Постанова № 2746653, 12.01.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09

Справа №АС7/376-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді: Рижкова М.Б.

Розглянувши матеріали справи:

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі

до відповідача Білопільського комбінату благоустрою

про стягнення 580 грн. 86 коп.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 580 грн. 86 коп. боргу, в тому числі : 350,21 грн. – фінансових санкцій; 230,65 грн. – пені, за порушення строків сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому справа слухається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – Білопільський комбінат благоустрою – відповідно до ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстрований як платник внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об’єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці працівникам, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач у встановлені строки зобов’язаний подавати позивачу розрахунки зобов’язання зі сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов’язань перед Пенсійним Фондом.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За порушення строків сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до відповідача були застосовані фінансові санкції та пеня за рішенням № 302 від 25.09.2008 року про застосування фінансової санкції на загальну суму 350,21 грн. та нарахування пені на загальну суму 230,65 грн. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663. Зазначене рішення отримане відповідачем у встановленому порядку та у встановлений законом термін не оскаржувалось та не сплачене.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 350,21 грн. фінансової санкції та 230,65 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача становить 580,86 грн.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 580,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Білопільському районі задовольнити.

2. Стягнути з Білопільського комбінату благоустрою (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Суворова, 1; ід. код 30915342) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 7; і.к. 21129778) 580,86 грн. боргу, в тому числі: 350,21 грн. – фінансових санкцій; 230,65 грн. – пені .

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя М.Б. Рижков