Ухвала суду № 27472041, 06.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р.Справа № 2а-7343/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-7343/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 20.04.2012 р. № 112/22/35314646 нікчемними (такими, що не спричиняють реальних правових наслідків) правочини між ТОВ "Укрнафтогазресурс" і ТОВ "Промтехноопт" та імовірними отримувачами товарів (послуг), придбаними ТОВ "Укрнафтогазресурс" у ТОВ "Промтехноопт";

- визнати неправомірними дії Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо зміни визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р. без прийняття податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року зазначений позов задоволено частково .

Визнано протиправними дії Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 20.04.2012 р. № 112/22/35314646 нікчемними (такими, що не спричиняють реальних правових наслідків) правочинів між ТОВ "Укрнафтогазресурс" і ТОВ "Промтехноопт" та імовірними отримувачами товарів (послуг), придбаними ТОВ "Укрнафтогазресурс" у ТОВ "Промтехноопт".

В іншій частині позовних вимог в задоволенні - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Укрнафтогазресурс", код ЄДРПОУ 35314646, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехоопт" (код ЄДРПОУ 37092055), за листопад 2011 року за результатами якої складено акт від 20.04.2012 №112/22/35314646, де були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України а саме:

- п. 185.1. ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12. 10 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), дані, відображені ТОВ "Укрнафтогазресурс", у деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2011 року з контрагентами-постачальниками, та контрагентами - покупцями (імовірними отримувачами товарів (послуг) придбаними ТОВ "Укрнафтогазресурс" у ТОВ "Промтехоопт", п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Укрнафтогазресурс" з ТОВ "Промтехоопт", та імовірними отримувачами товарів (послуг) придбаними ТОВ "Укрнафтогазресурс" у ТОВ "Промтехоопт".

За вказаним актом перевірки податкових повідомлень-рішень відповідачем стосовно позивача не виносилось, а тому не мав місце факт щодо зміни визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та стати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законам порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торговій патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів; контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету, здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги мету, з якою органи ДПІ здійснюють свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів про те, що договори, які були укладені між позивачем та ТОВ "Промтехоопт" та імовірними отримувачами товарів (послуг) придбаними ТОВ "Укрнафтогазресурс" у ТОВ "Промтехоопт", визнані судом недійсними.

Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що правочини, які були вчинені між позивачем та підприємством-контрагентом, зазначеним в акті перевірки, є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

Отже, податковий орган вийшов за межі повноважень, встановлюючи порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-7343/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.