Ухвала суду № 27472524, 06.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року справа №2а/1270/5907/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

представника позивача Рибаса А.С.,

представника відповідача Лиманюка М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі №2а/1270/5907/2012 за позовом Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Центр захисту рослин «Егіда» (далі ПП «Центр захисту рослин «Егіда») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі ДПІ в м. Сєвєродонецьку), в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені ДПІ в м.Сєвєродонецьку податкові повідомлення-рішення: №0000612301 від 10.04.2012 року і № 0000622301 від 10.04.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у задоволені позовних вимог ПП «Центр захисту рослин «Егіда» до ДПІ в м. Сєвєродонецьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2012 року № 0000612301 та № 0000622301 відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду, просив скасувати її і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що висновки суду першої інстанції є помилковими, такими, що не з узгоджуються з первинними документами, наданими позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватне підприємство «Центр захисту рослин «Егіда» ( далі ПП «Центр захисту рослин «Егіда» ) зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 04.06.2010 року за № 13831020000002801 та є юридичною особою (т. 1 а. с. 10 -18), перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 08.06.2010 року за № 81, що підтверджується довідкою № 48 від 21.02.2012 року (т. 1 а. с. 19, 20).

ПП «ЦЗР «Егіда» є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтв №100295712 від 03.08.2010 року та № 200034115 від 16.03.2012, індивідуальний податковий номер 370515912144 (т. 1 а. с. 21-22).

Встановлено, що на підставі наказу № 272-п від 28 лютого 2012 року (т. 1 а. с.23) ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «ЦЗР «Егіда» код ЄДРПОУ 21823651, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Інтенція» код ЄДРПОУ 37256804, за період з 01.07.2011 року до 31.12.2011 року, результати якої оформлені актом від 02.03.2012 року № 343/23-37051595 (т. 1 а. с. 48 - 52).

У висновках акту перевірки від 02.03.2012 року № 343/23-37051595 зазначені встановлені за результатами перевірки порушення ПП «ЦЗР «Егіда» п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 9066,00 грн. за липень 2011 року та завищено показник у рядку 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» з ПДВ за грудень 2011 року на суму 3340,00 грн., а також відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоду ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» від 02.02.2011 року визнано нікчемною.

На підставі вказаного акту перевірки 10.04.2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000612301 про нарахування ПП «ЦЗР «Егіда» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 13599,00 грн. та №0000622301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3340,00 грн. (т. 1 а. с. 29 - 30)

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративного порядку до податкового органу вищого рівня.

Рішеннями про результати розгляду скарги від 01.06.2012 року № 8522/10-408 та від 06.07.2012 року та № 12179/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року № 0000612301 та № 0000622301 залишені без змін. (т. 1 а. с. 32 - 36).

Між ПП «Центр захисту рослин «Егіда» (замовник) та ПП «Інтенція» (посередник) укладено договір від 2 лютого 2011 року без номеру про надання посередницьких послуг. За умовами договору «замовник» доручає, а «посередник» приймає на себе обов'язок з організації збуту продукції (агрохімікатів, пестицидів, мінеральних добрив), шляхом пошуку покупців продовж 6 місяців з моменту підписання договору. Оплата послуг «посередника» визначена у розмірі 5% від суми реалізованої продукції покупцям. Пунктом 5 вказаного договору передбачено обов'язок замовника - ПП «ЦЗР «Егіда» видавати посереднику ПП «Інтенція» довіреності на проведення від імені замовника необхідних господарських операцій. (т. 1 а.с. 37).

З акту перевірки від 02.03.2012 року № 343/23-37051595 вбачається, що висновок ДПІ у м. Сєвєродонецьку про нікчемність угоди ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» від 02.02.2011 року податковим органом зроблено на підставі акту перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області від 11.11.2011 року №1807/231/37156804 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року до 30.09.2011 року, яким встановлено, що у ПП «Інтенція» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Суд першої інстанції правильно вказав, що такий висновок податкового органу є безпідставним, так як для надання посередницьких послуг щодо організації збуту продукції не вимагає наявності матеріальних ресурсів, та може виконуватись і однією особою - директором ПП «Інтенція».

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, податковий кредит формується за фактом здійснення господарських операцій, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтенція» позивачем наданий акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2011 року № ОУ-0000333, у якому зазначено, що ПП «Інтенція» надано послуги посередника перед наступними підприємствами; ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП», а також надано податкову накладну від 28.07.2011 № 333 на загальну суму 95434,50 грн., у тому числі з ПДВ 15905,75 грн. (т. 1 а. с. 38 - 39).

Позивач надав суду договори, укладені ПП «ЦЗР «Егіда» з ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля» на реалізацію продукції позивача та докази фактичної реалізації продукції (видаткові та податкові накладні, виписки банку про надходження коштів від вказаних підприємств на рахунки позивача, листування між ПП «ЦЗР «Егіда» та ПП «Інтенція».

Так, 03.05.2011 року між ПП «ЦЗР «Егіда» та ФГ «Істок» укладено договір купівлі-продажу № 6-П на реалізацію засобів захисту рослин, за яким ФГ «Істок» придбало «Екстрем», «акцент», «альтекс», «торпеда» та «дикам плюс». (т. 1 а. с. 84-96)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаного договору позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 03.05.2011 року про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію засобу захисту рослин «Екстрем» та від 25.05.2011 року на реалізацію засобу захисту рослин «акцент» за ціною 75,00 грн. за літр, «альтекс» за ціною 100,00 грн. за літр. (т. 1 а. с. 247, т. 2 а .с. 7).

Тобто, «акцент» реалізовано позивачем за ціною 62,50 грн. за літр, а «альтекс» за ціною 83,33 грн. за літр (т. 1. а. с. 92)

За договором купівлі-продажу №5-к від 06.05.2011 року ПП «ЦЗР «Егіда» здійснювало реалізацію продукції - засобів захисту рослин «Екстрем», «меркурій», «альтекс», «корнет», «ультра плюс», «кольчуга», «корнет» для ПСП «Агропродукт» (т. 1 а. с. 97-107)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання вказаного договору позивачем надано лист ПП «Інтенція» від 06.05.2011року про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію вищевказаних засобів захисту рослин із зазначенням цін на продукцію (т. 2 а. с. 2), однак, фактично вище перелічена продукція реалізована позивачем за значно нижчою ціною ніж ціна пропозиції. (т. 1 а. с. 102-104)

Між СТОВ «Гея» та ПП «ЦЗР «Егіда» 26.04.2011 року укладений договір купівлі-продажу № 8-П, предметом якого є реалізація засобів захисту рослин, а 05.04.2011 року між цими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу мінеральних добрив № 5-У, на підставі яких позивачем реалізовано аміачну селітру, «Екстрем» та насіння соняшнику «Ясон». (т. 1 а. с. 108-125)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг про укладання вказаних договорів позивач надав листи ПП «Інтенція» від 05.04.2011 року про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію аміачної селітри від 26.04.2011 року на реалізацію засобу захисту рослин «Екстрем» та від 27.04.2011 року на реалізацію аміачної селітри та агрохімікату «Вулкан плюс». (т. 1 а. с. 242, 249, 250).

Тобто, фактично «Екстрем» реалізовано позивачем за ціною 33,33 грн. за літр, а не за ціною 40,00 грн. за літр, як зазначено у пропозиції ПП «Інтенція». (т. 1 а. с. 118)

У податковій та видатковій накладних на реалізацію соняшнику «Ясон» відсутні посилання на будь-який договір, а реалізація вказаного товару не охоплюється умовами договору купівлі-продажу № 8-П та договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 5-У. (т. 1 а. с. 115 зворотній бік, 121)

Листи від ПП «Інтенція» з пропозицією про реалізацію соняшнику «Ясон» також не надані, крім того реалізація насіннєвого матеріалу знаходиться за межами договору від 2 лютого 2011 року про надання посередницьких послуг.

Між ТОВ «Агрофірма «Ніва» та ПП «ЦЗР «Егіда» 12.07.2011 року укладений договір купівлі-продажу № 10-П, предметом якого є реалізація засобів захисту рослин, 31.03.2011 року між цими ж сторонами укладений договір купівлі-продажу мінеральних добрив № 4-У, 29.03.2011року укладено договір купівлі-продажу № 5-С насіннєвого матеріалу, на підставі яких позивачем реалізовано аміачну селітру, засоби захисту рослин та насіння соняшнику «Ясон», «Майстер». (т. 1 а. с. 126-170)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг про укладання вказаних договорів позивачем надані листи ПП «Інтенція» від 29.03.2011 та від 20.05.2011 року про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію насіння соняшнику «Ясон» та засобів захисту рослин, від 31.03.2011 року та 06.04.2011 року на реалізацію аміачної селітри, від 08.04.2011 року на реалізацію насіння соняшнику «Майстер». (т. 1 а. с. 240, 241, 243, 244, 245, т. 2 а. с. 6, 9).

У вказаних листах за окремими позиціями наведено ціни, за якими ПП «Інтенція» пропонує ПП «ЦЗР «Егіда» реалізувати свою продукцію ТОВ «Агрофірма «Ніва», в інших випадках зроблені посилання на ціни прас-листа (т. 1 а. с. 232-233), однак, фактично продукцію позивач реалізував за значно нижчими цінами.

ПП «ЦЗР «Егіда» 03.02.2011 укладений з ПСП «Провалля» договір купівлі-продажу № 1-С на реалізацію насіннєвого матеріалу, а також договір купівлі-продажу засобів захисту рослин № 1-К від 02.02.2010 року (т. 1 а. с. 171-175)

Вказані договори як доказ виконання ПП «Інтенція» умов посередницького договору від 02.02.2011 року суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки реалізація насіннєвого матеріалу знаходиться за межами договору від 02.02.2011 року про надання посередницьких послуг, а договір купівлі-продажу засобів захисту рослин № 1-К від 02.02.2010 року укладений за рік до підписання договору між позивачем та ПП «Інтенція».

На підтвердження правовідносин між ПП «ЦЗР «Егіда» та ТОВ «РССП» договори не надані. При цьому надані видаткові та податкові накладні на реалізацію «Екстрему», «акценту», «альтексу», «корнету», «шквал», «вулкан плюс», «томагавк», «фосфир». У деяких з них є посилання на договір № 7-П від 18.04.2011 року, видаткові накладні та податкові накладні № 33 від 20.04.2011 року, № 83 від 17.08.2011 року не містять посилань на договір. Крім того, податкова накладна № 83 від 17.08.2011року складена після підписання акту виконаних робіт від 28.07.2011 року (т. 1 а. с. 207-221)

На підтвердження виконання ПП «Інтенція» посередницьких послуг щодо укладання ПП «ЦЗР «Егіда» договору на реалізацію продукції з ТОВ «РССП» позивачем надано листи ПП «Інтенція» від 07.03.2011 року, 04.05.2011 року та від 10.05.2011 року про наявність пропозиції з укладання угоди на реалізацію засобу захисту рослин «альтекс», «Екстрем», «райтар», «акцент», «корнет» і «шквал». (т. 1 а.с. 236, т. 2 а.с. 1, 3, 4).

Ціни у листах-пропозиціях перевищують ціни фактичної реалізації продукції.

Доказів наявності листування позивача з ПП «Інтенція» щодо узгодження ціни фактичної реалізації продукції, а не запропонованої посередником позивачем не надано, як і не надано пояснень економічної обґрунтованості реалізації товару за цінами, нижчими, а ніж ті, щодо яких між покупцем та посередником досягнуто домовленості. При цьому, обсяги реалізації товару, зазначені у листах-пропозиціях фактично не збільшувались.

Згідно статей 295-297 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Договір від 02.02.2011 року, укладений між ПП «ЦЗР «Егіда» та ПП «Інтенція», є різновидом агентського договору, який передбачає форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента - довіреність (п. 5 Договору).

Проте доказів видачі ПП «ЦЗР «Егіда» довіреності посадовій особі ПП «Інтенція» на представництво своїх інтересів у правовідносинах з ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП» позивач не надав.

Договори з вищевказаними особами укладені безпосередньо позивачем та не містять жодного посилання на посередництво ПП «Інтенція» між сторонами договору, листи-пропозиції ПП «Інтенція» про укладання договорів на реалізацію продукції позивача складено або у день укладання договору, що викликає сумнів у їх достовірності, так як відсутній необхідний проміжок часу для узгодження основних умов договору, або вже за наявності укладених договорів, що вже є недоцільним.

Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" передбачено, що собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Підприємницька діяльність, якою займається позивач, здійснюється з метою отримання прибутку. Отже, ціна, за якою позивач реалізує свою продукцію, повинна перевищувати її собівартість.

Позивачем надано суду прас-лист від 02.02.2011 року з зазначенням цін на свою продукцію з урахуванням п'ятивідсоткової націнки (винагороди ПП «Інтенція») (т. 1. а. с. 232-233), однак, фактично ПП «ЦЗР «Егіда» реалізувало свою продукцію ФГ «Істок», ПСП «Агропродукт», СТОВ «Гея», ТОВ «Агрофірма «Ніва», ПСП «Провалля», ТОВ «РССП» за цінами, значно нижчими, ніж ті, які зазначено у прас-листі, тобто, без врахування винагороди ПП «Інтенція», що є економічно недоцільною операцією.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про те, що договір від 02.02.2011 року укладений ПП «ЦЗР «Егіда» з ПП «Інтенція» з метою мінімізації податків та без мети досягнення економічної вигоди.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених згідно зі статтею 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу норм ПК України вбачається, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори (у даному випадку - податкової накладної), з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, з наслідком укладення нікчемних правочинів.

Представник позивача пояснив колегії суддів, що відповідачу були надані не всі первинні документи як під час проведення перевірки, так і під час адміністративного оскарження до вищестоящого податкового органу, оскільки не знали якими документами необхідно підтвердити здійснення господарських операцій, тому додаткові первинні документи в підтвердження здійснення господарських документів надані суду першої інстанції. Такі доводи представника апелянта є неспроможними, оскільки під час адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень до податкового органу вищого рівня позивач не був позбавлений можливості надати весь пакет первинних документів, які б спростовували висновки акту перевірки. Зокрема, позивачем до суду першої інстанції надане листування з оригіналами листів, направлених як позивачем до ПП «Інтенція», так і ПП «Інтенцією» до позивача (т.1 а. с. 232 - 250, т.2 а. с. 9) фактичне направлення яких та отримання не підтверджене ( відсутні поштові повідомлення про вручення, на оригіналах вхідних листів до позивача відсутні дата та номер вхідної кореспонденції тощо). Пропозиції, вказані в листах були проаналізовані вище.

З огляду на встановлені обставини справи в сукупності з наведеними нормами законів колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку правомірно винесено податкові повідомленні-рішення від 10 квітня 2012 року № 0000612301 в частині збільшення ПП «Центр захисту рослин «Егіда» грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 9066,00 грн. та № 0000622301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3340,00 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача підвищених розмірів штрафів санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 10 квітня 2012 року № 0000612301, суд вважає за необхідне зазначити, що визначені пунктом 123.1 статті 123 ПК України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0000612301 від 10.04.2012 зазначено, що визначення суми податкових зобов'язань здійснено на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

25.10.2011 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку винесено податкове повідомлення-рішення № 0001062301, яким Приватному підприємству «Центр захисту рослин «Егіда» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9168,00 грн., у тому числі застосовано штрафні санкції. (т. 2 а. с. 23) У якості підстави його винесення вказано підпункт 54.3.2 пункт 54.3 статті 54 ПК України, тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000612301 від 10.04.2012 року винесено за аналогічне порушення, що передбачає можливість застосування до платника податків підвищеної відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно вирішив спір, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 9 жовтня 2012 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі №2а/1270/5907/2012 за позовом Приватного підприємства «Центр захисту рослин «Егіда» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В.Карпушова