Ухвала суду № 27481327, 15.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"15" листопада 2012 р.№ 5017/2012/2185

Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

до боржника: Приватного підприємства "Елітсервіс" (65045, м. Одеса, просп. Олександрівський, 2, кв. 14; ЄДРПОУ 34220856);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Елітсервіс" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на наявність заборгованості та відсутність боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання банкрутом Приватного підприємства "Елітсервіс" підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає вказані „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом": "кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)"

Відповідно до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, відсутність юридичної особи за її місцезнаходження тощо містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З такою правовою позицією погоджується Вищий господарський суд України у Постанові від 09.04.2008р. по справі №21/215-07-71178 та Верховний суд України у Постанові від 15.03.2005р. по справі №20-8/035.

Однак, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Елітсервіс" не додало належних доказів наявності підстав для застосування ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: доказів відсутності боржника за місцезнаходженням (Витяг або Довідку з ЄДР про наявність відповідного запису).

До матеріалів справи додано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осію та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої міститься запис про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу від 12.10.2009р. №1 556 144 0002 017537, який не є доказом відсутності ПП „Елітвервіс", оскільки повинна бути внесено інформація щодо відсутності юридичної особи за відповідною адресою.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України в м. Одеса про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Елітсервіс" у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Приморськоиу районі м. Одеси про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Елітсервіс" за положеннями ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 4-х арк. з додатками на 51 арк.

Суддя Грабован Л.І.