Постанова № 27475849, 01.11.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/4404/12

категорія 8.2

01 листопада 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне"

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції форми "Р" №0000332320 від 23.01.2012 року про збільшення (нарахування) грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 54985,00грн., з яких 48010,00грн. за основним платежем та 6975,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки витрати ТОВ "Ювілейне" повністю підтвердженні первинними бухгалтерськими та податковими документами. Крім того, зазначив, що всі укладені між позивачем та його контрагентами правочини є чинними, їх недійсність прямо не встановлена законом, або судом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року об"єднано в одне провадження справу №0670/4404/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне" та Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332320 від 03.01.2012 року та справу №0670/4974/12 і присвоєно їм спільний номер №0670/4404/12.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказав на те, що не погоджується з висновками податкового органу в частині порушення позивачем п.п.7.4.5 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки господарські операції, здійснені позивачем, у повній мірі під час перевірки підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку. Зазначив, що вказані у акті перевірки податкові накладні складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України. Також, вказав, що податковим органом не надано доданих доказів, які підтверджують ту обставину, що ТОВ "Ювілейне" матеріальні цінності придбані та використовувалися в інших цілях, а не в його господарській діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши на те, що в порушення п.п.7.4.5 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості товарно-матеріальних цінностей по яких не доведено реальність здійснення постачання від ТОВ "Рубін" та ПП "Гордійчук" та вартість яких не визнана перевіркою у складі валових витрат платника. Зазначив, що в ході проведеної перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що засвідчують транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 05.12.2011 року по 30.12.2011 року посадовими особами Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювілейне", з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, про що складено акт №9/01-208/23-20/13562403 від 10.01.2012 року.

Перевіркою позивача встановлено наступні порушення:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від"ємного значення об"єкта оподаткування в сумі 2485,00грн. та донараховано податку на прибуток всього на суму 48010,00грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 4548,00грн., за 4 квартал 2010 року на суму 23039,00грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16729,00грн., за 2 квартал 2011 року на суму 3384,00грн.

- п.п.7.4.5 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 48527,00грн., в тому числі: за травень 2010 року - 514,00грн., липень 2010 року - 693,00грн., серпень 2010 року - 148,00грн., вересень 2010 року - 4023,00грн., жовтень 2010 року - 7784,00грн., листопад 2010 року - 1036,00грн., грудень 2010 року - 10083,00грн., січень 2011 року - 6334,00грн., лютий 2011 року - 7954,00грн., березень 2011 року - 1854,00грн., липень 2011 року - 5104,00грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000332320 від 23.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на суму 54985,00грн., з яких: 48010,00грн. за основним платежем та 6975,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000342320 від 23.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 56626,00грн., з яких: 48527,00грн. за основним платежем та 8099,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішення ТОВ "Ювілейне" в порядку адміністративного узгодження оскаржило вказані рішення до ДПС у Житомирській області. За результатами розгляду, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000332320 залишено без змін та збільшено грошове зобов"язання з податку на прибуток на 2485,00грн. за основним платежем; скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000362320 та податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року №0000342320 в частині визначення грошового зобов"язання в сумі 7722,00грн. та 1242,00грн. штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині - 47662,00грн. (40805,00грн. - основний платіж, 6857,00грн. - штрафна (фінансова) санкція) залишено без змін.

Новоград-Волинською ОДПІ, з врахуванням рішення про результати розгляду скарг позивача винесено податкові повідомлення-рішення №00005352200 від 12.09.2012 року. яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 47662,00грн., з яких: 40805,00грн. - за основним платежем та 6857,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0005342200 від 12.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язння з податку на прибуток в розмірі 2485,00грн. за основним платежем.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року встановлено завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування в сумі 2485,00грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 48010,00грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року - на суму 4858,00грн. за 4 квартал 2010 року - на суму 23039,00грн., за 1 квартал 2011 року - на суму 16729,00грн., за 2 квартал 2011 року - на суму 3384,00грн.

В акті перевірки зазначено, що позивач в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищило валові витрати на суми витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: витрати по придбанню товарів протягом перевіряємого періоду не були підтверджені товарно-транспортними накладними, тобто витрати не підтверджено повним документом первинних документів, на підставі яких оподатковуються товарно-матеріальні цінності та підтверджується факт переміщення товару від Постачальника до Покупця.

Як встановлено судом, між ТОВ "Ювілейне", ПП ОСОБА_1 та ТОВ "Рубін" було укладено договори купівлі-продажу. Відповідно до умов договорів ТОВ "Рубін", ПП ОСОБА_1 - Постачальники, а ТОВ "Ювілейне" - Покупець. Згідно умов договорів Продавець зобов"язується передати у власність Покупця будівельні матеріали, а Покупець зобов"язується прийняти та сплатити продукцію (товар).

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Ювілейне" безпідставно віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати по придбанню будівельних матеріалів від ТОВ "Рубін" та ПП ОСОБА_1, які не підтверджені відповідними документами, а саме: товарно-транспортними накладними та актами прийому-передачі продукції, що підтверджують фактичну поставку товару та його одержання у ІІ кварталі 2011 року в сумі 25518,60грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем в судовому засіданні надано податкові накладні та видаткові накладні, акти взаємозвірки розрахунків та платіжні доручення на підтвердження оплати придбаного товару.

Таким чином, ТОВ "Ювілейне" виконало свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу, послуги за цими договорами оплачені та повністю відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України №283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07. 1999р. визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 цього ж Закону України, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ в розумінні ст. 1 цього ж Закону України, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Здійснення зазначених вище господарських операцій, підтверджується такими первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, які оформленні відповідно до вимог Закону.

В свою чергу, згідно частини 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 г. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою і для податкового обліку.

При цьому, обов'язковість складання товарно-транспортної накладної (ТТН), не передбачена правилами податкового обліку, як документа, що підтверджує факт використання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

Отже, відсутність у ТОВ "Ювілейне" належним чином оформлених товаро-транспортних накладних не могло бути підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, оскільки обов'язковість складання товаро-транспортної накладної, не передбачена правилами податкового обліку, як документа, що підтверджує факт переміщення (придбання, використання) ТМЦ.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Тобто, на думку суду, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов"язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, а отже податкові повідомлення рішення №№0000332320 від 23.01.2012 року та 0005342200 від 12.09.2012 року.

Також перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року встановлено його заниження всього на суму 48527,00грн., в тому числі за травень 2010 року - 514,00грн., липень 2010 року - 693,00грн., серпень 2010 року - 148,00грн., вересень 2010 року - 4023,00грн., жовтень 2010 року - 7784,00грн., листопад 2010 року - 1036,00грн., грудень 2010 року - 10083,00грн., січень 2011 року - 6334,00грн., лютий 2011 року - 7954,00грн., березень 2011 року - 1854,00грн., липень 2011 року - 5104,00грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Ювілейне" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 40805,00грн. з вартості товарно-матеріальних цінностей по яких не доведено реальність здійснення постачання від ТОВ "Рубін" та ПП ОСОБА_1, та вартість яких не визнана перевіркою у складі валових витрат платника.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що при опрацюванні бази даних системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов"язань та податкового кредиту, звірці даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних з первинними документами (видаткові та податкові накладні) з деклараціями по ПДВ встановлено розбіжності, у зв"язку з цим за результатами перевірки ТОВ "Ювілейне" зменшено розмір податкового кредиту на 7722,00грн.

Таким чином, на думку податкового органу, ТОВ "Ювілейне" не доведено факт транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Рубін" та ПП ОСОБА_1, у періоді, що підлягав перевірці, в тому числі по податку на додану вартість у сумі 40805,00грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 7.2.1., 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність доказів сплати постачальником позивача ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в праві формувати податковий кредит при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність товариства, як платника ПДВ.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість", чинною на момент здійснення господарських операцій, чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Законом України "Про податок на додану вартість", чинним на час здійснення господарських операцій, або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Невиконання своїх зобов'язань перед державою недобросовісного платника податку на додану вартість - продавця, не може тягнути за собою негативних наслідків для добросовісного платника такого податку - покупця, який виконав всі умови договору (така позиція висловлюється і Вищим адміністративним судом України у постанові від 04.06.2009 року № 6/44а).

Позивачем в повній мірі, на підтвердження формування валових витрат та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, надано суду первинні документи, які складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.п.7.4.5 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції №0000332320 від 23.01.2012 р. та № 00005352200, № 00005342200 від 12.09.2012року не відповідають вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Ювілейне" є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби №0000332320 від 23.01.2012 р. та № 00005352200, № 00005342200 від 12.09.2012року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 07 листопада 2012 р.