Постанова № 27475840, 06.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7145/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання - Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000661702 та №0000671702 від 10.08.2012,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 17.09.2012 надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ м. Сєвєродонецьк, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000661702 та №0000671702 від 10.08.2012.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 після усунення недоліків було відкрите провадження за зазначеними адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03.08.2012 відповідачем складено акт № 829/17-2604007393 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платника податків ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, за період з01.07.2009 по 31.12.2011».

Позивач вважає, що висновки акту № акт № 829/17-2604007393 від 03.10.2012 та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення №0000661702 та №0000671702 від 10.08.2012 є протиправними та порушують його права.

15.10.2012 в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000661702 та №0000671702 від 10.08.2012 (т.1 а.с. 129).

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях до позову (т.1 а.с. 115-116) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю і подальший розгляд справи без участі представників відповідача (т.2 а.с.35).

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрован 14.05.1997 за № 23830170000002962 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.12.1999 № НОМЕР_3, індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1 (т.1 а.с. 28 - 29).

Позивач має у власності вантажний автомобіль та причіп - самоскид, вказане підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (т1.а.с. 30). Також позивачеві належить відповідно до договору купівлі - продажу цех по виробництву тари та відповідне обладнання (т.1 а.с. 132, 136-137).

У відповідності до п. п. 41.1.1 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до плану - графіку проведення планових документальних перевірок ДПІ в м. Сєвєродонецьку (т.2 а.с.18) було видано наказ «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» від 05.07.12 №14-у, який разом з повідомленням № 330/01-87 від 05.07.2012 було вручено ОСОБА_3 06.07.2012 (т.1 а.с. 26, 117).

Податковим органом в період з 17.07.2012 по 30.07.2012 здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, про що 03.08.2012 відповідачем складено акт № 829/17-2604007393 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платника податків ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, за період з 01.07.2009 по 31.12.2011» (т.1а.с.9-24).

В подальшому відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0000671702 з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23869,55 грн., в тому числі за основним платежем - 19095,64 грн, за штрафними санкціями 4773,91 грн;

форми «Р» №0000661702 від 10.08.2012 з податку на додану вартість на загальну суму 46366,75 грн., в тому числі 37433 грн. за основним платежем та 8933,75 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с. 25).

Вказані повідомлення - рішення позивач отримав, як вказує повідомлення про вручення поштового відправлення 05.09.2012 (т.1 а.с. 123).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом ІV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Так ст. 177 Податкового кодексу України встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування. До вказаних осіб і належить позивач.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. (п. 177.1 ПКУ)

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. (п. 177.2 ПКУ)

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). (п. 177.3 ПКУ).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.3 ПКУ).

Пунктом 139.1.9. ст. 139 розділу III ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Так, відповідно до умов договору поставки № 35 від 30.05.2011 укладеного між ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» - постачальник та ФОП ОСОБА_3 - покупець, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно видаткових накладних або рахунків фактур постачальника. Поставка здійснюється відповідно заявці, до складу покупця. Оплата провадиться на протязі 14 робочих днів з моменту постачання товара покупцю. Даний договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами.(т.1 а.с. 31).

Також позивачем надано договір поставки № 01/07-10 від 01.07.2010 укладеного між ТОВ «Метал Трейд СВ» - постачальник та ФОП ОСОБА_3 - покупець, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно наданих рахунків фактур. Обсяги та асортимент поставки визначаються за взаємною згодою сторін. Поставка здійснюється відповідно до наданої покупцем заявці, до складу покупця. Оплата провадиться на протязі 10 робочих днів з моменту постачання товара покупцю. Даний договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами.(т.1 а.с. 59).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем на пропозицію суду надано, рахунки - фактури, платіжні доручення, виписки по рахунку, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, подорожні листи та податкові накладні (т.1 а.с. 35-58, 63-85, т.2 а.с. 49-53,67-68).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с. 100-114).

Вказані операції відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.(т.1 а.с. 245-250, т.2 а.с. 1-19).

Як вбачається із змісту укладених позивачем договорів поставки з ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ» предметом даних договорів є продукція, яка саме продукція - не визначено, а зазначено, що поставка товару здійснюється відповідно до наданої покупцем заявці. Як встановлено в судовому засіданні будь - яких документів, якими визначається предмет вказаних договорів у позивача відсутні, в тому числі заявки або доповнення до договорів.

Відповідно до рахунку - фактури № СФ-1132 від 01.07.2011 (т.1 а.с.56), який виписано на загальну суму з ПДВ - 68900,00 грн. позивачем, на підставі видаткової накладної № РН - 1132 від 01.07.2011 (т.1 а.с. 57), ОСОБА_4 по дов. № 8 від 01.07.2011, копія якої долучена до матеріалів справи (т.2 а.с. 50), нібито отримала дошку н/обр 1 сорт 2м, дошку н/обр 2 сорт 2м, дошку н/обр 3 сорт 1м та цвяхи L70 на загальну суму 689000,00 грн. на підставі чого виписана податкова накладна 01.07.2011 ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» на суму 68900,00 грн. в т.ч. ПДВ 11483,33 грн.(т.1 а.с. 58). Однак, як вбачається із подорожнього листа № 01072011 від 01.07.2011 водій ОСОБА_3 особисто здійснював перевезення по маршруту м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк, вказано вантаж - «доска, гвозди» у кількості 70,3 куб.м. і масою 700 кг, і в рядку «супроводжувальні особи» даного подорожнього листа відсутні будь-які позначки.

На підтвердження оплати по вказаній поставці позивачем надано платіжне доручення та відповідні виписки по рахунку (т.1 а.с. 35-40), в яких зазначено - «сплата згідно рах. б/н від 01.07.11р., за пиломатеріали, …». Таким чином судом встановлено, що оплату було здійснено згідно рах. б/н від 01.07.11р., за пиломатеріали, в той же час рахунок - фактура № СФ-1132 від 01.07.2011 має номер і в ньому визначено інша продукція ніж пиломатеріали, як і в видатковій накладній № РН - 1132 від 01.07.2011 та податковій накладній 01.07.2011.

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні була допитана ОСОБА_4, яка працює головним бухгалтером у позивача. Яка повідомила суду, що вона особисто отримувала всю продукції від ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ» на підставі довіреностей, для чого разом із ОСОБА_3 4 рази їздила до Луганська, будь-яких інших обставин, дати та часу поїздок повідомити не змогла. Із подорожних листів (т.1 а.с. 79-85) вбачається, що було зроблено 11 поїздок, ОСОБА_4 не вказана як супроводжуюча особа. Представник позивача в судовому засіданні вказував на те, що отримання продукції від ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ» здійснював сам ОСОБА_3 Враховуючи викладене суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_4

Зазначене спростовує доводи представника позивача щодо руху активів за вказаними господарськими операціями, враховуючи недоведеність позивачем факту передачі продукції позивачу, саме відсутність такого факту.

Вказані розбіжності щодо номенклатури продукції, оплати, не доведеність позивачем факту ії отримання вбачаються в усіх наданих позивачем групах документів по окремих поставках до договорів позивача з ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ», що, в свою чергу, вказує на штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача про те, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ», було перероблено на виробництві позивача, оскільки надані відомості (т.1 а.с 143-237) щодо переробки продукції в піддони та подальшої їх реалізації не підтверджують того факту, що це саме та продукція, яка нібито отримана від ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» та ТОВ «Метал Трейд СВ».

Посилання податкового органа на відсутність за місцем реєстрації та на відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності ТОВ «Метал Трейд СВ» знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Так відповідно до спеціального витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців (т.2 а.с. 54-57) статус відомостей щодо ТОВ «Метал Трейд СВ» не підтверджено. Також відповідно до акту № 100/16/33352412 від 30.01.2012 Ленинської МДПІ (т.2 а.с. 23-27) встановлено відсутність ТОВ «Метал Трейд СВ» за місцезнаходженням, та вказується на відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Заслуговує на увагу суду довідка ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 23.06.2011 № 1619/160 про проведення камеральної перевірки ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» відповідно до якої у ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності (т.2 а.с. 19-21).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, досліджені судом в судовому засіданні, вказують на правильність доводів податкового органу про безтоварності вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується. Тому оформлені належним чином податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а суми витрат по вказаним операціям не відносяться до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000661702 та №0000671702 від 10.08.2012 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі підписано 12 листопада 2012 року.

Суддя К.В. Агевич