Постанова № 27477899, 13.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5017/1627/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 рокуу справі№5017/1627/2012 Господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма"простягнення боргу

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма" про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 468608,97 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року, позов задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 468608,97 грн. та 9372,18 витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма", звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі №5017/1627/2012 змінити, розстрочивши погашення заборгованості відповідача перед позивачем на чотири місяці рівними сумами по 119 495,28 грн. в місяць.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.06.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення №1969/3, відповідно до якого позивач надає послуги по наданню питної води на об'єкти відповідача, а також по прийманню стічних вод, що скидаються останнім в мережу комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно сплачувати надані йому послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору, облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, кінцевий розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача. На момент укладення договору діють наступні тарифи: 1) для інших: водопостачання - 2,37 грн. за 1м3; водовідведення - 1,32 грн. за 1м3; 2) для бюджетних організацій, підприємств, установ, організацій: водопостачання - 1,47 грн. за 1м3; водовідведення - 0,94 грн. за 1м3. При наявності у відповідача відомчого житла, оплата послуг водокористування для населення здійснюється за тарифами: водопостачання - 0,67 грн. за 1м3; водовідведення - 0,49 грн. за 1м3. У випадку зміни тарифів, що діють на момент укладення договору, оплата відповідачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами без змін інших умов договору. Відомості щодо змін діючих тарифів відповідач отримує через засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса).

Згідно п.5.3 договору, він був кладений строком на один рік та діяв з 05.06.2006 року по 05.06.2007 рік. Додатковою угодою №4560/3 строк дії договору було продовжено до 05.10.2010 рік.

Рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.09.2008 року №1074 "Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення" вирішено погодити з 01.11.2008 року нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які складають для інших споживачів: за послуги водопостачання - 9,64грн. за 1м3 (з ПДВ), за послуги водовідведення -6,89грн. за 1м3 (з ПДВ).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 01.11.2009 року по 05.10.2010 рік позивачем були надані відповідачу послуги водопостачання та водовідведення на загальну суму 468608,97 грн., що підтверджується звітом відповідача про водопостачання за листопад 2009 року та актом №6112 Ти від 05.10.2010 року про демонтаж водомірного вузла.

Вказані послуги були отримані відповідачем, але не були ним оплачені.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки судами попередніх судових інстанцій було встановлено факт надання відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, за які він не розрахувався з позивачем, колегія суддів вважає, що відповідач повинен сплатити на користь позивача суму боргу у розмірі 468608,97 грн.

Що стосується заяви відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно не задовольнив вказану заяву, оскільки згідно зі ст. 121 ГПК України боржник вправі звернутися з такою заявою до місцевого господарського суду, який ухвалив вказане рішення.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року у справі №5017/1627/2012 -без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова