увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "02" грудня 2008 р. | Справа № 17/102
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи № 17/102 за позовом: приватного підприємця - фізичної особиОСОБА_1, м. Кіровоград до відповідача: приватного підприємства "Степ", с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області, про стягнення 26524,30 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача -ОСОБА_2 довіреність №759474 від 22.10.2008р., представник; від відповідача - участі не брали.
Подано позов про стягнення з приватного підприємства "Степ" на користь приватного підприємця - фізичної особиОСОБА_1 25564,50 грн. основного боргу, що виник із договору №1/8 сг 08 від 28.07.2008 р., 659,31 пені, 81,41 грн. 3% річних та 218,08 грн. інфляційних втрат. Заявою про уточнення позовних вимог б/н від 01.12.2008 р. (вх.№02-14/36431 від 02.12.2008 р.) позивач просить стягнути з відповідача на його користь 25564,50грн. основного боргу, 752,06 грн. пені, 114 грн. 3% річних та 140,14 грн. інфляційних втрат (а.с.40-42). Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкладення розгляду справи від 10.11.2008 р. у справі №17/102 була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про відмову адресата від одержання поштового відправлення. Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного. Ухвали про порушення провадження у справі №17/102 від 27.10.2008 р., про відкладення розгляду справи від 10.11.2008 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві: 27522, Кіровоградська область, Світловодський район, с.Подорожнє, вул.Кірова, 15. Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області №14-8499 від 29.10.2008 р., надісланої останнім на вимогу суду, приватне підприємство "Степ" зареєстровано за адресою: 27522, Кіровоградська область, Світловодський район, с.Подорожнє, вул.Кірова, 15. Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв. Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору. Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій. Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу про відкладення розгляду справи від 10.11.2008 р. за місцем реєстрації відповідача. При цьому, господарським судом враховано, що направлена за зазначеною адресою ухвала про порушення провадження у справі від 27.10.2008 р. отримана відповідачем 04.11.2008 р. (а.с.28). Приймається до уваги судом і причина повернення ухвали про відкладення розгляду справи від 10.11.2008 р., що зазначена на поштовому конверті, який було направлено відповідачеві за місцем його реєстрації (а.с.37). Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне. Між приватним підприємцем - фізичною особою ОСОБА_1 („виконавець”) та приватним підприємством "Степ" („замовник”) укладено договір №1/8сг08 від 28.07.2008 року (далі - договір №1/8сг08 від 28.07.2008 р.), за умовами якого виконавець зобов'язався на свій ризик виконати роботу (дискування землі), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу. Додатками до даного договору (а.с.12, 15, 18) сторонами узгоджено перелік робіт, дати початку та завершення виконання робіт, їх вартість та перелік техніки, за допомогою якої будуть виконуватись роботи. За своєю правовою природою даний договір є договором підряду. Відповідно до вимог статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. На виконання умов вказаних договорів позивачем було проведено підрядні роботи на загальну суму 25564,50 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (а.с.13, 16, 19). Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: за виконані роботи у визначені договором терміни розрахунки не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на день звернення позивача до суду становила 25564,50 грн. Однак після порушення провадження у справі відповідачем повністю сплачено зазначену суму заборгованості, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача (а.с.43). Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність предмета спору по даній справі в частині стягнення 25564,50 грн. боргу, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 752,06грн. пені, 140,14 грн. інфляційних втрат та 114 грн. 3% річних. Відповідно до пункту 4.6 договору №1/08сг08 від 28.07.2008 р. в разі прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день допущеного прострочення. Згідно уточненого обґрунтованого розрахунку позивача розмір пені становить 752,06 грн. У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 3.1 договору №1/08сг08 від 28.07.2008 р. визначено, що плата за роботу, виконану виконавцем, здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами. З урахуванням зазначеної умови договору кінцевим терміном виконання зобов'язання згідно договору №1/08сг08 від 28.07.2008 року за актом виконаних робіт від 11.08.2008 р. на суму 12740 грн. (а.с.13) є 25.08.2008 р., за актом виконаних робіт від 18.09.2008 р. на суму 7085 грн. (а.с.16) є 02.10.2008р., за актом виконаних робіт від 09.10.2008 р. на суму 5739,5 грн. (а.с.19) є 23.10.2008 р., відтак з 26.08.2008 року, з 03.10.2008 р. та з 24.10.2008 р. відповідно мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування датою проведення оплати за виконані роботи. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 26.08.2008 р. по 07.11.2008 р. в сумі 527,75 грн. за прострочення виконання зобов'язання за актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.08.2008 р., за період з 03.10.2008 р. по 07.11.2008 р. в сумі 167,71 грн. за прострочення виконання зобов'язання за актом від 18.09.2008 р., за період з 24.10.2008 р. по 07.11.2008 р. в сумі 56,60 грн. за прострочення виконання зобов'язань за актом від 09.10.2008 р. - на загальну суму 752,06 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків за вересень місяць 2008 р. в сумі 140,14 грн. та трьох відсотків річних за період з 26.08.2008 р. по 07.11.2008 р. в сумі 114 грн., оскільки згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій. Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково. Провадження у справі в частині стягнення 25564,50 грн. з приватного підприємства "Степ" на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 припинити. Стягнути з приватного підприємства "Степ" (27522, с.Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області, вул. Кірова, 15, ідентифікаційний код 31411308, р/р №26003001048001в Укрінбанку м.Світловодськ, МФО 323505) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, НОМЕР_2 в філії ВАТ КБ "Надра" м.Кіровоград, МФО 323624)- 752,06 грн. пені, 140,14 грн. інфляційних втрат, 114грн. 3% річних, 265,70 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
