Ухвала суду № 27477556, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К-20252/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010

у справі №2а-9566/09/12

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ в Автономній Республіці Крим від 05.02.2009 №0000012200, від 05.03.2009 №0000012200/1, від 26.05.2009 №0000012200/2, від 11.08.2009 №0000012200/3 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6234,23 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №135/22-02/32785994 від 28.01.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків за імпортним контрактом №389/з від 26.03.2008, відповідальність за яке передбачена ст.4 цього Закону.

На підставі акта перевірки прийнято рішення №0000012200 від 05.02.2009, яким згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6234,23 грн.

За наслідками адміністративного узгодження скарги позивача залишені без задоволення, прийняті рішення з відповідними індексами на ту саму суму штрафних санкцій.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі - Закон №959-ХІІ) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №389/з від 06.03.2008 з фірмою «RAWFERT SAL»(Ліван) на придбання фосфатів кальцію природних, розмелених (фосфатів) у кількості 1500 метричних тон +/- 10% за ціною 190 дол.США за 1 тону на загальну суму 285000 дол.США на умовах поставки CIF порт Миколаїв, або CIF порт Одеса, або CIF порт Іллічівськ. Згідно з додатком №1 від 28.05.2008 до контракту кількість товару склала 1000 метричних тон +/- 10% за ціною 380 дол.США за 1 тону з 28.05.2008 на загальну суму 380000 дол.США

Позивачем була здійснена оплата 02.04.2008 в розмірі 142500 дол.США (граничний термін поставки 29.09.2008), 30.07.2008 в розмірі 47495,44 дол.США (граничний термін поставки 26.01.2008), 27.08.2008 в розмірі 182500 дол.США (граничний термін поставки 09.03.2009), 10.09.2008 в розмірі 7495,44 дол. США (граничний термін поставки 09.03.2009).

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від постачальника фірми «RAWFERT SAL»(Ліван) 18.09.2008 товар надійшов на митну територію України (перетнув митний кордон України) в кількості 999,976 тон вартістю 379990,88 дол.США, що підтверджується відміткою Південної митниці «під митним контролем», митне оформлення якого повністю завершено згідно митної декларації типу ІМ-40 №600080005/8/003161 від 02.10.2008.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій, дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не завершення митного оформлення.

Таким чином зобов'язання за контрактом №389/з від 06.03.2008 виконані в межах встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»терміну поставки товару на митну територію України.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук