Постанова № 274795, 10.11.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 листопада 2006 року

Справа № 2-31/3379-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Фенько Т.П.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

прокурора не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (вул. Свободна, 33,Ізумрудне, Джанкойський р-н,96116)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А (суддя Привалова А.В.) у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000854/23-1/2 від 09.07.2004 року відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, оскільки вищезгадана постанова є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний".

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 склад судової колегії змінено, суддю Градову О.Г, замінено на суддю Фенько Т.П..

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

За результатами планової комплексної документальної перевірки за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" за період із 01.09.2002 до 31.08.2003 (акт перевірки № 155/23-1/00233709 від 22.12.2003 року) Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим 09.07.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00854/23/1-2 про донарахування платнику податків податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 460828,00 грн., у тому числі: 230414,00 грн. основний платіж та 230414,00 грн. штрафні санкції.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у частині донарахування основного платежу у сумі 229544,00 грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 230414,00 грн.

Так, позивач вважає, що відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” сільськогосподарські виробники застосовують спеціальний режим щодо сплати податку на додану вартість за господарськими операціями поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва у тому числі підакцизними товарами, таким чином, на думку позивача, податковим органом безпідставно донараховано до сплати до бюджету податкове зобов’язання по податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А (суддя Привалова А.В.) у задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000854/23-1/2 від 09.07.2004 року відмовлено.

При прийнятті постанови судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, сільськогосподарські виробники використовують пільги щодо сплати податку на додану вартість до бюджету виключно при продажу власної сільськогосподарської продукції, а не підакцизної продукції, таким чином, на думку господарського суду Автономної республіки Крим, податковим органом обґрунтовано нараховано позивачу основний платіж по податку на додану вартість у розмірі 229544,00 грн. та застосовані штрафні санкції на вищевказану суму у відповідності до п.п. 17.1.3, 17.1.6, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року.

Судом першої інстанції також визнано, що податковим органом обґрунтовано застосовані до позивача штрафні санкції у сумі 870,00 грн. (435+435 грн) на підставі п.п. 17.1.3, 17.1.6, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року за порушення, що не оспорюються позивачем по суті.

Позивач оскаржує судове рішення у апеляційному порядку у зв’язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, а саме п. 11.29, ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Так позивач вважає, що податкове зобов’язання та податковий кредит по податку на додану вартість за господарськими операціями по виготовленню та продажу підакцизних товарів власного виробництва із власної сільськогосподарської сировини повинні бути відображені у податковій декларації № 2, згідно вищевказаної норми матеріального права, а не у декларації № 3, як то вважає податковий орган та суд першої інстанції, а податок на додану вартість від продажу підакцизної продукції повинен залишатись сільськогосподарському виробнику, а не зачислятись до державного бюджету України.

Доводи позивача також мотивовані іншими обставинами викладеними у апеляційній скарзі, які не мають значення до розгляду справи.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що відповідно до п. 11.29, ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” сільськогосподарські виробники не звільнені від сплати податку на додану вартість до бюджету при продажу власних підакцизних товарів.

Прокурор Автономної Республіки Крим постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А вважає такою, що прийнята у відповідності до норм матеріального права.

Постанова судовою колегією Севастопольського апеляційного господарського суду виноситься по об’явленій перерві у судовому засіданні 02.11.2006 року, де від позивача були присутні: Бєляков Валерій Сергійович, Карасьов Святослав Сергійович, Чурсіна Тетяна Віталіївна; від прокурора: Шульга Антон Миколайович; від відповідача: Попова Світлана Вікторівна.

Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 09.11.2006 року.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А такою, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову, у зв’язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального права, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, донараховуючи позивачу податкове зобов’язання по податку на додану вартість, податковий орган виходив з того, що у відповідності до п. 11.29, ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, сільськогосподарські виробники, яким є позивач, при реалізації підакцизних товарів власного виробництва не звільнені від перерахування до державного бюджету України отриманих сум податку на додану вартість. Із даними доводами податкового органу погодився суд першої інстанції.

Проте, дані доводи відповідача, на думку судової колегії, є безпідставними.

Так, відповідно до п. 11.29, ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” для сільськогосподарських виробників зупинено дію пункту 7.7 ст. 7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Таким чином, законотворець передбачив, що до бюджету сплачується податок на додану вартість лише при реалізації сільськогосподарськими товаровиробниками підакцизної продукції, яка виготовлена на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини сільськогосподарських виробників.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснював продаж підакцизної продукції власного виробництва, а не виготовлену на давальницьких умовах.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що місцевим господарським судом не правильно застосовані також вимоги п.п.17.1.6, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року на підставі якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 115207,00 грн., у тому числі: 435,00 грн., 114772,00 грн, оскільки згідно вказаної норми матеріального права штрафні санкції до платників податків додатково застосовуються у розмірі 50 % сум недоплати лише у разі, коли платника податків (посадову особу) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування, що приводить до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах. Як вбачається із матеріалів справи, посадові особи платника податків не засуджені, окрім того платник податків не декларував переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" частковому задоволенню.

Керуючись статтями 198 (пункт 3), 202 (пункт 4), 205 (частина 2), 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі №2-31/3379-2006А скасувати.

3. Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" задовольнити частково. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 00854/23-1/2 від 09.07.2004 року у частині донарахування основного платежу у сумі 229544,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 229979,00 грн. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (вул. Свободна, 33, с. Ізумрудне, Джанкойський р-н, 96116) 5,10 грн. судових витрат. Видачу виконавчого документу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

5. Постанова суду набирає чинності із дня її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді Т.П. Фенько

І.В. Черткова