Постанова № 27476589, 05.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2012 року № 2а-12639/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "АСЄР" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Асєр»(далі -позивач) звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва по проведенню позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ронікарт», за результатом якої складено акт від 07.08.2012 №5250/22-817/37024083; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, які полягають у викладені в зазначеному акті перевірки висновків про безтоварність, нікчемність та фіктивність право чинів між ПП. «Асєр»та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями та визнання того, що відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва відновити детальну інформацію по платнику ПДВ -приватному підприємству «Асєр»в обліковій картці -розшифровці результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме відновити податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість у червні 2011 року.

Як підстави для задоволення позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та не мав повноважень на визнання укладених між позивачем та його контрагентами правочинів нікчемними.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби -заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Представник відповідача стверджує, що перевірка проведена правомірно, висновки акту перевірки є документально підтвердженими.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Асєр»з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Ронікарт»за червень 2011 року, за результатом якої складено акт 07.08.2012 №5250/22-817/37024083.

Як висновок перевірки, відповідачем встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.. 22, п. 134.1 ст. 134, п. 135.2 ст. 135, ст.. 138, ст.. 185, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників по ланцюгу постачання від ПП. «Техсервіс»до ТОВ «Ронікарт»та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в червні 2011 року. Таким чином задекларований податковий кредит позивача сформований за рахунок податкових накладних контрагента-постачальника ТОВ «Ронікарт»за червень 2011 року, сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання позивача за червень 2011 року поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «рані карт»у червні 2011 року, сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Представники позивача зазначають, що перевірка проведена відповідачем неправомірно, без наявних на те правових підстав, а висновки акту підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що перевірку проведено на підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 30.07.2012 №1138 та пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з підпунктами 2, 3 Порядку про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232 (далі -Порядок про проведення зустрічних звірок) зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку про проведення зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З аналізу викладених норм видно, що податковий орган має право на проведення зустрічної звірки, обов'язковою умовою проведення якої є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документальне підтвердження.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Судом встановлено, що на адресу відповідача надійшов акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техсервіс», який є основним постачальником ТОВ «Ронікарт»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, відомостей за червень, липень 2011 року (т. 2 а.с. 65-70), яким не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій, їх товарність, який було використано відповідачем в ході проведення перевірки позивача, оскільки саме за рахунок господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Ронікарт»в червні 2011 року позивачем було сформовано податковий кредит.

За таких обставин, враховуючи, що податковим органом булі вжиті заходи щодо проведення зустрічних звірок із контрагентом позивача шляхом направлення запитів з метою отримання необхідних документів та пояснень з приводу нарахування податку на додану вартість, які в свою чергу не дали позитивного результату, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку стосовно того, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи наказом від 30.07.2012 №1138 «про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»на підставі службової записки заступника начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС Трифонова С.М. призначено документальну позапланову перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Ронікарт»за червень 2011 року на 3 робочі дні з 02.08.2012.

На підставі зазначеного вище наказу відповідачем прийнято повідомлення від 30.07.2012 №178/2208 про проведення документальної позапланової перевірки позивача та повідомлення про запрошення директору та головному бухгалтеру ПП. «Асєр»до відповідача 07.08.2012 для підписання акту документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначені вище наказ та повідомлення було направлено позивачу поштовим повідомленням з повідомленням про вручення.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту за наслідками такої перевірки, проте позивачем не викладено в чому саме полягає така протиправність дій, а фактично наведено доводи необґрунтованості висновків акту перевірки.

Враховуючи, що відповідач мав обґрунтовані підстави для призначення документальної позапланової перевірки та позивач був належним чином повідомлений про призначення такої перевірки, поданими матеріалами відповідача підтверджується дотримання порядку її проведення, отже вимога позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва по проведенню позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ронікарт», за результатом якої складено акт від 07.08.2012 №5250/22-817/37024083 -не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, які полягають у викладені в зазначеному акті перевірки висновків про безтоварність, нікчемність та фіктивність право чинів між ПП. «Асєр»та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями та визнання того, що відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками суд зазначає наступне.

Положенням пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (надалі - наказ N 984), згідно яких документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль з дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом, державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається з акту перевірки для проведення перевірки було використано: декларацію з ПДВ за червень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011року; додаток 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за червень 2011 року; акт ДПІ у Обухівському районі Київської області від 22.09.2011 №1744/7/23-083 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП. «Техсервіс»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, відомостей за червень, липень 2011 року»; запит до позивача про надання пояснень та документів по взаємовідносинам з ТОВ «Ронікарт»; документи та письмові пояснення надані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Ронікарт», а саме: спірний договір, податкові та видаткові накладні, банківські виписки за червень 2011 року; перелік автоматизованих комп'ютерних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки: АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Отже, результати перевірки викладені відповідачем в акті перевірки ґрунтуються на дослідженні належних в розумінні ст. 83 Податкового кодексу України документів.

Позивачем надано суду на підтвердження реальності спірного договору копії наступних документів: договору -29АВ від 01.06.2011 (т. 1 а.с. 23-24), податкових накладних (т. 1 а.с. 25-33), видаткових накладних (т. 1 а.с. 34-43).

На підтвердження подальшого руху придбаного за умовами спірного договору товару позивачем надано суду наступні копії документів: договорів поставки (т. 1 а.с. 44-69), договору зберігання (т. 1 а.с. 76-80/), накладні зберігання (т. 1 а.с. 81-90) накладні видачі (т. 1 а.с. 91-114), товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 115-132), податкові накладні (т. 1 а.с. 134-250).

Проте суд звертає увагу, що відсутнє підтвердження щодо здійснення оплати за договором з контрагентами, також предмет закупівлі визначено за родовими ознаками і здійснювався рядом поставок й ідентифікувати його рух поданими матеріалами неможливо.

Згідно п. 44. 1 ст. 44 податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про безтоварність, нікчемність та фіктивність право чинів між ПП. «Асєр»та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями та визнання того, що відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками підтверджується наявними матеріалами справи.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов приватного підприємства «Асєр»не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 08.11.2012.