Рішення № 2746462, 05.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.09 Справа № 13/206

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий Дім 7Я”, м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-Сервіс”, м. Луганськ

про стягнення 31476 грн. 50 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

Секретар с.з.

Ногіна О.М.

За участю:

Від позивача

Не прибув

Від відповідача

Не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30 528 грн. 05 коп., 105 грн. 38 коп. - три відсотки річних, 843 грн. 07 коп. –пені.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, на підставі доказів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 01.07.2006 року був укладений договір № 019/06 на поставку періодичних видань засобів масової інформації, за яким позивач зобов’язався поставляти відповідачу друковані засоби масової інформації, а останній приймати їх та відповідно до п. 3.4. договору оплачувати наступним чином: 80 % протягом 7 календарних днів з моменту одержання, 20 % до 20 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 4.4. договору факт прийому товару підтверджується підписом та печаткою відповідача на другому екземплярі видаткової накладної.

В п. 6.2. договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату в вигляді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно специфікації до договору за ним позивач поставляє відповідачу газету «7 Я»

Згідно наданих позивачем видаткових накладних ним було передано відповідачу товар на загальну суму 7403 грн. 00 коп., а саме:

Видаткова накладна № РН-34/3744 від 13.05.2008 р. на суму 1512 грн. 50 коп.

Видаткова накладна № РН-34/3674 від 06.05.2008 р. на суму 2970 грн. 00 коп.

Видаткова накладна № РН-34/3789 від 20.05.2008 р. на суму 1650 грн. 00 коп.

Видаткова накладна № РН-34/3891 від 03.06.2008 р. на суму 2783 грн. 00 коп.

Доказів передачу іншого товару відповідачу, позивач суду не надав.

Позивач зазначив, що товар одержаний за видатковою накладною № РН-34/3674 від 06.05.2008 р. був частково оплачений, борг за цією поставкою становить 691 грн. 55 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 30 528 грн. 05 коп., 3 % річних - 105 грн. 38 коп., та нараховану неустойку - 843 грн. 07 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем у період з 06.05.2008 р. по 29.07.2008 р. було одержана товару на загальну суму 30528 грн. 05 коп.

На зазначену суму боргу позивачем нараховані 3 % річних та неустойка за період з 21.08.2008 р. по 01.10.2008 р.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, відповідач у спірний період одержав товар на суму 7403 грн. 00 коп. З врахуванням часткової оплати товару розмір його заборгованості становить 6637 грн. 05 коп.

Доказів на підтвердження поставки іншого товару позивачем не надано.

За таких обставин, стягненню підлягає лише зазначена заборгованість з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням того, що встановлений судом розмір заборгованості становить 6637 грн. 05 коп., вимоги про стягнення 3 % річних та неустойки судом задовольняються частково, з відповідача належить стягнути 3 % річних в сумі 22 грн. 30 коп., та неустойку –178 грн. 44 коп. в решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –68 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 25 грн. 63 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пресс-Сервіс»Луганська область, місто Луганськ, Кам’янобрідський район, вул.. Кірова б. 48 ідентифікаційний код 30877826 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім 7Я» Донецька область, м. Маріуполь вул.. Казанцева 25-101 ідентифікаційний код 34273646 борг в сумі 6637 грн. 05 коп., 3 % річних в сумі 22 грн. 30 коп., неустойку –178 грн. 44 коп., державне мито у сумі –68 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 25 грн. 63 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Б.В. Яресько