Постанова № 27471763, 22.02.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 року. Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Меленчук В.С. за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо нього та за його апеляційною скаргою на постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19 вересня 2011 року

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19 вересня 2011 року

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженець міста Маріуполя Донецької об-

ласті, громадянин України, працює директором ТОВ» ПКФ

«Азовпромсталь», проживаючий в АДРЕСА_1

підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 170 гривень.

Згідно з постановою судді при перевірці Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією міста Маріуполя 18 серпня 2011 року ТОВ «ПКФ «Азовпромсталь», що знаходиться за адресою місто Маріуполь, 25 квартал,5-6 було встановлено порушення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне надання платіжного доручення на перерахування належної до сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2011 року по терміну надання 30 липня 2011 року, фактично надано 3 серпня 2011 року.

Правопорушник ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді суду першої інстанції з закриттям провадження по справі.

Викладаючи свої апеляційні вимоги, правопорушник ОСОБА_1 в апеляції зазначив, що постанова судді суду першої інстанції є незаконною, не відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, правопорушник ОСОБА_1 зазначив, що справа про адміністративне правопорушення щодо нього була розглянута в його відсутність, що потягло до неправильного висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Він є орендатором землі, згідно з договором оренди, укладеного з Маріупольською міською радою, згідно з яким він зобов'язаний сплачувати оренду плату за землю, а не податок за землю.

Не згодний він і з актом, який складений податковою інспекцією, оскільки він складений в односторонньому порядку, без його участі і ознайомлення з даними, які викладені в акті.

Справа №33/0591/20м/12 Суддя суду 1 інстанції Помогайбо В.О.

Категорія 163-2 ч 1 КУпАП Суддя суду 2 інстанції Меленчук В.С.

2.

На думку правопорушника ОСОБА_1, суддя суду першої інстанції при судовому розгляді справи не тільки не звернув уваги на порушення, допущені податковою інспекцією при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і притягненні його до адміністративної відповідальності, для чого не було жодних підстав, але і сам допустив порушення вимог норм адміністративного закону про повний, всебічний і об'єктивний розгляд, належним чином не розібравшись про наявність складу адміністративного правопорушення та порушень вимог статті 126 Податкового кодексу України. Стаття, за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень для сплати податків та зборів, а не за орендну плату.

При цьому, вважає, що державна податкова інспекція перевищила свої повноваження, передбачені законами України.

Крім того, при притягненні до адміністративної відповідальності був позбавлений права на захист внаслідок розгляду справи у його відсутність..

Одночасно, правопорушник ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, оскільки справа щодо нього була розглянута в його відсутність, про результат розгляду справи його своєчасно не повідомили, копію постанови про накладання на нього адміністративного стягнення він отримав лише 24 січня 2012 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу і його зверненням до суду для отримання постанови про накладання адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги з проханням її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 245 та 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне, об'єктивне і всебічне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи зобов'язані, з урахуванням положень статей 9,252,252 КУпАП, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з положень зазначених норм адміністративного закону та вимог статті 294 КУпАП, суддя апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги, поданої правопорушником ОСОБА_1

Насамперед, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 вбачається, що при судовому розгляді цієї справи суддею суду першої інстанції не дотримані положення статті 268 КУпАП, яка передбачає обов'язкову участь у судовому розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ні з матеріалів справи, ні з постанови судді суду першої інстанції не вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи. Не підтверджується ця обставина і даними матеріалів справи, які свідчили б про належне сповіщення правопорушника про час і місце розгляду справи.

На думку судді апеляційної інстанції, недотримання суддею суду першої інстанції положень статті 268 КУпАП потягло порушення прав правопорушника ОСОБА_1 на дачу пояснень, представлення доказів, користування юридичною допомогою, подання клопотань, оскарження постанови тощо.

3.

Більш того, порушення положень вказаної статті є підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції, а також підставою доя поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслуговують на увагу і інші апеляційні вимоги правопорушника ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі.

Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1, не вбачається чи є він суб'єктом оподаткування податком на землю. Будь-які дані з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Проте, з договору оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, укладеної між Маріупольською міською радою та

правопорушником ОСОБА_1 23 квітня 2010 року строком на 10 років не вбачається, що він зобов'язаний сплачувати будь-які платежі, крім орендної плати за користування землею.

Цей же ж договір, а саме пункт 4.11 передбачає, матеріальну відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені.

При цьому, частина 1 статті 1632 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або невчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Ці податки та збори перелічені у статтях 9 та 10 Податкового кодексу України, які не утримують в собі сплату орендної плати.

Розглядаючи справу по суті, суддя суду першої інстанції не надав уваги і не перевірив чи уповноваженою особою складений протокол про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1

Між тим, відповідно до положень статті 255 КУпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, у тому числі органів державної податкової служби.

Однак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про наявність у головного інспектора Орловської О.Л. повноважень на складання адміністративних протоколів.

Не дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і положення статті 256 КУпАП, де зазначено, що той складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від неї відбираються пояснення, в яких вона може викласти свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення щодо він складений у відсутність правопорушника ОСОБА_1, про свідчить відсутність в ньому його підпису, пояснень і вказано, що він спрямований правопорушнику поштою.

При судовому розгляді справи на ці обставини суддя суду першої інстанції будь-якої оцінки не надав.

Не надано суддею суду першої інстанції належної оцінки і акту камеральної перевірки №206/15-311-1/34027952 від 23 серпня 2011 року, який став підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення і притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника ОСОБА_1, який складений без виїзду і перевірки діяльності підприємства, яке він очолює і не підписаний ні керівником підприємства, ні головним бухгалтером, що є підставою для рахування його таким, що не є доказом.

4.

Проте, у постанові судді суду першої інстанції зазначено, що факт правопорушення підтверджується зазначеним актом перевірки.

Послався суддя суду першої інстанції у постанові і на те, що правопорушник ОСОБА_1 є директором ТОВ «ПКФ «Азовпромсталь» та повинний нести відповідальність за частиною 1 статті 1632 КУпАП України, однак, в матеріалах справи відсутні дані, що він займає цю посаду.

Поклавши у постанові ці два докази у підтвердження вини правопорушника ОСОБА_1, суддя суду першої інстанції не піддав їх аналізу і оцінці.

Між тим, відповідно до положень статті 252 КУпАП орган чи посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об'єктивному, повному і все-

бічному досліджені всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені положення вказаної норми адміністративного закону суддею суду першої інстанції не виконані.

Інші будь-які докази у підтвердження вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суддя суду першої інстанції у своїй постанові не навів.

Призначаючи правопорушнику ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції не визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім того, визначаючись у розмірі штрафу, суддя суду першої інстанції, не зазначив з яких підстав він зважив за потрібне призначити його розмір у максимальній сумі, не виклавши у постанові з цього приводу мотиви і міркування, не врахувавши при цьому обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачених статтями 33,324 КУпАП і, як того вимагають положення статті 280 КУпАП.

За таких обставин, суддя апеляційної інстанції вважає, що справа щодо правопорушника ОСОБА_1 розглянута формально і поверхово, а постанова є такою, що не відповідає вимогам адміністративного закону, тому підлягає скасуванню.

Суддя апеляційної інстанції вважає, що провадження по справі має бути закритим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вини правопорушника ОСОБА_1, а ті докази на які послався суддя суду першої інстанції у своїй постанові є недопустимими.

Як зазначено вище, справа про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 розглянута в його відсутність, про час і місце її розгляду він своєчасно і належне чином повідомлений не був, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Керуючись статтями 247, 289,293,294 КУпАП, суддя апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19 вересня 2011

5.

року щодо ОСОБА_1 скасувати з закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає, на неї не може бути подане подання прокурора.

Суддя