Рішення № 27481745, 13.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5019/1662/12

Суддя Заголдна Я.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" про стягнення 101 476,09 грн.

представники сторін в судове засідання не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне виробниче підприємство "Вибір" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" 100 000,00 грн. основного боргу; 1 229,51 грн. пені та 246,58 грн. 3% річних за договором поставки.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25 жовтня 2012 року порушено провадження у справі №5019/1662/12 та призначено розгляд справи на 06 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 06.11.2012 року представник позивача надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів доданих до позовної заяви, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу № 5019/1662/12 в наступному судовому засіданні без участі представника позивача.

Ухвалою від 06.11.2012 року розгляд справи відкладено на 13.11.2012 року в зв’язку з нез’явленням представника відповідача.

13.11.2012 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд даної справи без участі представника позивача.

У судові засідання призначені на 06.11.2012 та 13.11.2012 року, відповідач не з’явився, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями відділення поштового зв’язку про вручення відповідачу поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі в судових засіданнях не приймав. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2011 року між Приватним виробничим підприємством "Вибір" ( надалі –позивач), що діяло у якості Постачальника, та Публічним акціонерним товариством "Острозьке хлібоприймальне підприємство" ( надалі –відповідач), що діяло у якості Покупця, було укладено договір поставки № 06/08-2011 ( надалі –Договір) який діє відповідно до умов даного договору до 31 грудня 2011 року, але закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов’язків та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору( п.п.12.1 - 12.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцю (відповідач), а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар.

Найменування, кількість, ціна Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються у видаткових накладних та є його невід’ємними частинами ( пункт 1.2 Договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до п 5.2. даного договору згідно правил INCOTERMS-2010 на умовах EXW (м.Київ).

Відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються на умові 100 % передплати в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі наданого їм для оплати рахунку –фактури.

ПВП «Вибір»в повному обсязі виконало прийняті на себе зобов'язання щодо поставки всіх партій товару, які були замовлені відповідачем.

Судом встановлено, що поставка останньої партії товару (картопляний протеїновий концентрат), загальною вартістю 100 000,00 грн., була здійснена 15 червня 2012 року про, що свідчить видаткова накладна № 287 від 15.06.2012р.

Проте, ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»не виконало умов даного Договору, оплату даної партії товару не здійснило, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 100 000,00 грн.

04.09.2012 року на адресу відповідача направлялась вимога № 180 з доданим до неї рахунком на оплату № 664 від 04.09.2012 року з вимогою про оплату коштів в розмірі 100 000,00 грн. на протязі семи календарних днів з дати отримання даної вимоги, яка була вручена ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»10 вересня 2012 року, про що свідчить підпис бухгалтера та печатка відповідача на примірнику ПВП «Вибір».

Відповідач повинен був провести погашення заборгованості в строк до 17 вересня 2012 року (включно).

Водночас, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення коштів за поставлений товар за договором поставки № 06/08-2011 відповідач не сплатив заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 100 000,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов 'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. Договору поставки передбачено, що відповідно до п.6.1 згідно Договору Покупець за прострочення терміну розрахунку вартості Товару сплачує Постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання, та відшкодовує витрати, що понесла друга сторона.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені та 3% річних ґрунтється на законі (ст. 549, 625 Цивільного кодексу України) та умовах договору, а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, тому позовні вимоги Позивача в частині стягнення пені в сумі 1 229,51 грн. та 246,58 грн. 3% річних за прострочення платежу підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. основного боргу; 1 229,51 грн. пені та 246,58 грн. 3% річних є законними та обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (35820, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Оженин, вул.. Котляревського, 1) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул.. Пролетарська, 60/1, офіс 6, ЄДРПОУ 30608151) 100 000,00 грн. основного боргу; 1 229,51 грн. пені; 246,58 грн. 3% річних та судовий збір в сумі 2 029,53 грн.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2012 р.

Суддя Заголдна Я.В.