Ухвала суду № 27479857, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/46930/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову господарського суду Рівненської області від 06 травня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року

по справі № 2/72

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс»(надалі -ТОВ «Євротранс»)

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (надалі -Дубенська ОДПІ Рівненської області)

третя особа Рівненська митниця

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ «Євротранс»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської ОДПІ Рівненської області, в якому поставлено питання, з урахуванням уточнень, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.02.2005р. №0000312640/1, №0000302640/1, №0000322640/1.

Постановою господарського суду Рівненської області від 06 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дубенська ОДПІ Рівненської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну перевірку ТОВ «Євротранс»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.10.2003р. по 30.06.2004р., за результатами якої складено акт № 86/26/32354890 від 27.09.2004р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.7.9.1 п.7.9 ст. 7, п.п.8.4.4 п.8.4, ст. 8 п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого товариством «Євротранс»занижено об'єкт оподаткування по податку на прибуток та відповідно занижено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок чого ТОВ «Євротранс»завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту та за результатами адміністративного оскарження Дубенська ОДПІ Рівненської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.02.2005р. №0000312640/1, №0000302640/1, №0000322640/1.

Судами також встановлено, що установчою угодою та статутом ТОВ «Євротранс»передбачено, що засновниками та учасниками Товариства є: фізична особа за законодавством Німеччини ОСОБА_1. Відповідно до умов п.7.2.1 Статуту у створенні статутного фонду беруть участь ОСОБА_1 внесок 395744,25 грн. (в тому числі майновий вклад).

На виконання зобов'язань щодо формування Статутного фонду ОСОБА_1 ввезено в Україну транспортні засоби визначені в установчих та Статутних документах, що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 001340 від 17.10.2003 р., № 001342 від 17.10.2003 р., № 001339 від 17.10.2003р., № 001341 від 17.10.2003 р. У графі 44 цих ВМД зазначено, що транспортні засоби ввезені на підставі установчої угоди №765 від 02.10.2003 року.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування»та п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», ТОВ «Євротранс»зареєстровано іноземну інвестицію у вигляді транспортних засобів, що зазначено в Інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції від 11.11.2003 року. У зазначеному повідомленні значиться відмітка ДПІ про внесені інвестиції на баланс, за підписом заступника начальника Дубенської ОДПІ та з відміткою Управління зовнішніх економічних зв'язків, торгівлі та побутового обслуговування населення Рівненської облдержадміністрації. Відповідно до вищевказаних документів, документально підтверджується одержання ТОВ «Євротранс»транспортних засобів, як внеску до статутного фонду.

Підпунктом 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не включається до складу валових доходів: суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права. Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом помилково збільшено валові доходи товариства на суму внеску до Статутного фонду в розмірі 393853,00грн., зменшено амортизаційні відрахування на суму 48100,00грн., донараховано ввізне мито в сумі 39385,28 грн. та донараховано податок на додану вартість, що сплачується при митному оформленні в сумі 86647,60 грн.

Стосовно господарських операцій з ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то з матеріалів справи вбачається, що на рахунок позивача від підприємця ОСОБА_2 на виконання договорів комісії № 1 від 21.01.2004р. та 21.04.2004р. надійшли кошти в розмірі 196900,00грн., в тому числі у січні 2004р. 166900,00грн. та у травні 2004р. 30000,00грн., а від підприємця ОСОБА_3, в розмірі 75660,00грн.

Тобто, вказані кошти не є виручкою позивача, а одержані в межах договорів комісії та не включаються до складу валових доходів.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Дубенські інвестиції», то як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Дубенські інвестиції»було укладено договір комісії № 3 від 27.04.2004 року на придбання продукції відповідно до якого комісіонер зобовязувався за рахунок комітента придбати та передати останньому склобанку. На виконання вказаного договору ТОВ «Євротранс»платіжним дорученням № 8 від 30.04.2004р. з кредитного рахунку №20628002580 перерахувало грошові кошти ТОВ «Дубенські інвестиції»з призначенням платежу: «кошти по договору комісії на придбання банки...». У тому ж самому податковому періоді платіжним дорученням № 4 від 30.04.2004р. ТОВ «Дубенські інвестиції»повернуло грошові кошти на таку ж суму ТОВ «Євротранс»з призначенням платежу: «як повернення оплати за банки згідно дог. комісії № 3 від 27.04.04р.»у зв'язку з відмовою виконання цієї угоди.

У відповідності з підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для включення вказаних сум до складу валових доходів позивача та їх оподаткування. З цих підстав, вважає вірними висновки і щодо господарських операцій позивача з СФГ «Агротехсервіс»та СВК «Іванівський».

Стосовно доводів про завищення валових витрат на суму 16786,05грн. (вартість дизельного пального та запасних частин), то з матеріалів справи вбачається, що вартість пального та запчастин включена до складу валових витрат у першому кварталі, придбання дизельного пального та запчастин були пов'язані з господарською діяльністю підприємства, оскільки транспортні засоби були передані в оренду СФГ «Агротехсервіс»лише 18 лютого 2004 року, а до цього часу використовувались в господарській діяльності позивача.

Щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 42556,00грн., то відповідно до платіжних доручень перераховувало грошові кошти: ТОВ «Золочівагро»платіжне доручення № 111 від 17.05.2004 р. на суму 95340,00грн. (податкова накладні № 51 від 17.05.2004 р.); СГ «ТОВ Аграрій»платіжне доручення № 181 від 23.06.2004р. на суму 120000,00грн. (податкова накладна № 229 від 30.06.2004 р.); ЗАТ «Самбірцукор»платіжне доручення № 115 від 18.05.2004 р. на суму 40000 грн. (податкова накладна № 325 від 30.05.2004 р.). Проте, податкові накладні від цих підприємств до складу податкового кредиту в декларації не включались.

Відповідно до даних платіжних доручень, податкових накладних та вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»документально не підтверджено донарахування податку на додану вартість в сумі 42556 грн.

Стосовно донарахування позивачу податковим органом земельного податку в розмірі 22480,00грн., то відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю»земельний податок сплачується тільки власниками або землекористувачами земельних ділянок, що одержали земельну ділянку у власність чи користування і за умови внесення відповідних даних до земельного кадастру, який є підставою для обчислення плати за землю.

Отримання земельної ділянки у власність або в користування повинно бути підтверджено державним актом.

В акті документальної перевірки відсутні дані про первинні або інші документи, що підтверджують недотримання ТОВ «Євротранс»порядку сплати земельного податку, а також відомостей про те на підставі яких документів здійснено донарахування земельного податку. Дана земельна ділянка закріплена за ДП «Консервний завод» ВАТ «Дубноцукор», що підтверджується відповідним актом, а відтак, донарахування земельного податку ТОВ «Євротранс»в сумі 22480,00 гри. за даними документальної перевірки документально не підтверджується.

З вищенаведеного вбачається, що податкові повідомлення-рішення прийнято всупереч нормам чинного законодавства.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Рівненської області від 06 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов