Ухвала суду № 27481294, 15.11.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

15.11.12

Справа № 5009/4232/12

Суддя Дроздова С.С.,

розглянувши позовну заяву –Приватного підприємства «База відпочинку Луна»(72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, б. 220, кв. 119)

до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Леніна, б. 31)

про визнання незаконним розрахунок нормативно-грошової оцінки земельної ділянки

В с т а н о в и в:

Приватне підприємство «База відпочинок Луна»звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконним розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; визнання незаконною оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; затвердження розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; затвердження розрахунку орендної плати нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області за рік в сумі 1 460 грн. 50 коп.

У прийнятті позовної заяви слід відмовити відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість –це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

Вищевказані розрахунок нормативно-грошової оцінки та розрахунок орендної плати нормативно-грошової оцінки не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦК України, а відтак не можуть бути визнані судом незаконними в порядку визначеному законом.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені ст. 16 ЦК України.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання недійсними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб’єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів.

Такий спосіб захисту цивільного права, як визнання незаконним розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; визнання незаконною оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; затвердження розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП «База відпочинок Луна»для розміщення бази відпочинку на території Примпосадської сільської ради Приазовського району Запорізької області; затвердження розрахунку орендної плати нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення нормами Господарського процесуального кодексу України, Цивільного Кодексу України та іншими нормами чинного законодавства не передбачений.

Оскаржувані розрахунки нормативно-грошової оцінки та орендної плати нормативно-грошової оцінки є лише результатом практичної діяльності фахівця –оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді. Зазначені розрахунки не є нормативними правовими актами, оскільки вони не встановлюють, не змінюють і не скасовують норми права та неодноразово не застосовуються; не є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), оскільки вони не породжують права та обов’язки позивача.

Отже, заявлені вимоги не відповідають способу захисту порушеного права (ст.ст. 15, 16 ЦК України).

Законодавство України не надає розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати статусу акта державного чи іншого органу, що носить обов’язковий характер, а отже такі розрахунки не можуть оспорюватися в господарському процесі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно з ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі, повернення заяви.

У зв’язку викладеним, суд вважає за необхідне повернути судовий збір, сплачений позивачем згідно з квитанції № 7274.150.1 від 30.10.2012р., в розмірі 1 073 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті позовної заяви.

Позовні матеріли повернути заявнику.

Додаток: на 55 аркушах, у тому числі оригінал квитанції № 7274.150.1 від 30.10.2012р. про сплату 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

Суддя С.С. Дроздова

Згідно з оригіналом:

Помічник судді О.М. Бєляєва