кредит", МФО 335816) –10 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 102,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. судових витрат, видаши наказ.

Суддя І.Ю. Дубінін