Постанова № 27470643, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5440/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кіпроміс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кіпроміс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2012 року Приватне підприємство «Кіпроміс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20 січня 2011 року № 0000502310 та № 0000512310.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, оскільки формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат вартості товарів за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для їх скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кіпроміс» -задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року -скасувати.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва у період з 20.12.2011 року по 26.12.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Кіпроміс»при здійсненні фінансового-господарських відносин з ТОВ «Техно концепт», ТОВ «Айрос», ТОВ «Київенерго»за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено Акт від 29.12.2011 року № 1681/23-10/32555070.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог: п. 5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого знижено податок на прибуток на суму 254 557, 34 грн. та порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 203 654, 87 грн.

На підставі Акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000502310 від 20 січня 2012 року про донарахування грошового зобов'язання за податком на прибуток, а також штрафних санкцій на загальну суму 314713,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000512310 від 20 січня 2012 року про донарахування грошового зобов'язання за податком на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 251771,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ПП «Кіпроміс»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Кіпроміс», суд першої інстанції виходив з того, що згідно з показань свідка вбачається, що ОСОБА_3 є лише формальним директором та засновником ТОВ «Айрос», а також з того, що позивач не надав достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовує свої позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки складеного інспектором Горшковим В.І., зазначається, що фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Айрос»та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Однак, дана перевірка проводилася з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з TOB «Айрос», та позивачем при проведенні перевірки було надано співробітникам відповідача, Договір поставки № 01/10-09 від 01.10.2009 року,укладений між позивачем та TOB «Айрос», та всю первісну документацію за період з жовтня 2009 року по січень 2011 року, а саме видаткові накладні, податкові накладні та докази оплати отриманого від TOB «Айрос»товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто на час проведення співробітниками відповідача перевірки, їм було надано всі документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарської операції, а саме отримання позивачем від TOB «Айрос»товару, зазначеного в первинних документах, та оплати такого товару в повному обсязі.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, презумпцію правомірності правочину, відповідно до правил якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На даний час не існує жодного судового рішення, що набрало законної сили, яким би було визнано Договір поставки № 01/10-09 від 01 жовтня 2009 року, укладений між TOB «Айрос»та ПП «КІПРОМІС», фіктивним або навіть недійсним, отже недійсність правочину, укладеного між Позивачем та TOB «Айрос»прямо не встановлена законом.

Керуючись п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Отже відповідачем при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які б вказували на те, що фінансові відносини між позивачем та ТОВ «Айрос»носять фіктивний характер, а договір є нікчемним.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вважає необґрунтованим сформовану позивачем суму податкового кредиту, посилаючись на підстави викладенні в акті від 29.12.2011 № 1681/23-10/32555070.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було встановлено, що засновник, директор ТОВ «Айрос»- ОСОБА_3, відношення до діяльності даного підприємства не має.

Зазначену інформацію відповідач вважає достатньою для того, щоб зробити висновки про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, та необґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Айрос».

На думку колегії суддів, самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ПП «Кіпроміс»та ТОВ «Айрос».

Відсутність директора підприємства, саме по собі, не може бути підставою для визнання фіктивними усіх правочинів такого підприємства і, більше того, виключення зі складу податкового кредиту контрагентів сум ПДВ, сплачених такому підприємству.

Висновки відповідача, щодо фіктивності усіх договорів укладених ТОВ «Айрос»ґрунтуються лише на припущеннях інспектора ДПІ у Печерському районі м. Києва та не підкріплені жодними документами, матеріалами, рішеннями суду чи іншими належними доказами.

В свою чергу позивачем, вчасно і у повному обсязі були надані документи за запитами відповідача, які підтверджували повноту та правильність складання первинних документів у взаємовідносинах з ТОВ «Айрос».

Також, в матеріалах справи наявні підтвердження того, що по договору, укладеному між позивачем та TOB «Айрос»дійсно відбувалися поставки товару, суду першої інстанції було надано документи, які підтверджують факт подальшої реалізації Позивачем придбаного у TOB «Айрос»товару третім особам, а саме:

1. Договір поставки № 26/05 від 11 лютого 2008 року;

2. Договір б/н від 03 січня 2007 року;

3. Договір поставки № 51/07 від 01 липня 2010 року;

4. Договір поставки № 386/20 від 19 червня 2009 року;

5. Договір № 2/02/06/07/24 від 03 травня 2007 року;

6. Договір № 57 від 01 квітня 2010 року;

7. Договір поставки № 01/01/08 від 01 січня 2008 року;

8. Договір № 36/04 від 14 квітня 2008 року;

9. Договір поставки № 22 від 01 січня 2007 року;

10. Договір поставки № 12/10 від 01 березня 2010 року, які були чинними на час придбання позивачем товару у TOB «Айрос».

11. Видаткові накладні та Податкові накладні про поставку товару, придбаного у TOB «Айрос», на користь третіх осіб, за період з 01 жовтня 2009 року по 27 січня 2011 року, з зазначенням у вказаних документах найменування товару, штрих коду, кількості та вартості, що надає можливість порівняти такий товар з товаром, придбаним у TOB «Айрос».

12. Банківські виписки про зарахування грошових коштів в рахунок оплати за реалізований позивачем товар за період 2009, 2010, 2011 років.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які б вказували на те, що фінансові відносини між позивачем та TOB «Айрос»носять фіктивний характер, а договір є нікчемним.

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що TOB «Айрос»не набуло цивільної право та дієздатності, що в свою чергу на думку інспектора Горшкова В.І. та суду першої інстанції свідчить про фіктивність укладених TOB «Айрос»правочинів з контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, тобто з дати державної реєстрації юридичної особи. Так само через органи товариства юридична особа набуває і здійснює свою цивільну дієздатність, тобто з моменту обрання органів товариства та внесення про це відомостей до ЄДР.

Як свідчать матеріали справи, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Айрос», останнього було зареєстровано в ЄДР та внесено інформацію про його керівні органи, які було обрано загальними зборами товариства.

Також, на сьогоднішній день відсутні будь які рішення чи вироки суду, на підставі яких було скасовано державну реєстрацію TOB «Айрос», через що і твердження щодо неправомірної реєстрації є необґрунтованими, так само як і твердження щодо нікчемності з цих підстави всіх договорів, укладених TOB «Айрос».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано не належну оцінку дослідженим доказам та прийнято не законне та не обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Кіпроміс» -задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2012 року -скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кіпроміс»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2012 року -скасувати та постановити нову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Кіпроміс -задовольнити в повному обсязі а саме:

1) Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000502310 від 20 січня 2012 року про донарахування грошового зобов'язання за податком на прибуток, а також штрафних санкцій на загальну суму 314713,00 грн.

2) Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000512310 від 20 січня 2012 року про донарахування грошового зобов'язання за податком на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 251771,00 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді