Постанова № 27476028, 05.11.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-1967/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді -Нагібіної Г.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №1170/2а-1967/11 за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Креатив»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ПрАТ «Креатив»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.144 т.1), про скасування податкового повідомлення -рішення Кіровоградської ОДПІ від 13 травня 2011 р. № 0000392350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3247414 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції 811854 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку про нікчемність та безтоварність правочинів між ПрАТ «Креатив»з ТОВ «Агро-інвест», ТОВ «Сенс-К»та ТОВ «Оптіма-Пром», оскільки товариством були реально отримане насіння соняшникове від зазначених підприємств, а тому ПрАТ «Креатив»правомірно віднесено сформувало податковий кредит та в подальшому заявило зазначені суми до бюджетного відшкодування.

Крім того, товариство зазначає, що однією з підстав зменшення суму бюджетного відшкодування став факт отримання інформації від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїв про анулювання свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Оптіма-Пром». Неправомірність рішення щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Оптіма-Пром»підтверджено судовими рішеннями, а відтак товариство правомірно сформувало податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Оптіма-Пром»і як наслідок заявило суму до бюджетного відшкодування.

Відповідачем до суду подані заперечення на позовну заяву відповідно до якого позов не визнається у повному обсязі, оскільки, на думку відповідача, господарські операції ПрАТ «Креатив»щодо придбання зернових у ТОВ «Агро-інвест», ТОВ «Сенс-К»та ТОВ «Оптіма-Пром», мали безтоварний характер, а відтак є нікчемними.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача (а.с.124 т.3).

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача (а.с.176 т.3).

Враховуючи зазначене та керуючись статями 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України), суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Креатив»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06.10.2000 р. та відомості щодо нього внесено до ЄДРПОУ (а.с.142-143 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Судом допущено заміну Кіровоградської ОДПІ на Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) на підставі статті 55 КАС України, яка в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Креатив» код за ЄДРПОУ 31146251 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за березень, квітень 2010 року з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірки по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт №423/23-50/31146251 від 26.04.2011 р. (а.с.15-28 т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 р.:

- № 0000392350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3247414 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 811854 грн. (далі оскаржуване рішення а.с.29 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та визначення сум штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Як вбачається з розділу 3 «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень, квітень 2010 року, з урахуванням відповіді отриманої від інших ДПІ щодо проведення перевірки по ланцюгу постачальника товарів (робіт, послуг)»акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Оптіма-Пром»та ТОВ «Сенс-К», що призвело до завищення сум заявлених до бюджетного відшкодування.

Стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за господарським операціями з ТОВ «Агро-Інвест», суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки, відповідач дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест»мали безтоварний характер, а відтак є нікчемними з огляду на безтоварність господарських операцій ТОВ «Агро-Інвест»з ТОВ «Оптдевайс», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Між позивачем та ТОВ «Агро-Інвест»(Продавець) укладено договір поставки №190/п від 27.11.2009р. пунктом 1.1 якого визначено, що Продавець зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити насіння соняшника урожаю 2009 р. (а.с.44-45 т.1). Додатковими угодами від 27.11.2009 р. та від 19.01.2010 р. до договору №190/п поставки визначена специфікація, кількість та умови поставки товару (а.с.46, 47 т.1).

Згідно видаткових накладних, виписаних ТОВ «Агро-Інвест»від 19.01.2010 р.№10472, від 12.02.2010 р. №582, від 19.03.2010 р. №1084, від12.03.2010 р. №983, від 16.03.2010 р. №1021, від 26.03.2010 р. №ОП-0000188, від 25.03.2010 р. №ОП-0000187, від 25.03.2010 р. №ОП-0000175 місце зберігання товару зазначено -Плетеноташлицька філія (а.с.60-67 т.1).

Придбане насіння соняшникове було списане Плетеноташлицьким хлібоприймальним пунктом ТОВ «Нікопольська зернова компанія»з картки ТОВ «Агро-Інвест» на картку позивача згідно складських квитанцій (а.с.56-59 т.1).

Крім того позивачем суду надані витяги з реєстру складських документів на зерно, наданих Державним підприємством «Держреєстри України», а саме: витяг з реєстру складських документів на зерно №2059 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2060 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2057 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2058 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2055 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2056 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2054 від 20.06.2011р., витяг з реєстру складських документів на зерно №2053 від 20.06.2011р. (а.с.134-141 т.3), які також є підтвердженням реального зберігання насіння соняшникового отриманого позивачем від ТОВ «Агро-Інвест».

Відповідно до «Положення про обіг складських документів на зерно»затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України №198 від 27.06.2003р., і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 р. за N 605/7926 - Складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва (далі - складські документи).

Бланки складських документів на зерно є бланками документів суворої звітності. Їх виготовлення, отримання, доставка, облік, зберігання, видача, списання проводяться згідно з чинним законодавством.

Облік надходження, використання бланків складських документів здійснюються державним підприємством "Держреєстри України" (надалі - ДП "Держреєстри України") в електронному вигляді в Реєстрі складських документів на зерно. Другі примірники виданих зерновим складом складських документів на зерно та невикористані бланки складських документів на зерно зберігаються на зерновому складі. Внесення до Реєстру складських документів на зерно інформації про використання бланків складських документів здійснюється відповідно до вимог та порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень статті 45 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання. Позивачем та «Плетеноташлицький хлібоприймальний пункт»ТОВ «Нікопольська зернова компанія»укладено договір складського від 20.11.2009 р. (а.с.65-75 т.2).

ТОВ «Агро-Інвест»були здійснені поставки насіння соняшникового в січні 2010 р. та березні 2010 р., і відповідно до поставок товару, ТОВ «Агро-Інвест»були виписані податкові накладні: №26 від 19.01.2010р. сума ПДВ 378000,00грн. (а.с.145 т.1), №582 від 12.02.2010р. на суму ПДВ 309999,60 грн. (а.с.146 .1), №983 від 12.03.2010р. на суму ПДВ 206666,40 грн. (а.с.127 т.3), №1021 від 16.03.2010р. на суму ПДВ 413332,80 грн. (а.с.128 т.2), №175 від 25.03.2010р. на суму ПДВ 298207,22 грн. (а.с.131 т.3), №187 від 25.03.2010р. на суму ПДВ 180833,10 грн. (а.с.130 т.3), №188 від 26.03.2010р. на суму ПДВ 45565,81 грн. (а.с.132 т.3), №1084 від 12.03.2010р. на суму ПДВ 937831,46грн. (а.с.132 т.3).

Згідно відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців директором і єдиним засновником Товариства є ОСОБА_3. Види діяльності товариства є вирощування зернових та технічних культур, а також інші види оптової торгівлі.

Ухвалою суду від 21 червня 2011 р. доручено Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровськ допитати в якості свідка ОСОБА_4 (а.с.193-194 т.2). Проте, в зв'язку з неявкою за викликом в суд, судове доручення повернуто Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровськ не виконаним (а.с.33-57 т.3).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем реальності господарських операції укладених з ТОВ «Агро-Інвест»та помилковість висновків відповідача щодо нікчемності таких господарських операцій.

Проте стосовно заявленої суму ПДВ до бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Факт оплати за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями (а.с.48-55 т.1, 144-148 т.3). Згідно платіжних доручень сума, яка була перерахована на рахунок ТОВ «Агро-Інвест»складає 16322616,69 грн., в той час вартість отриманого товару складає 16622618,29 грн. Тобто, за отриманий товар, позивач на час заявлення суми до бюджетного відшкодування, сплатив не повному обсязі. Тобто, несплачена частина суми за отриманий товар сладає 300001,60 грн. (16622618,29 грн. - 16322616,69 грн.).

В акті перевірки зазначено, що сальдо розрахунків позивача станом на 01.04.2010 р. по бухгалтерському рахунку 631 становить 2337822,01 грн. (кредитове), проте, податкову накладну з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування позивач подав до податкового органу 20.05.2010 р., тобто на час подачі податкової звітності позивачем реально було сплачено за отриманий товар від ТОВ «Агро-Інвест»16322616,69 грн.

Позивачу поставлений ТОВ «Агро-Інвест»товар на суму 16622618,29 грн. в т.ч. ПДВ 2770436,5 грн., саме дану суму позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень, лютий та березень 2010 р. та в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

Тобто, відшкодуванню з Державного бюджету підлягає лише сума податку, яка була реально сплачена платником податку за отриманий товар.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, позивач оплатив кредитове сальдо за отриманий товар не в повному обсязі (а.с. а.с.48-55 т.1, 144-148 т.3), а відтак бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума реально сплаченого ПДВ яка повинна розраховуватись з суми 16322616,69 грн.

Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню і яка правомірно була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування складає 2720436,20 грн. (16322616,69 грн. х 20% : 120% ). Решта ПДВ суми заявленої до бюджетного відшкодування в розмірі 50000,30 грн. (2770436,5 грн. - 2720436,20 грн.) заявлена позивачем передчасно, оскільки відсутні докази реально сплаченого податку на додану вартість в сумі вартості за отриманий товар.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. по господарських операціях з ТОВ «Агро-Інвест»в розмірі 50000,30 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 12500,10 (50000,30 грн. х 25%) відповідачем проведено правомірно, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині належить відмовити.

Зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в оскаржуваному рішенні за березень та квітень 2010 р. в розмірі 2720436,20 грн., з огляду на доведеність реальність господарської операції з ТОВ «Агро-Інвест»та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 680109,10 грн. (2720436,20 грн. х 25%) є протиправним, а тому в цій частині адміністративний позов належить задовольнити.

Стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за господарським операціями з ТОВ «Оптіма-Пром», суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки, позивач до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010 р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2010 р. включено податкові накладні на придбання товару у ТОВ «Оптіма-Пром»на загальну суму 1067500 грн. в т.ч. ПДВ 177916,67 грн. Зазначена сума ПДВ вплинула на суму заявлену позивачем до бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 р.

Згідно інформаційної бази АРМ «Облік»свідоцтво платника ПДВ №100232885 від 17.02.2010 р. ТОВ «Оптіма-Пром»анульоване 17.02.2010 р., на день проведення перевірки ТОВ «Оптіма-Пром»видане нове свідоцтво платника ПДВ №100313852 від 13.12.2010 р.

Враховуючи, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Оптіма-Пром»відбулись в період, коли останнє не мало статусу платника ПДВ, а відтак відповідач зазначав про те, що формування податкового кредиту і як наслідок заявлення такої суми до бюджетного відшкодування по господарським операціях з ТОВ «Оптіма-Пром» за березень місяць 2010 р. є неправомірним.

Згідно договору поставки №50/п від 18.09.2009 р. укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оптіма-Пром» (Продавець), Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити насіння соняшнику урожаю 2009 р. (а.с.31-32 т.1). Додатковою угодою №1 до договору №50 від 18.09.2009 р. визначено вартість продукції та механізм зменшення вартості в зв'язку з погіршенням якості товару (а.с.33 т.1).

На виконання умов договору ТОВ «Оптіма-Пром» виписані податкові накладні №480 від 11.03.10р., на загальну суму 300000 грн. в т.ч. сума ПДВ 50000 грн. (а.с.147 т.1) та №553 від 15.03.10р. на загальну суму 765500 грн. в т.ч. сума ПДВ 127916,67 грн. (а.с.148 т.1).

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями на суму 1067500 грн. (а.с.34 т.1).

Товар по вищезазначеним документам транспортований позивачу, що підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с.39-43 т.1).

Тобто, формування податкового кредиту в березні 2010 р., і як наслідок заявлення до бюджетного відшкодування в квітні 2010 р. сума 1779916,67 грн. відбулось на підставі реально вчиненої господарської операції, що підтверджується належними первинними документами.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.2010 р. відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ТОВ «Оптіма-Пром»до ДПІ у Ленінському районі про визнання недійсним акту відповідача №34/15-220 від 17.02.2010 р. про анулювання свідоцтво платника ПДВ (а.с.47-48 т.2).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 р. визнано недійсним та скасовано акт ДПІ у Ленінському районі м. Киколаїва №34/15-220 від 17.02.2010 р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Оптіма-Пром»з моменту його складання -17.02.2010 р. та відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Оптіма-Пром»(а.с.50-53 т.2).

Згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 р. вищеописана постанова залишення без змін та набрала законної сили (а.с.54-57 т.2).

Тобто, за судовими рішеннями рішення податкового органу про скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Оптіма-Пром»є протиправним з моменту його винесення, а відтак аналіз даної ситуації свідчить юридичну правомірність ТОВ «Оптіма-Пром»виписувати податкові накладні в статусі платника податку на додану вартість.

Суд дійшов висновку, що податковий кредит позивачем в березні 2010 р. в сумі 1779916,67 грн. сформовано правомірно, що спростовує висновок відповідача про неправомірне заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 р. в сумі 1779916,67 грн.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно абзацу а) пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закон.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити обов'язкові реквізити. Тобто, право на формування податкового кредити та податкового зобов'язання мають лише особи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон № 168/97-ВР пов'язує право на формування податкового кредиту, та як наслідок право на бюджетне відшкодування ПДВ з фактом отримання податкової накладної та реально сплачених в сумі вартості товару суми ПДВ. Оскільки позивачем доведено суду правомірність формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Оптіма-Пром»за березень 2010 р. належними первинними документами та грошові кошти за даними угодами позивачем були перераховані ТОВ «Оптіма-Пром», а відтак суд вважає правомірним заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування в розмірі 177916,67 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача щодо неправомірного заявлення позивачем до бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. 177916,67 грн., а відтак оскаржуване рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 р. в розмірі 177916,67 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 44479,2 грн. (177916,67 грн. х 25%) підлягає скасуванню.

Стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за господарським операціями з ТОВ «Сенс-К», суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки, позивач до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010 р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2010 р. включено податкові накладні на придбання товару у ТОВ «Сенс-К»на загальну суму 1804583,91 грн. в т.ч. ПДВ 300763,99 грн. Зазначена сума ПДВ вплинула на суму заявлену позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 р.

Відповідач дійшов висновку, що операції по реалізації соняшника між позивачем та ТОВ «Сенс-К»мали безтоварний характер, оскільки ТОВ «Сенс-К»має ознаки фіктивного підприємства.

Згідно договору поставки №234/п від 12.02.2010 р. укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ «Сенс-К»(Продавець), Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити насіння соняшнику урожаю 2009 р. (а.с.68-69 т.1). Додатковою угодою №1 до договору №234 від 12.02.2010 р. визначено вартість продукції та механізм зменшення вартості в зв'язку з погіршенням якості товару (а.с.70 т.1).

На виконання умов договору ТОВ «Сенс-К» виписані видаткові накладні №РН-0000197 від 14.03.2010 р., №РН-0000159 від 07.03.2010 р., №РН-0000250 від 18.03.2010 р., №РН-0000290 від 25.03.2010 р. (а.с.100-103 т.1) та податкові накладні №149 від 02.03.10 р. на загальну суму 152500 грн. в т.ч. сума ПДВ 25416,67 грн., №168 від 12.03.10 р. на загальну суму 200000 грн. в т.ч. сума ПДВ 33333,33 грн., №207 від 15.03.2010 р. на загальну суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн., №297 від 25.03.2010 р. на загальну суму 300000 грн. в т.ч. ПДВ 50000 грн., №292 від 25.03.2010 р. на загальну суму 152083,90 грн. в т.ч. ПДВ 25347,32 грн. (а.с.149-153 т.1).

Договір поставки та всі інші первинні бухгалтерські та податкові документи підписані від імені ТОВ «Сенс-К»- директором товариства ОСОБА_6 Згідно довідки про взяття на облік платника податків директором ТОВ «Сенс-К»зазначена ОСОБА_6 (а.с.231 т.2).

Згідно ухвали суду від 21 червня 2011 р. Чаплинському районному суду Херсонської області доручено допитати в якості свідка ОСОБА_6 (а.с.193-194 т.2).

Згідно протоколу судового засідання про допит свідка Чаплинського районного суду Херсонської області від 08 серпня 2011 р. ОСОБА_6 зазначила, що вона не займалась підприємницькою діяльністю, на посаді директора ТОВ «Сенс-К»не перебувала і що договір та всі первинні документи нею не підписувались. Крім того, ОСОБА_6 повідомила про те, що доручення на ведення господарської діяльності від її імені вона не надавала. (а.с.204-209 т.2).

Аналогічні за змістом покази ОСОБА_6 відображені в протоколі допиту свідка від 29.09.2010 р., які надані під час розслідування кримінальної справи по факту створення та придбання ТОВ «Сенс-К»за ч.2 ст.205 КК України (а.с.116-123 т.3).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Підпунктом 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 (чинного на час виникнення правовідносин) (далі Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Сенс-К», податкові накладні яких стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та як слідство заявлення до бюджетного відшкодуваннея сум ПДВ складені від імені ОСОБА_6, яка заперечує свою участь у створенні та будь-якій господарській діяльності ТОВ «Сенс-К», зокрема й проведенні господарських операцій з позивачем та підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Суд дійшов висновку, що наявність у позивача візуально належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постановах від 21.01.2011 р. та від 05.03.2012 р. (а.с.181-184 т.3).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків, при цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, тому з огляду на фіктивність діяльності ТОВ «Сенс-К», не можуть вважатися такими в контексті положень чинного на момент проведення операцій податкового законодавства.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за березень 2010 р. суми ПДВ за придбаними у ТОВ «Сенс-К»товарами у сумі 300763,99 грн. та як наслідок заявлення зазначеної суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Враховуючи доведеність правомірного зменшення суми бюджетного відшкодування ДПВ в розмірі 300763,99 грн., суд зазначає про правомірність нарахування за порушення податкового законодавства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 75191 грн. (300763,99 грн. х 25%), а відтак в цій частині адміністративного позову належить відмовити.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні частково підтверджено висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування оскаржуваного рішення в сумі 2898352,87 грн. (2720436,20 грн. по господарських операціях з ТОВ Агро-Інвест» + 177916,67 грн. по господарських операціях з ТОВ «Оптіма-Пром») за основним платежом та 724588,30 грн. (680109,10 грн. + 44479,2 грн.) за штрафними (фінансовими) санкціями.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями 19213 від 24.05.2011 р. (а.с.2 т.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 3,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний приватного акціонерного товариства «Креатив»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єданої державної податкової інспекції від 13 травня 2011 р. № 0000392350, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, в частині нарахування 2898352,87 грн. -за основним платежем та 724588,30 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити приватному акціонерному товариству «Креатив»судові витрати в розмірі 3,03 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 3,03 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна