Постанова № 27476942, 07.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2578/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Граматович М.І.;

за участю:

представника позивача: Бучачий В.А. (за довіреністю);

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Ютар - 2006»про стягнення податкової заборгованості по орендній платі за землю.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 07 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Хотинської міжрайонної державної податкової інспекції у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Ютар - 2006» про примусове стягнення з рахунків у банках податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 5492,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за ПП «Ютар» станом на 16.10.2012 року рахується заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 5492,14 грн. Дана заборгованість підтверджується довідкою розрахунком податкового боргу, станом на 16.10.2012 року, та іншими письмовими доказами. Вказана сума заборгованості являється узгодженою.

Позивачем - Хотинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області ці з метою стягнення податкового боргу платнику з МПП « Медіана» були виставлені податкові вимоги Форми Ю1 № 1/37 від 02.11.2009 року на суму 280,38 грн. та Ю 2 №2/3 від 11.01.2010 року на суму 4088,22 грн.

07.11.2012 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідачу неодноразово за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надсилалися рекомендовані листи з повідомленням про вручення копії позовної заяви з додатками, а також рекомендовані листи з повідомленням про вручення із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юр. особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, телефонограми, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи та отримання позовної заяви з додатками.

Однак відповідач отримавши матеріали позовної заяви з доданими матеріалами, заперечень на позовну заяву суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ютар - 2006» згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи зареєстроване Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 11 травня 2006 року, за адресою: 60200, м. Сокиряни,

вул. Суворова, Б.82, ідентифікаційний код 34090233.

Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 11.05.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи, за номером запису 1 035 102 0000 000231.

Відповідно до довідки від 11.05.2016 року № 052/43 Приватне підприємство «Ютар - 2006» взяте на облік як платник податків 11.05.2006 року в Сокирянській ОДПІ Чернівецької області. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство «Ютар-2006» зареєстроване, як юридична особа Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 11 травня 2006 року, за адресою: 60200, м. Сокиряни, вул. Суворова, Б.82, ідентифікаційний код 34090233.

09.04.2009 року за вх. № 3064, 09.04.2012 року за вх. № 3060, 09.04.2012 року за вх. № 3061 Приватним підприємством «Ютар - 2006» до податкового органу подано податкові декларації з печатками та підписами посадових осіб ПП «Ютар - 2006», а також подано перерахунок податкового зобовязання орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Позивачем - Хотинською МДПІ Чернівецької області ці з метою стягнення податкового боргу платнику податку МПП «Медіана» були виставлені податкові вимоги Форми Ю1 № 1/37 від 02.11.2009 року на суму 1280,38 грн., та Ю2 № 2/3 від 11.01.2010 року на суму 4088,22 грн., які направлено та отримано відповідачем.

За Приватним підприємством «Ютар-2006» станом на 16.10.2012 року рахується заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 5492,14. Дана заборгованість підтверджується розрахунком податкової заборгованості земельного податку станом 16.10.2012 року, тимчасовими договорами оренди земельної ділянки № 24, № 25, № 26 від 23 січня 2009 року, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 3064, № 3060, № 3061 від 09.04.2009 року, які надано відповідачем до податкового органу, а також відомостями із договору оренди землі № 3059, № 3063,

№ 3062 від 09.04.2009 року Тобто, вказана сума заборгованості являється узгодженою.

Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, розрахунком заборгованості, із якого вбачається, що станом на 16 жовтня 2012 року, податковим розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки від 09.04.2009 року, перерахунком податкового зобов'язання, та іншими доказами які містяться у матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, однак не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати суми боргу.

Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 року N 161-XIV), Законом України «Про систему оподаткування», Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 (далі - Закон України

№ 2181) та іншими.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України вбачається, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно статті 15 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. N 161-XIV) вбачається, що однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України „Про оренду землі" зазначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначається Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2535-XII).

Згідно ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Стаття 26 Закону № 2535-XII визначено, що за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Враховуючи те, що правовідносини виникли до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України, відповідно слід застосувати законодавство, яке діяло на момент вчинення правовідносин.

Відповідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

До функцій державних податкових інспекцій згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Із поданого податкового розрахунку земельного податку на 2009-2010 р. р. вбачається, що у відповідача існує податковий борг по земельному податку на суму 5492,14 грн.

Також, відповідачу надсилались податкові Форми Ю1 № 1/37 від 02.11.2009 року на суму 1280,38 грн., та Ю2 № 2/3 від 11.01.2010 року на суму 4088,22 грн., які було направлено та отримано відповідачем., які залишенні без реагування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами строки.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня податкової декларації, або розраховується контролюючим органом у випадках, передбачених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Також підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. А згідно пункту 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, внаслідок несплати податкового зобов'язання, у відповідача утворився податковий борг із земельного податку за у сумі 5492,14 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим з відповідача стягується податковий борг у сумі 5492,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 ч. 7, 69-71, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Ютар - 2006» (60200, м. Сокиряни, Чернівецької області, ідентифікаційний код 34090233) у банках, заборгованість у сумі -5492,14 грн. (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дві грн. чотирнадцять коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено «12» листопада 2012 року.

Суддя П.Д. Дембіцький