Постанова № 27479351, 06.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа № 5015/3193/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Бонк Т.Б.

Бойко С.М.

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства ,,Науково-виробничий комплекс ,,Полярон'', м.Львів № 1780 від 25.09.12 р. та прокурора Сихівського району м.Львова, м.Львів № 1779 від 25.09.12 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 05.09.12 року

у справі № 5015/3193/12

за позовом: публічного акціонерного товариства ,,Науково-виробничий комплекс ,,Полярон'', м.Львів

до відповідача: державного виробничого об'єднання ,,Полярон'', м.Львів

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, м.Київ

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

за участю Прокуратури Сихівського району м.Львова, м.Львів

про визнання недійсним договору від 02.06.2006 р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кравчук О.А.-представник за довіреністю.

від відповідача : Алексеєнко А.А.;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Жуган І.О.- представник за довіреністю;

від прокуратури :Куцик В.Б.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.09.12 року по справі № 5015/3193/12 в позові публічного акціонерного товариства ,,Науково-виробничий комплекс ,,Полярон'', м.Львів до державного виробничого об'єднання ,,Полярон'', м.Львів; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного агенства України з управління державними корпоративними правами та майном, м.Київ та регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів за участю прокуратури Сихівського району м.Львова, м.Львів про визнання недійсним договору від 02.06.2006 р. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 05.09.12 року у справі № 5015/3193/12, позивач- публічне акціонерне товариство ,,Науково-виробничий комплекс ,,Полярон'', м.Львів та прокурор Сихівського району м.Львова, м.Львів - оскаржили його в апеляційному порядку з підстав, неврахуванням судом першої інстанції того, що в трудовий колектив підприємства та його штатний розпис можуть включатись тільки працівники цього підприємства; статутом державного підприємства "НВК "Полярон", який діяв на дату укладення спірного договору не передбачалось, що директор підприємства є одночасно генеральним директором об'єднання, а тому генеральний директор ДВО "Полярон" не міг входити в адміністрацію державного підприємства "НВК "Полярон", а також , що суд не врахував неможливість регулювання відносин по виплаті заробітної плати господарським договором та ту обставину, що спірний договір не погоджувався із Мінпромполітики України всупереч Положенню про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №203 а також, посилаються на безпідставне застосування позовної давності.

На підставі вищезазначеного скаржники просять рішення господарського суду Львівської області від 05.09.2012 р. у справі № 5015/3193/12 скасувати та постановити нове яким позовні вимоги задоволити.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.12 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.10.12 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.12 р., у зв'язку із допущенням технічної помилки при написанні дати призначення до розгляду справи внесено зміни у резолютивну частину ухвали від 27.09.2012 р. замість дати призначення справи до розгляду на 16 жовтня 2012 року слід читати 15 жовтня 2012 року.

15.10.2012 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався на 24.10.2012 р. з підстав, викладених у ній.

24.10.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.11.2012 року.

В судовому засіданні 06.11.2012 року представники скаржників вимоги апеляційних скарг підтримали із зазначених у них мотивів. Просять апеляційні скарги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечив, з підстав викладених у поданому ним запереченні.

Представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково одержані докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників в судових засіданнях , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, рішення господарського суду Львівської області від 05.09.12 р. у справі № 5015/3193/12 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, та вірно встановлено місцевим господарським судом відповідно до наказу регіонального відділення ФДМ України від 23.04.2010 р. № 00546 в процесі приватизації майна створено ПАТ «НВК «Полярон», яке є правонаступником ДП «НВК «Полярон». Судом першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів вірно зроблено висновок про те, що станом на дату укладення оспорюваного договору ДП "НВК "Полярон" входило до складу державного виробничого об'єднання "Полярон". Доказів зворотнього не подавалось також суду апеляційної інстанції.

02.06.2006 року між Державним виробничим об'єднанням «Полярон»та Державним підприємством НВК «Полярон»був укладений договір, предметом якого є врегулювання відносин між сторонами, у зв'язку з ліквідацією ДВО «Полярон». Відповідно до підпунктів 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 вказаного договору, ДП НВК «Полярон»зобов'язується включити до власного штатного розкладу посаду генерального директора Державного виробничого об'єднання «Полярон»і здійснювати табелювання, нарахування та виплату заробітної плати генеральному директору ДВО «Полярон»в розмірі, що передбачений контрактом виконання обов'язків генерального директора № 2-26/2-2 від 05.06.2001 року. В подальшому, додатковою угодою від 20.07.2010 р. до оспорюваного договору були внесені зміни, якими сторону ДП НВК «Полярон», внаслідок реорганізації, було замінено на ПАТ НВК «Полярон».

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний договір фактично виконувався сторонами. Так, позивачем до листопада 2011 р. здійснювалось нарахування та виплата заробітної плати керівнику ДВО «Полярон», що підтверджується листом Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від. 23.07.2012 р.; позивачем проводилось табелювання керівника відповідача, включаючи виконання належної процедури, щодо надання відпусток, а також виплату заробітної плати, що підтверджується документами обліку робочого часу, фінансовими документами про виплату заробітної плати тощо.

Надаючи юридичну характеристику спірним відносинам, суд першої інстанції правомірно посилався на положення п.п. 6.2, 6.3 Статуту ДП «НВК «Полярон»в редакції від 18.04.2005 р., згідно із якими підприємство самостійно визначає структуру і встановлює штати, директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Мінпромполітики та інших органів управління даного підприємства, директор підприємства розпоряджається коштами та майном, відповідно до чинного законодавства та укладає договори при тому, що Мінагрополітики України не має права втручатись в оперативну і господарську діяльність підприємства, а не на положення п. п. 5.1 -5.4. вказаного статуту, які регулюють відносини, щодо управління підприємством особою, яка перебуває з підприємством у трудових відносинах. Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Посилання скаржників в апеляційних скаргах на норми трудового законодавства, законодавства про оплату праці та Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №203 не заслуговують на увагу як такі, що не стосуються суті спору про визнання недійсним договору, а впливають лише на оцінку правильність виконання оскаржуваного договору сторонами. Місцевий господарський суд на підставі положень статуту зробив правильний висновок про недоведеність необхідності погодження Мінпромполітки України договору від 02.06.2006 р., укладеного між ДВО «Полярон»та ДП «НВК «Полярон», оскільки такий не носить характеру трудового контракту із керівником державного підприємства.

Крім того, місцевим господарським судом підставно звернуто увагу на те, що згідно із оскаржуваним пунктом договору виплата заробітної плати повинна була здійснюватись відповідно до контракту № 2-26/2-2 від 05.06.2001 р. Згідно п.2 розділу 1 даного контракту, саме на його підставі виникають трудові відносини між керівником підприємства та органом управління майном цього підприємства - Державним комітетом промислової політики України. На момент укладення договору від 02.06.2006 р. як позивач, так і відповідач перебували у відданні Міністерства промислової політики України, як правонаступника відповідного державного комітету, а в останнього, відповідно до вимог контракту № 2-26/2-2 від 05.06.2001 р., існував обов'язок здійснювати виплату заробітної плати керівнику ДВО «Полярон». Тому, виплата заробітної плати генеральному деректору господарського об'єднання одним з учасників такого господарського об'єднання, за умови, що, як одне, так і інше підприємство перебувають в державній власності і у віданні одного й того ж органу управління державним майном, не призвело до збитків державі.

Не заслуговують на увагу також посилання скаржників на порушення оскаржуваним договором майнових інтересів ПАТ «НВК «Полярон», як державного підприємства, оскільки передбачає нераціональне та безпідставне використання коштів на оплату праці особи, яка не перебуває у трудових відносинах з ПАТ «НВК«Полярон», оскільки, на підставі оскаржуваного правочину автоматично не виникли трудові відносини між керівником підприємства та позивачем. Скаржники в апеляційних скаргах погоджуються з неможливістю виникнення трудових відносин на підставі господарського договору. Виникнення за господарським правочином в особи господарських зобов'язань не є підставою для висновку про порушення майнових прав сторони договору. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно п. 4.6 Статуту відповідача, учасники об'єднання зобов'язані виконувати майнові, фінансові та інші обов'язки перед об'єднанням, пов'язані з участю в його діяльності згідно статуту та установчого договору.

Частиною 1 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до п.1.5 Статуту ДВО «Полярон», відношення між підприємствами ДВО «Полярон»будуються на договірній основі і матеріальній відповідальності. Згідно п. 4.6 Статуту ДВО «Полярон», учасники об'єднання зобов'язані виконувати майнові, фінансові та інші обов'язки перед об'єднанням, пов'язані з участю в його діяльності згідно статуту та установчого договору. Пункти 5.1, 5.2 Статуту ДВО «Полярон»вказують, що керівництво об'єднанням здійснюється апаратом управління заводу «Полярон». Очолює роботу апарату управління генеральний директор. Згідно із ч. 5 ст. 122 ГК України, управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами об'єднання. Отже, керівник ДВО «Полярон»може бути включений в штат ПАТ НВК «Полярон», як учасника відповідного об'єднання. Ст. 65 ГК України передбачає, що керівник формує адміністрацію підприємства, тому, за рішенням керівника до штату підприємства можуть бути включені й будь-які інші посадові особи. Відповідно до оспорюваного правочину, відповідач зобов'язаний лише включити посаду генерального директора ДВО «Полярон»до свого штатного розкладу та здійснювати відповідні виплати згідно із законодавством. Відтак, виконання сторонами оскаржуваного договору не порушуватиме вимог нормативних актів.

Місцевий господарський суд підставно зауважив, що заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Однак, позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення вимог ст. 203 ЦК України при укладенні спірного договору, а норми ЦК України та норми ГК України не передбачають визнання договору недійсним з огляду на обставини, на які посилається позивач як у позовній заяві, так і в подальших поясненнях і апеляційній скарзі. В світлі наведеного у позові було відмовлено підставно.

Не підтверджуються матеріалами справи посилання скаржників на безпідставне застосування судом позовної давності. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Тому, юридична особа вважається повідомленою про певний юридичний факт з моменту, коли про нього дізнався відповідний орган управління такої юридичної особи, або інша уповноважена ним посадова особа.

Оспорюваний правочин був укладений 02.06.2006 р. Від імені позивача вказаний договір підписав директор ДП НВК «Полярон»Плугатор В.С. Як наслідок, саме 02.06.2006 р. ДП НВК «Полярон»дізналось про порушення оспорюваним правочином його прав. Належних доказів поважності причин пропуску позовної давності суду надано не було.

Матеріалами справи також спростовуються посилання на підписання заяви про застосування позовної давності не уповноваженою особою.

Відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України від 08.07.2009 р., на Чауса О.М. покладено виконання обов'язків генерального директора Державного виробничого об'єднання «Полярон». Тобто, уповноважений державою орган підтвердив повноваження Чауса Олександра Михайловича як керівника. У зв'язку з цим, Чаус О.М. внесений до Єдиного державного реєстру, як особа, що може діяти від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, що підтверджується поданим до суду витягом з Єдиного державного реєстру. Згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Крім того, повноваження представника відповідача Алексеєнка А.А. також підтверджені й головою ліквідаційної комісії ДВО «Полярон»Дубик Т.М.

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Враховуючи недоведеність зазначених у законі підстав недійсності договору, рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач, додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 05.09.12 р. у справі № 5015/3193/12 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Полярон", м. Львів №1780 від 25.09.2012 р. та прокурора Сихівського району м. Львова, м. Львів №1779 від 25.09.2012 р.- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 05.09.2012 р. у справі № 5015/3193/12 -без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 09.11.2012 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Бойко С.М.