Ухвала суду № 27477118, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-13790/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року

у справі № 5020-4/258-7/106-12/015

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод"

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

третя особа: Севастопольська міська рада

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 07.07.2009 року у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод" на постанову господарського суду м. Севастополя від 07.07.2009 року задоволено, постанову господарського суду м. Севастополя від 07.07.2009 року скасовано, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.

В скарзі просить суд скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010, залишити в силі постанову господарського суду м. Севастополя від 07.07.2009.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007 та складено акт №749/10/23-123/14312370/206 від 07.11.2007.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог ст. 2, 5, 7, 13 Закону України „Про внесення змін і доповнень в Закон України „Про плату за землю", а саме занижений об'єкт оподаткування, що призвело до заниження земельного податку за період з 02.11.2005 по 08.02.3006 на загальну суму 194117, 72 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0001212310/0 від 20.11.2007, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 291176, 58 грн., у тому числі основний платіж -194117, 72 грн., штрафна санкція -97058, 86 грн.

Позивач з вказаним податковим повідомленням -рішенням не погодився, та оскаржив його. За результатами апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення -рішення відповідачем були прийняті аналогічні за змістом податкові повідомлення-рішення №0001212310/1 від 20.11.2007, №0001212310/2 від 07.04.2008.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою для визначення факту заниження позивачем об'єкту оподаткування земельним податком, стали такі обставини. Відповідно до рішення ХIХ сесії Севастопольської міської ради №4058 від 02.11.2005 орган місцевого самоврядування вирішив: припинити Відкритому акціонерного товариства „Севастопольський морський завод" право постійного користування земельною ділянкою площею 26,6973 га, яка розташована за адресою: вул. Приморська - Братська у зв'язку з добровільною відмовою. Вказану земельну ділянку передано Відкритому акціонерному товариству «Морський індустріальний комплекс»строком на 25 років для обслуговування будівель та споруд виробничого призначення. Податковий орган вважає, що оскільки датою реєстрації договору оренди земельної ділянки Відкритим акціонерним товариством «Морський індустріальний комплекс»є 09.02.2006, то тільки з цієї дати відбулося припинення постійного користування позивачем земельною ділянкою, а тому на ньому лежить обов'язок по сплаті земельного податку за цю ділянку до 09.02.2006.

Відповідно до п. 3,4 ст. 142 Земельного Кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у випадку добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою власнику земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Законодавством не пов`язано факт припинення землекористування з датою внесення запису про це до земельно-кадастрової документації, а також до Державного акту на право постійного користування землею. Обов'язок повідомлення органів державної реєстрації покладений на власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про плату за землю»суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, і землекористувач, у тому числі орендар.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно того, що, з дня прийняття власником земельної ділянки рішення про припинення права постійного землекористування позивач втратив статус суб'єкта податку на землю по цій земельній ділянці.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. А у випадку припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або у користуванні в поточному році.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно того, що оскільки відкрите акціонерне товариство „Морський індустріальний комплекс" оформило право власності на всі об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 26,6973 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Приморська -Братська, у 2005 році та використовувало їх у господарській діяльності то у позивача відсутній обов'язок зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку до 09.02.2006р.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 у справі № 5020-4/258-7/106-12/015 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року у справі № 5020-4/258-7/106-12/015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко