Постанова № 27475958, 07.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р. м. Львів № 2а-7446/12/1370

12 год. 49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Кукоба Ю.М., представник відповідача Хомик К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс»до державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,

встановив:

Комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс»(далі -КП «Червонограджитлокомунсервіс») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Червонограді про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000621521, в частині 51 880,00 грн. застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання; визнання протиправними дій відповідача по розподілу та спрямуванню сум, сплачених КП «Червонограджитлокомунсервіс»з конкретним призначенням платежу, вказаних в платіжних дорученнях та видаткових касових ордерах.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у м. Червонограді, його правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у м. Червонограді).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що свої податкові зобов'язання самостійно задекларовані зі сплати ПДВ з грудня 2009 року по лютий 2010 року, частково сплачені в сумі 259 400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Відтак, зазначені в акті перевірки від 01.08.2012 року висновки про несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 538652 грн. не відповідають дійсності. Позивач вважає дії податкового органу протиправними, оскільки він не вправі самостійно змінювати призначення платежу, яке визначив платник податку у платіжних дорученнях відповідного періоду та зараховувати їх за інший період. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 11.09.2012 року № 8452/10-0009. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, оскільки відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник зобов'язаний сплатити штраф при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання -у розмірі 20% такої суми. Зазначає, що на момент сплати податкового зобов'язання з ПДВ, згідно платіжних доручень за грудень 2009 року по лютий 2010 року у позивача існував податковий борг за минулі періоди, тому кошти які він сплатив у грудні 2009 року, січні 2010 року - лютому 2010 року ДПІ, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»зараховано на погашення такого боргу. Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

КП «Червонограджитлокомунсервіс»зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області 10.09.2001 року за № 1 419 120 0000 000256, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 17 ).

Позивача взято на облік до органу податкової служби 25.10.2001 року за № 926.

КП «Червонограджитлокомунсервіс»подало ДПІ у м. Червонограді звітні податкові декларації з ПДВ за грудень 2009 року, за січень 2010 року, за лютий 2010 року згідно з якою сума ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 635 023 грн. (а.с. 11-16). Згідно з платіжними дорученнями позивач сплатив самостійно задекларовану суму до бюджету у розмірі 259 400 грн.

01 серпня 2012 року ДПІ у м. Червонограді провела перевірку КП «Червонограджитлокомунсервіс»на предмет дотримання вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за наслідками якої склала акт № 984/173/15-016/31616100 від 01.08.2012 року (далі -акт від 01.08.2012 року). Згідно з цим актом, під час перевірки орган ДПС встановив несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, що є порушенням пункту п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ та ст. 57 Податкового кодексу України. Суть порушення, як вбачається зі змісту акта перевірки від 01.08.2012 року, полягала у тому, що позивач сплатив суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із затримкою, що є більше 30 календарних днів. Як вбачається з додатку до акта від 01.08.2012 року № 984/173/15 орган ДПС зазначив, що затримка сплати становить від 820 до 853 дні відповідно до дня сплати.

На підставі акта перевірки від 01.08.2012 року ДПІ у м. Червонограді винесла податкове повідомлення-рішення № 0000621521 від 07.08.2012 року, згідно з яким на підставі статті п. 57.1 ст. 57 та ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 853 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 538652 грн. КП «Червонограджитлокомунсервіс»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% названої суми, що становить 107730,40 грн.

Не погодившись з рішенням органу ДПС, платник оскаржив його до суду. Позивач наполягає на тому, що своєчасно сплатив задекларовані зобов'язання з ПДВ у розмірі 259 400 грн., а чинне на той час законодавство не передбачало права органу ДПС змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд виходить з наступних міркувань:

Стаття 67 Конституції України зобов'язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 01.01.2011 року (станом на дату виникнення спірних правовідносин) спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі -Закон № 2181).

Відповідно до підп. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, у даному випадку таким є календарний місяць (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних, днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 5.1, підп. 5.3.1 пункту 5.3, підп. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до підп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до підп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або податкового боргу, а також джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення визначено у ст. 7 Закону №2181, згідно з якою джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Податкове зобов'язання або податковий борг погашається виключно коштами, які вносяться до відповідного бюджету у гривнях. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року за № 679-ХIV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Згідно з пунктом 3.8 цієї Інструкції, реквізит "призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіжні документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, до набрання чинності ПК України, право визначати призначення платежу належало виключно платнику податку, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням вимог підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, які визначив саме платник податку.

Чинним з 01 січня 2011 року Податковим кодексом України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (абз. 1 пункту 87.9 ст.87 ПК України). Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Органи державної податкової служби наділені повноваженнями змінювати визначене платником податку призначення платежу після набрання чинності Податковим кодексом України -з 01.01.2011р. Оскільки спірні правовідносини (щодо декларування податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009 року по лютий 2010 року, сплив граничних строків їх плати, факт їх сплати) виникли до цієї дати, то підстав для застосування до них норм ст.ст. 57, 126 Податкового кодексу України немає. Суд при оцінці спірних правовідносин застосовує закон, що діяв на момент їх виникнення, а саме -Закон № 2181.

З приводу застосування пп. 7.7. ст. 7 Закону № 2181 Вищий адміністративний суд України у листі № 358/13/13-09 від 17.03.2009 року звернув увагу адміністративних судів на те, що Законом №2181 було визначено вичерпний перелік заходів, які може вживати контролюючий орган з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед яких не передбачено зарахування поточних платежів в рахунок погашення боргів минулих періодів шляхом зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Законом України «Про державну податкову службу»орган ДПС також не наділений таким правом. У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

В даному випадку, підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення від 07.08.2012 року, як зазначив орган ДПС, є затримка на 853 календарних днів у сплаті узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 538652 грн. З цього приводу суд встановив наступне.

Згідно з платіжними дорученнями за грудень 2009 рік № 241 за січень 2010 року № 435, № 493, № 102, № 567, № 106, № 610, № 612, № 112, за лютий № 713, № 171, № 764, № 192, № 202, № 937, № 211, № 207, № 954, № 212, № 215 КП «Червонограджитлокомунсервіс»перерахувало до бюджету 259 400,00 грн. Призначенням цього платежу зазначено: «ПДВ за грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року ». Факт проведення платежів підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями (а.с. 25-44).

Таким чином, дослідженими у справі доказами суд встановив, що позивач своєчасно і в повному обсязі сплатив частину задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 259 400,00 грн., а тому висновки акта перевірки від 01.08.2011 року щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань у розмірі 53 8652 грн. не відповідають дійсності і є наслідком неправомірної зміни органом ДПС призначення платежу, визначеного платником податку у банківських платіжних дорученнях, що суперечить чинним на час виникнення спірних правовідносин нормам права.

Висновки про затримку позивачем у сплаті податкових зобов'язань з ПДВ ґрунтуються на неправомірному зарахуванні податковим органом коштів платника податку у рахунок погашення боргів минулих періодів без належних на те законних підстав. З огляду на це, прийняте податкове повідомлення рішення № 0000621521 від 07.08.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету на його користь.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 0000621521 в частині 51 880,00 грн. застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Визнати протиправними дії відповідача по розподілу та спрямуванню сум, сплачених КП «Червонограджитлокомунсервіс»з конкретним призначенням платежу, вказаних в платіжних дорученнях та видаткових касових ордерах:

платіжне доручення № 241 від 29.01.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2009 року»;

платіжне доручення № 435 від 17.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 493 від 22.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 567 від 23.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення №102 від 23.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 106 від 24.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 610 від 26.02.2010р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 612 від 26.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;.

платіжне доручення № 112 від 26.02.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за січень 2010 року»;

платіжне доручення № 713 від 16.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 171 від 16.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 764 від 19.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 192 від 23.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 202 від 24.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 937 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 211 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення №207 від 26.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 954 від 29.032.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 212 від 29.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року»;

платіжне доручення № 215 від 30.03.2010 р. з призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року».

Зобов'язати ДПІ у м. Червонограді зарахувати суми вказані у вищезазначених платіжних дорученнях згідно їх призначенням.

Стягнути з державного бюджету на користь комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс»( Львівська область, м. Червоноград, вул. Коновальця,3 ЄДРПОУ 31616100 ) 500,99 грн.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.