УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/4696/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,
представників сторін: позивача - Оринчина В.Г., відповідача - Марченко Н.В., Вербицької П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/4696/12
за позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області
до Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан"
про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИЛА:
Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - Полтавська МДПІ, позивач) 16 липня 2012 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" (далі по тексту - ПАТ «АПСП «Меридіан», відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просила суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 107 787 грн. 81 коп. та податку на прибуток в розмірі 188 564 грн. 09 коп.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року по справі № 2а-1670/4696/12 адміністративний позов Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" про стягнення податкового боргу задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" (код ЄДРПОУ 01130667; вул. Київська, 2-ж, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 38714; розрахункові рахунки: ПАТ "Полтава-банк" (МФО 331489) - №2600211184 (українська гривня), №26042580728 (українська гривня), Полтавська філія Київ. АКБ "Правекс-Банк" (МФО 331490) - №2600020000280 (долар США), №2600020000280 (євро), ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ (МФО 380838) - №26001799960195 (євро), №26001799960720 (українська гривня), №26004799950942 (українська гривня), №26005799954390 (долар США), №26008799982228 (українська гривня) податковий борг зі сплати:
- податку на додану вартість в розмірі 107 787 грн. 81 коп. (сто сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень вісімдесят одна копійка) шляхом перерахування коштів на бюджетний рахунок №31114029700395 відкритий в ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 3014010100, отримувач - Державний бюджет, код отримувача 38019526;
- податку на прибуток підприємств в розмірі 188 564 грн. 09 коп. (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) шляхом перерахування коштів на бюджетний рахунок №31112009700395 відкритий в ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 1102100, отримувач - Державний бюджет, код отримувача 34698254.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року по справі № 2а-1670/4696/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції положень пп.18 п.1 ст.20, пп.1 п.1 ст.21 Податкового кодексу України, пп.6.2.1, пп.6.2.4 п.6.2, пп.10.1.1. п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, а також ч.ч.1, 2 ст.2, ст.9, ч.1, п.2 ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року по справі № 2а-1670/4696/12 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної скарги залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Відкрите акціонерне товариство "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан") у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як платник податків в Полтавській МДПІ, є платником податку на додану вартість (а.с. 9-13).
Відповідно до даних податкової інспекції за особовим рахунком платника податків обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 107 787 грн. 81 коп. та податку на прибуток в розмірі 188 564 грн. 09 коп.
Вказана заборгованість виникла за наступних обставин.
Фахівцями ДПА у Полтавській області та Полтавської МДПІ у період з 24 листопада 2008 року по 09 січня 2009 року проведено планову виїзну перевірку ВАТ "АПСП "Меридіан" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року.
За результатами перевірки складено акт від 15 січня 2009 року №22/23/01130667 (а.с. 15-35), в якому вказано на порушення платником податків вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".
На підставі висновків акта перевірки Полтавською МДПІ 26 січня 2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000242301/0, яким ВАТ "АПСП "Меридіан" визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 193 413 грн. 10 коп.;
- №0000252301/0, відповідно до якого платнику податків визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 172 988 грн. 50 коп. (а.с. 36).
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі №2а-22864/09/1670, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року, у задоволенні адміністративного позову ВАТ "АПСП "Меридіан" відмовлено повністю (а.с. 82-92).
Таким чином, судом надано правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Полтавської МДПІ від 26 січня 2009 року №0000242301/0, №0000252301/0 та встановлено правомірність донарахування відповідачу податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 193413 грн. 10 коп., податку на додану вартість в розмірі 172988 грн. 50 коп.
Станом на дату розгляду судом даної адміністративної справи зазначена постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі №2а-22864/09/1670 набрала законної сили. Як наслідок, податкове зобов'язання ПАТ "АПСП "Меридіан" зі сплати податку на прибуток в розмірі 193 413 грн. 10 коп., податку на додану вартість в розмірі 172 988 грн. 50 коп. набуло статусу узгодженого.
15 лютого 2012 року Полтавською МДПІ сформовано податкову вимогу №533/10/24-023 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 361083 грн. 73 коп., яку відповідачем отримано 23 лютого 2012 року (а.с. 38-39).
Вказана вимога ПАТ "АПСП "Меридіан" ані до органів ДПС України, ані до суду не оскаржувалася.
Разом з тим, відповідачем суму узгодженого грошового зобов'язання в добровільному порядку та в строк, визначений законом, в повному обсязі не сплачено, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника (а.с. 54-69).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вказаної суми у примусовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості останніх, а також із наявності у відповідача обов`язку сплатити суми податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 26.01.2009 року №0000242301/0 та №0000252301/0, правомірність яких встановлена судовим рішенням в адміністративній справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено обов`язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до п.п.1, 3 ст.14 цього Закону належать податок на додану вартість та податок на прибуток.
Положеннями п.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах у містах покладено функцію здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Плановою виїзною перевіркою ВАТ "АПСП "Меридіан" встановлено порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 144045 грн., та порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до заниження належного до сплати ПДВ на суму 114177 грн.
Згідно із пп.7.1.3 п.7.1 ст.7 Закону № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
За змістом підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Аналогічне правило міститься в пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, відповідно до якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 26.01.2009 року № 0000252301/0 та № 0000242301/0, якими ПАТ «АПСП «Меридіан» визначені податкові зобов'язання з ПДВ та податку на додану вартість відповідно, були предметом оскарження по адміністративній справі №2а-22864/09/1670 за позовом ВАТ «АПСП «Меридіан» до Полтавської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Так, 11.02.2009 року ВАТ «АПСП «Меридіан» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.01.2009 року № 0000252301/0 - в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 192043,75 грн. (за основним платежем - 143316,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48727,50 грн.), № 0000242301/0 - в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170391 грн. (в т.ч. за основним платежем - 114594 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56794 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року по справі №2а-22864/09/1670 в задоволенні позову ВАТ «АПСП «Меридіан» до Полтавської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Зазначена постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року (а.с.43-44).
Отже, правомірність податкових повідомлень-рішень, якими ПАТ «АПСП «Меридіан» визначено податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток в загальній сумі 172988,50 грн. та 193413,10 грн. відповідно, підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що податкові зобов'язання в сумі 192043,75 грн. - по податку на прибуток та 170391 грн. - по податку на додану вартість - набули статусу узгоджених 07.12.2010 року.
Слід відмітити, що податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 26.01.2009 року № 0000252301/0 та № 0000242301/0, в частині, яка не була предметом оскарження в судовому порядку (1369,35 грн. - з податку на прибуток та 2597,50 грн. - з ПДВ), сплачені відповідачем самостійно і їх стягнення не є предметом розгляду по даній адміністративній справі.
Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, у зв'язку з несплатою позивачем у добровільному порядку, узгоджене податкове зобов'язання в загальній сумі 362434,75 грн. набуло статусу податкового боргу.
Як зазначає позивач та не спростовується відповідачем по справі, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року по справі №2а-22864/09/1670 Полтавською МДПІ отримано 05.12.2011 року, відображення узгоджених податкових повідомлень-рішень в облікових даних платника податків ПАТ «АПСП «Меридіан» відбулося 26.12.2011 року, тобто, вже після набрання чинності Податковим кодексом України.
Таким чином, правовідносини з питань процедури стягнення даного податкового боргу унормовано Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Разом з тим, відповідачем суму узгодженого грошового зобов'язання в добровільному порядку та в строк, визначений законом, в повному обсязі не сплачено, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника (а.с. 54-69).
Правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Полтавською МДПІ 15 лютого 2012 року сформовано податкову вимогу №533/10/24-023 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 361083 грн. 73 коп., яку ПАТ АПСП «Меридіан» отримано 23 лютого 2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38-39).
Вказана вимога ПАТ "АПСП "Меридіан" ані до органів ДПС України, ані до суду не оскаржувалася, є чинною та підлягає виконанню.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що частина податкового боргу згідно вказаної податкової вимоги на суму 55971,16 грн. була самостійно сплачена позивачем.
Разом з тим, сума податкового боргу в розмірі 296351,90 грн. залишається не сплаченою ПАТ «АПСП «Меридіан».
Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати зазначеної частини боргу до суду апеляційної інстанції не надав.
У відповідності підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 пункту 95.3 ст.95 Кодексу).
З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення до бюджету податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податку на прибуток в сумі 188564,09 грн. та по податку на додану вартість в сумі 107787,81 грн. з банківських рахунків платника податків ПАТ «АПСП «Меридіан».
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, з огляду на таке.
Як зазначалось вище, податкову вимогу про сплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання Полтавською МДПІ сформовано та надіслано платнику податків 15 лютого 2012 року.
У відповідності до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про стягнення спірного податкового боргу в судовому порядку позивачем пред'явлено в межах 1095-денного строку, визначеного наведеними нормами Податкового кодексу України.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на пп.6.2.4 п.6.2 ст.6, пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, які діяли на час виникнення податкових зобов'язань ПАТ «АПСП «Меридіан» (2009 рік), оскільки, право на звернення з вимогами про стягнення спірного податкового боргу виникло у позивача лише після набрання чинності Податковим кодексом України.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-1670/4696/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2012 р.
Судове рішення № 27467296, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/4696/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: