Постанова № 27479396, 07.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

07.11.12 Справа № 5015/2677/12

ПОСТАНОВА

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід", м.Львів б/н від 20.09.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012р.

у справі № 5015/2677/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна", м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід", м.Львів

про стягнення 113 723,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Павлічко О.О. - представник

від відповідача : Бакаленко О.І.-представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2012р. у справі №5015/2677/12 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено частково: стягнути з ТОВ "ТрансЕкоЗахід", м.Львів на користь ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна", м.Львів 72 705,00грн. пені, 1 454,06 грн. судового збору; в частині стягнення 41 018,17 грн. пені - відмовлено.

ТОВ "ТрансЕкоЗахід" подано апеляційну скаргу б/н від 20.09.2012р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що станом на день подання апеляційної скарги скаржником повністю виконано умови договору купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р. та передано позивачу лісовіз з краном-маніпулятором на базі шасі КАМАЗ 65117. Окрім того, скаржник посилається на те, що при підписанні вищезазначеного договору останній був позбавлений можливості вносити корективи, в результаті чого скаржником підписано договір, в якому розмір пені за неналежне виконання сторонами умов договору є занадто високий та суперечить вимогам чинного законодавства України. Також, скаржник зазначає, що підписавши угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р. ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»та ТОВ «ТрансЕкоЗахід»погодили той факт, що договір купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р. повністю виконаний сторонами та ніяких претензій сторони один до одного не мають. Окрім того, скаржник вважає, що судом не враховано той факт, що позивач не поніс ніяких фінансових санкцій чи матеріальних витрат у зв»язку із затримкою поставки товару і заявлені ним вимоги щодо стягнення такого великого розміру пені є необгрунтованим.

ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скарну без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, 22 вересня 2011р. між ТОВ "ТрансЕкоЗахід", ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна" та ДП "Млинівське лісове господарство" (лізингоодержувач) укладено договір купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р., відповідно до якого відповідач зобов'язався передати позивачу лісовіз з краном-маніпулятором на базі шасі КАМАЗ 65117 та причіп на базі КАМАЗ для перевезення сортиментів (надалі товар) загальною вартістю 804 730,00грн. (а.с.6).

Відповідно до п.2.3. договору відповідач зобов'язався здійснити поставку товару не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів після отримання передоплати згідно п.2.1.1. договору. Оскільки, позивач здійснив передоплату згідно п.2.1.1. договору в сумі 402 365,00грн. двома частинами 22.09.2011р. та 23.09.2011р. (копії банківських виписок додано до матеріалів справи) строк виконання поставки товару закінчився 08.10.2011р. (а.с.14-15).

20 жовтня 2011р. позивачем додатково оплачено відповідачу авансом 70 000,00 грн. (а.с.16).

17 лютого 2012р. відповідачем виконано поставку частини товару вартістю 720 000,00 грн., а саме лісовозу з краном-маніпулятором на базі шасі КАМАЗ 65117, що підтверджено додатком №2 до договору актом приймання-передачі товару №1 від 17.02.2012р. та видатковою накладною №0002 від 17.02.2012р. (а.с.8).

23 лютого 2012р. у зв'язку з наявністю несправностей в крані-маніпуляторі на вимогу лізингоодержувача позивачем повернено, а відповідачем прийнято частину товару для усунення виявлених несправностей, про що було підписано акт №1 повернення частини товару від 23.02.2012р. (а.с.12) та накладну №1 від 23.02.2012р. (а.с.13)

23 лютого 2012р. позивачем оплачено відповідачу ще 70 000,00грн. (а.с.17).

Оскільки, відповідачем не усунено несправність, 24 травня 2012р. між відповідачем, позивачем та ДП "Млинівське лісове господарство" (лізингоодержувач) підписано угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу №220/09/11 від 22.09.2011р., згідно якої загальну суму договору було зменшено до 555 000,00 грн., та змінено специфікацію товару (а.с.10).

З огляду на викладене, відповідачем прострочено виконання зобов'язання перед позивачем на 131 день, тобто за період з 09.10.2011р. по 16.02.2012р.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

В силу ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі закону та договору. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.4.ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищенаведене, крім виконання основного зобов'язання за договором підлягає сплаті також пеня за прострочення виконання поставки товару.

Згідно із п. 5.3. договору в разі несвоєчасної поставки товару продавець (відповідач) зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день затримки поставки.

Згідно уточненого розрахунку, сума нарахованої пені, становить 72 705,00 грн. та підлягає стягненню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, зокрема, щодо необгрунтованого розміру стягуваної пені, оскільки норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачають обмеження щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання виключно грошових зобов'язань. Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Зобов'язання, строки виконання якого порушено відповідачем є зобов'язання з поставки товару, а отже не є грошовими. Таким чином, норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012р. у справі №5015/2677/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2012р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Гриців В.М.

Суддя Орищин Г.В.