Постанова № 27476426, 31.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-3189/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі -Дигас В.М.

за участю:

представників позивача -Агліуліна Р.В., Теплицької Н.О.

представника відповідача -Леконт Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом малого підприємства «Армікс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале підприємство «Армікс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі -позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі -відповідач) № 0000160222 від 20.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30620,00 грн. та штрафних санкцій на суму 15310,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення на підставі висновків податкового інспектора, які суперечать законодавству.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність укладених з ПП «Белвас»правочинів є протиправними, оскільки правочини з цим підприємством реально відбувались і супроводжувались усіма передбаченими законодавством первинними документами. Податковий інспектор при формуванні висновків, викладених в акті перевірки, не дослідив зміст господарських операцій з ПП «Белвас»та відповідні первинні документи.

З огляду на викладене, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення протиправним, тому просить суд його скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, наполягав, що правочини, укладені позивачем з ПП «Белвас»є нікчемними та спрямованими лише на отримання неправомірної податкової вигоди. Висновок податкового ревізора -інспектора про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за серпень та вересень 2011 по правочинам з ПП «Белвас»ґрунтується на результатах перевірки останнього з питань господарських взаємовідносин з ПП «Алтіма», в результаті якої встановлено, що правочини між вказаними господарюючими суб'єктами мають ознаки фіктивності.

Враховуючи викладене представник відповідача вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Свідок ОСОБА_4, який обіймає посаду директора ПП «Белвас», у судовому засідання пояснив, що ПП «Белвас»протягом 2011 року дійсно мало господарські взаємовідносини з МП у формі ТОФ «Армікс»щодо поставки останньому плити гранітної та надання послуг зі зняття верхнього шару ґрунту на Коноплянському кар'єрі.

Свідок пояснив, що власної техніки підприємство не має, тому для виконання робіт на кар'єрі залучалось інше підприємство, яке надало техніку. Разом з тим, свідок зазначив, що вказати який саме господарюючий суб'єкт виконував такі роботи повідомити не може, оскільки наразі не має відповідних первинних документів, які було втрачено. Також, свідок повідомив, що гранітна плита, яка у подальшому була реалізована позивачу згідно договору купівлі - продажу, доставлялась МП «Армікс»засобами постачальника.

Щодо первинних документів по господарським операціям між ПП «Белвас»та його контрагентами свідок повідомив, що вони були втрачені та на даний час не відновлені, з приводу втрати документів він звертався до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_5, який у серпні та вересні 2011 року працював головним маркшейдером МП «Армікс», повідомив суду, що у вказаному періоді особисто бачив, як щодня на кар'єрі працював бульдозер, проте державного номеру техніки згадати не може, з водіями бульдозера він не спілкувався.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та показання свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

24.07.2012 року податковим ревізором-інспектором Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в деклараціях ПДВ, а також правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Белвас»за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року про що складено акт від 30.07.2012 року № 77/22-2/13770656 (далі -акт перевірки) - а.с. 9-14.

Висновком перевірки є, на думку податкового органу, порушення відповідачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України у зв'язку з укладенням нікчемних правочинів з ПП «Белвас», в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 30620,00грн., у тому числі за серпень 2011 року -8120,00 грн., вересень 2011 року -22500,00 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято податкове повідомлення -рішення від 20.08.2012 року № 0000160222, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 45930,00 грн., у тому числі 30620,00 грн. за основним платежем та 15310,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про збільшення грошового зобов'язання та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення -рішення суд зазначає наступне.

Зі змісту розділу 3 акту перевірки суд вбачає, що посадова особа податкового органу зробила висновок про заниження відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ за серпень та вересень 2011 року на 30620,00 грн. в результаті формування податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Белвас», які є нікчемними.

Такий висновок податковим інспектором зроблено з огляду на те, що за даними системи «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів»існує розбіжності між податковою звітністю позивача та ПП «Белвас», а саме завищення податкового кредиту по контрагенту ПП «Белвас»на суму 30620,00 грн.

Також в акті перевірки вказано, що ПП «Белвас»на протязі 2011 року формувало податковий кредит від ймовірної «податкової ями» - ПП «Алтіма», у якого відсутні трудові ресурси, виробничі та складські приміщення, техніка тощо для провадження законної господарської діяльності. Відтак відповідач вважає, що усі укладені ПП «Белвас»з його контрагентами правочини є нікчемними по ланцюгу від ПП «Алтіма» до вигодонабувача, у тому числі до МП «Армікс».

На підставі викладеного податковим органом зроблено висновок про безтоварність правочинів, укладених між ПП «Белвас»та позивачем, та, як наслідок, відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість і відсутність права на формування податкового кредиту позивачем.

Такі висновки суд оцінює критично, оскільки вони мають ознаки вільного трактування обставин господарських операцій суб'єктів господарювання і є такими, що йдуть врозріз нормам Податкового кодексу України.

Акт перевірки не містить жодних посилань на конкретні докази щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Белвас», з його змісту вбачається, що податковим органом

взагалі не досліджувались конкретні господарські операції між цими суб'єктами господарювання.

Зокрема, посадовою особою, яка здійснювала перевірку, не було досліджено які саме правочини були укладені позивачем з ПП «Белвас», на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит у звітному періоді та які первинні бухгалтерські документи супроводжували дані господарські операції.

Разом з тим, судом встановлено наступні обставини.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна № РН-0324 від 29.08.2011 року, за змістом якої ПП «Белвас»позивачеві відвантажено плиту гранітну 400*400 на загальну суму 48720,00 грн., у т. ч. ПДВ 8120,00 грн. (а.с. 24). За результатами поставки плити гранітної ПП «Белвас»виписано податкову накладну № 115 від 29.08.2011 року на суму 48720,00 грн., у тому числі ПДВ 8120,00 грн. (а.с. 25). Платіжним дорученням від 03.11.2011року № 292 позивачем частково сплачено кошти за вказану плиту гранітну (а.с. 27).

Плита гранітна оприбуткована позивачем, про що свідчить картка рахунку: 631 за серпень 2011 року (а.с. 54) та у подальшому використана при будівництві готельного комплексу (а.с. 53, 55).

Крім того, відповідно до акту виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року ПП «Белвас», на підставі договору від 20.03.2011 року № 43, виконано роботи по переміщенню ґрунту на Коноплянському кар'єрі у с. Первозванівка на загальну суму 112500,00 грн. (а.с. 21-22).

Згідно з актом маркшейдерського заміру виконаних робіт по переміщенню ґрунту від 29.09.2011 року ПП «Белвас»у вересні 2011 року в об'ємі 1,777 тис. м. і (а.с. 23).

За результатами виконаних робіт ПП «Белвас»виписало позивачеві податкову накладну № 134 від 29 на суму 135000,00 грн., у т. ч. ПДВ 22500,00 грн. (а.с. 26). За виконані роботи позивачем ПП «Белвас»кошти переказані у повному обсязі, що підтверджується наданими представниками позивача платіжними дорученнями (а.с. 27-30).

У матеріалах справи міститься копія витягу з журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік, відповідно до якого підприємством уповноважено ОСОБА_6 отримати товарно-матеріальні цінності від постачальника ПП «Белвас»(а.с. 31).

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Суд враховує, що одним із основних видів економічної діяльності позивача є добування піску та гравію, оптова торгівля будівельними матеріалами, тому роботи по переміщенню ґрунту у Коноплянському родовищі є однією з передумов досягнення результатів господарської діяльності підприємства.

Реальне виконання позивачем та ПП «Белвас» договорів підряду та купівлі -продажу підтверджується належним чином оформленими первинними документами, щодо їх форми чи змісту відповідачем заперечень не надано, а також показами свідків.

Тобто, характер вищезазначених правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за серпень - вересень 2011 року 30620,00 грн. по господарським операціям з ПП «Белвас».

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, не надав заперечень проти позову або інших відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ПП «Белвас»правочинів.

Відповідно пункту 14.1.36 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Таким чином, у разі недекларування (не сплати тощо) своїх податкових зобов'язань ПП «Белвас», який був контрагентом позивача, позивач не може нести жодної відповідальності або мати інші негативні наслідки за додержанням податкової дисципліни таким контрагентом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Белвас», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача з ПП «Белвас», висновок відповідача про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30620,00 грн. та штрафних санкцій на суму 15310,00 грн. є протиправним, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 459,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 24.09.2012 року № 561 на суму 35,75 та від 11.10.2012 року № 599 на суму 423,55 грн. (а.с. 3, 40) тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов малого підприємства «Армікс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської області Державної податкової служби від 20 серпня 2012 року № 0000160222, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 30620 грн. -за основним платежем та 15310 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити малому підприємству «Армікс»у формі товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір в розмірі 459,30 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 459,30 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текс постанови виготовлено 05.11.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна