Постанова № 27467163, 08.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р. Справа № 2а-6580/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача -Ковиріна О.В., Мунтян Н.В., відповідача -Бровко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-6580/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "Рома" (далі по тексту - позивач, ТОВ КВФ "Рома") звернулось з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Лозівська ОДПІ), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківської області ДПС від 22.05.2012р. №0000132228.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-6580/12/2070 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "Рома" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-6580/12/2070 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ КВФ "Рома".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невірне застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та залишення поза увагою, що в порушення п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010р. податковим органом протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (неприйняття) податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірмі «Дружба» № 1/2 від 06.01.2012 року. У розумінні вказаної норми права, на думку апелянта, вказана обставина свідчить про те, що така накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо податкової накладної, отриманої від ТОВ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів» № 88 від 31.01.2012 року, позивач зазначив, що враховуючи дату її виписки, дату реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (02.02.2012 року), право позивача на її включення не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою її складання у місяці її виписки, висновок суду першої інстанції про відсутність у ТОВ КВФ "Рома" права на включення сум податку на додану вартість за вказаною накладною до складу податкового кредиту січня 2012 року є неправомірним. На підставі викладеного, вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ КВФ "Рома" задовольнити, а спірне податкове повідомлення-рішення - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні та в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає на тому, що оскільки спірні податкові накладні на дату їх включення позивачем до складу податкового кредиту не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач не мав права включати суми ПДВ за ними до складу податкового кредиту січня 2012 року. З огляду на викладене вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Лозівською ОДПІ правомірно та не вбачає підстав для його скасування.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Лозівської ОДПІ у Харківської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ КВФ «Рома» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ Агрофірма «Дружба», ТОВ «Лихачовський КХП» за січень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 14.05.2012р. складено акт № 306/22-204/23325414, яким встановлено порушення п. 198.6 ст.198, абз. 9 п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ КВФ «Рома» включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2012р. по податкових накладних сума ПДВ по яких перевищує 10 тисяч гривень, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ -82601,66грн., а саме: п/н від 31.01.2012 року № 88 на суму 310609,97 грн. в.т.ч. ПДВ 51768,33 грн. виписана підприємством ТОВ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів» на адресу ТОВ КВФ «Рома» та п/н від 06.01.2012 року № 1/2 на суму 185000,00 грн., в.т.ч. ПДВ 30833,33 грн., виписана підприємством ТОВ Агрофірмою «Дружба» на адресу ТОВ КВФ «Рома», внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення різниці січня 2012 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 82602,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 14.05.2012р. №306/22-204/23325414 відповідачем 22.05.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132228, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 82602 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року включено податкову накладну № 1/2 від 06.01.2012р., виписану ТОВ Агрофірма «Дружба», яка не зареєстрована в Єдиного реєстру податкових накладних, що є порушенням абз. 9 п.201.10 ст.201 ПК України.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки податкова накладна №88 від 31.01.2012р., виписана ТОВ «Лихачовський КХП» зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2012р., а включена позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року, тобто за відсутністю факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкової накладної, у ТОВ КВФ «Рома» відсутнє право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту січня 2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківської області ДПС від 22.05.2012р. №0000132228.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим внаслідок невірного застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами склалися в зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року податкової накладної №88 від 31.01.2012р., виписаної ТОВ «Лихачовський КХП», сума ПДВ - 51768,33 грн. та податкової накладної №1/2 від 06.01.2012р., виписану ТОВ Агрофірма «Дружба», сума ПДВ -30833,33 грн. (а.с. 38, 44).

З огляду на час виникнення спірних правовідносин, застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту підпункту «б» п.201.1 ст.201 ПК України однією з вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, є її реєстрація у порядку, визначеному законодавством, в у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податкові накладні №1/2 від 06.01.2012р. на суму ПДВ -30833,33 грн. та №88 від 31.01.2012р. на суму ПДВ - 51768,33 грн., виписані позивачу відповідно його контрагентами - ТОВ Агрофірма «Дружба» та ТОВ «Лихачовський КХП», враховуючи суми податку на додану вартість, які вони містили, підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що документом, який би підтверджував прийняття або неприйняття податкової накладної є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня.

У випадку коли така квитанція не надсилається платнику податку протягом встановленого строку, податкова накладна вважається такою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абз. 7 п. 201.10 ПК України).

Враховуючи, що датою виписки спірних податкових накладних є 06.01.2012р. та 31.01.2012р. останнім днем реєстрації їх реєстрації є 26.01.2012 року та 20.02.2012 року.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Так, пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пунктом 11 Порядку визначено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З наданої відповіді Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 26.07.2012р. вбачається, що податкова накладна № 1/2 від 06.01.2012 надходила в електронній формі до Новомосковської ОДПІ, але документ був не прийнятий, була виявлена помилка - дата подання податкової накладної (06.01.2012) не збігається з періодом подання (2011р., грудень). Податкова накладна № 1/2 від 06.01.2012 року не була прийнята (зареєстрована) Новомосковською ОДПІ (а.с. 116).

Разом з цим колегія суддів зауважує, що доказів надіслання та отримання ТОВ Агрофірма «Дружба» квитанції, що підтверджує неприйняття податкової накладної відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно ч. ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, у розумінні пункту 11 Порядку та абз.6 п.201.10 ПК України вказана податкова накладна є такою, що вважається зареєстрованою в Єдиного реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано вказаної обставини, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про те, що в порушення абз. 9 п.201.10 ст.201 ПК України позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року включено податкову накладну № 1/2 від 06.01.2012р., виписану ТОВ Агрофірма «Дружба», яка не зареєстрована в Єдиного реєстру податкових накладних.

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року податкової накладної №88 від 31.01.2012р., виписаної ТОВ «Лихачовський КХП», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З долученої до матеріалів справи квитанції №1 (а.с. 45) вбачається, що податкова накладна №88 від 31.01.2012р., виписана ТОВ «Лихачовський КХП» доставлена до ДПА України 02.02.2012р. в 13:47:01, тобто податкова накладна №88 зареєстрована в Єдиного реєстру податкових накладних 02 лютого 2012 року. Доказів того, що дана квитанція визнана недійсною, відповідачем до суду не надано, а тому суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання представника відповідача на те, що податкова накладна не реєструвалась в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, правильно встановивши обставини справи в цій частині, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що враховуючи дату реєстрації накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (02.02.2012 року) та період, за який суми ПДВ по цій накладній були включені до складу податкового кредиту (січень 2012р.) у ТОВ КВФ «Рома» відсутнє право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту січня 2012 року.

Вказаної помилки суд першої інстанції припустився внаслідок неврахування положень абз. 7 п. 201.10 ПК України.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання у спірних правовідносинах щодо періоду включення сум ПДВ до податкового кредиту необхідно керуватися перш за все нормами, які визначають дату виникнення права на податковий кредит.

Нормами ПК України, якими встановлено вимоги до оформлення податкових накладних та необхідності їх реєстрації в реєстрі, також необхідно керуватися, однак останні, на думку колегії суддів передбаченні для визначення дати виникнення права на податковий кредит. Передбачений ПК України 20-денний строк для реєстрації податкових накладних в реєстрі слід розцінювати як спеціальний встановлений законодавцем строк, який наділяє правом платника включати суми ПДВ до декларації того звітного періоду, в якому відбулась відповідна перша подія ( оплата або отримання товарів/послуг).

Та обставина, що податкова накладна зареєстрована 02.02.2012 р., свідчить про те, що платник міг її отримати раніше 02.02.2012р.. Строк реєстрації при цьому дотримано, а тому податковий кредит по вказані накладній, виписаній 31.01.2012р. та зареєстрованій 02.02.2012 р., підлягає включенню до податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Колегією суддів встановлено, що спірні податкові накладні у відповідності до п.201.6. ст..201 ПК України відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджується відповідним реєстром за січень 2012 року, який долучений до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту січня 2012 року суму податку на додану вартість по податковим накладним №1/2 від 06.01.2012р. на суму ПДВ -30833,33 грн. та №88 від 31.01.2012р. на суму ПДВ - 51768,33 грн., виписаним позивачу його контрагентами - ТОВ Агрофірма «Дружба» та ТОВ «Лихачовський КХП».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 14.05.2012р. № 306/22-204/23325414 порушень ТОВ КВФ «Рома» п. 198.6 ст.198, абз. 9 п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ №0000132228 від 22.05.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 82602 грн. - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-6580/12/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі № 2а-6580/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "Рома" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідломлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0000132228 від 22.05.2012 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "Рома" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 82602 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми "Рома" (код ЄДРПОУ, 64107, Харківська область, м.Первомайський, вул.Шевченка, 24) судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірах 826,02 грн. та 413,01 грн. відповідно.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 09.11.2012 р.