Рішення № 27463901, 08.11.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 5024/1270/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод", м. Херсон

про стягнення 3013835 грн. 61 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Супрун С.В. дов. № 74 від 27.09.2012 р.

від відповідача - начальник відділу претензійно-позовної роботи Руденко В.А. дов. № 12юр-17 від 31.01.2012 р.; представник Фінкевич В. Г. дов. дов. № 1-290 від 27.10.2011 р.

Публічне акціонерне товариство "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" (відповідач) суму вартості виконаних робіт в розмірі 2 921 210,88 грн., суму пені в розмірі 28 453,87 грн., суму 3% річних в розмірі 49 546,81 грн. та інфляційні витрати в розмірі 14 606,05 грн.

12.09.2012р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом було задоволено.

17.09.2012 р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про зупинення провадження по справі, посилаючись на ст. 79 ГПК України. Клопотання мотивовано тим, що в провадженні господарського суду м. Києва знаходиться на розгляді справа № 5011-59/12224-2012 приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" до публічного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" про визнання недійсною додаткової угоди до договору № 1259/82/8.

Позивач заперечував проти зупинення провадження у справі з огляду на те, що справа № 5011-59/12224-2012 не встановлює обставин та фактів, які б унеможливлювали самостійний розгляд справи № 5024/1270/2012.

Взявши до уваги доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про зупинення справи, врахувавши наступне.

Частиною 1 ст.79 ГПК України встановлено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі у випадку неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції.

Натомість справа, що вирішується господарським судом Херсонської області, предметом якої є стягнення вартості виконаних робіт, не є пов'язаною зі справою № 5011-59/12224-2012 у розумінні приписів ч.1 ст.79 ГПК України, суд при її вирішенні ніяким чином не обмежений своєю юрисдикцією щодо її самостійного розгляду та встановлення обставин та дослідження доказів.

03.10.2012 р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на ст. 257 ЦК України. Клопотання мотивовано тим, що в матеріалах справи містяться два акти приймання-передачі робіт № 2642/1 від жовтня 2008 року на суму -1 251 947, 52 грн. та № 2588 від липня 2008 року на суму -93 000 грн.

Позивач заперечує проти клопотання з огляду на те, що акт здачі-прийому виконаних робіт № 2642/1 на суму 1 251 947,52 грн. (авансовий платіж -становить 30% від вартості робіт по етапам 3, 4, 5, 6 додаткової угоди № 3) та акт здачі-прийому виконаних робіт № 2588 на суму 93 000,00 грн. (вартість етапу 3а календарного плану додаткової угоди №3) відповідачем оплачено. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.4 додаткової угоди № 3 та підписаних 27.12.2011 р. актів здачі-прийому виконаних робіт № 2642/2, № 2642/3, № 3050/1, № 3050/2, № 3051, № 3052/1, № 3052/2 замовник повинен був провести остаточний розрахунок -сплатити виконавцю суму в розмірі 2 921 210,88 грн. до 26.01.2012 р., яка сплачена не була.

Беручи до уваги доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання, врахувавши наступне.

Відповідно до абз.1 п.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з вищевикладеного, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення суми вартості виконаних робіт за актами здачі-прийому № 2642/2, № 2642/3, №3050/1, № 3050/2, №3051, № 3052/1, № 3052/2 від 27.12.2011 р. спливає 27.01.2013 р.

Представником позивача 05.11.2012р. в порядку ст. 22 ГПК України подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до зазначеної заяви, позивач остаточно просив стягнути суму вартості виконаних робіт в розмірі 2 921 210,88 грн., суму пені в розмірі 28 453,87 грн., суму 3% річних в розмірі 49 546,81 грн. Оскільки заяви про зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству, не зачіпають інтересів інших осіб і не порушують охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначену заяву позивача.

08.11.2012 р. представник відповідача подав через канцелярію суду письмове клопотання про витребування у позивача проектної документації, виконаної ним по умовам додатку №3 договору № 1259/82/8 від 06.08.2007 р., посилаючись на ст. 22 ГПК України.

Позивач вважає заявлене клопотання безпідставним, просить його відхилити.

Суд залишає заявлене відповідачем клопотання без задоволення, врахувавши наступне.

Частина ч.1 ст.69 ГПК України встановлює загальний строк розгляду справи, який не повинен перевищувати двох місяців. За правилами ч.3 цієї ж статті встановлено, що цей строк може бути продовжений на п'ятнадцять днів.

Провадження у справі порушено 29.08.2012 р. Неодноразово розгляд цієї справи відкладався за клопотанням відповідача, і за клопотанням сторін продовжувався на більш тривалий строк, ніж передбачений процесуальними нормами господарського судочинства для його вирішення.

Відповідач належними доказами не довів факту необхідності задоволення клопотання, у зв'язку з чим суд розцінює дії відповідача, як навмисне затягування розгляду справи та зловживання наданими відповідачу процесуальними правами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнає та заперечує проти їх задоволення посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі проектної документації, передбачений п. 4.2 договору № 1259/82/8 від 06.08.2007р. На підставі вищевказаного відповідач вважає, що при відсутності у позивача документації, робота вважається не виконаною, у зв'язку з чим обов'язок проведення оплати у відповідача відсутній. Також відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні рахунки на оплату, передбачені п. 3.12, 313 договору № 1259/82/8 від 06.08.2007р.

Справу розглянуто понад двохмісячний термін встановлений ст. 69 ГПК України, який ухвалою від 09 жовтня 2012 року було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

06.08.2007р. між відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (виконавець), правонаступником якого є позивач та закритим акціонерним товариством "Херсонський нафтопереробний завод" (замовник), правонаступником якого є відповідач був укладений договір № 1259/82/8 на виконання проектних робіт та надання інших інжинірингових послуг (надалі - договір).

Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець виконує передпроектні, проектно-вишукові, проектно-кошторисні роботи та авторський нагляд по реконструкції та модернізації Херсонського нафтопереробного заводу, в об'ємі ТЕО, розробленому по окремій угоді до даного договору, проводить експертизу та погодження в експертних та наглядових організаціях, в об'ємах, які достатні для проходження державної експертизи, отримання дозволу на будівництво та реалізацію проекту, здійснює авторський нагляд при реалізації проекту (п. 1.1).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами або припинення дій договору у відповідності з розділом 9, за виключенням гарантій виконавця на якість, повноту та обґрунтованість прийнятих проектних рішень, виконаних робіт (послуг) (п. 1.1).

Між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 3 до договору № 1259/82/8 від 06.08.2007р. (далі додаткова угода № 3), предметом якої є розробка техніко-економічного обґрунтування "ЗАТ "Херсонський нафтопереробний завод" (п. 1.1).

Розділом 2 даної угоди передбачено строки виконання робіт, а саме розбивка на етапи та строки виконання робіт - згідно Календарного плану (додаток № 1 до додаткової угоди № 3) (п. 2.1). Початок робіт по етапам календарного плану - з дати надходження авансу. Закінчення робіт - у відповідності з календарним планом (додаток № 1) при умові своєчасного надходження авансів згідно п. п. 3.2, 3.4 даної додаткової угоди (п. 2.2).

Вартість виконуваних робіт за даною додатковою угодою № 3 на дату підписання, визначена на підставі протоколу угоди про договірну ціну (додаток №2 до додаткової угоди № 3), у розмірі 4 075 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 815 000,00 грн. Загалом вартість робіт за додатковою угодою № 3 з урахуванням ПДВ складає 4 890 000,00 грн. (п. 3.1).

Пунктом 3.2 додаткової угоди № 3 передбачено, що замовник до початку робіт за додатковою угодою № 3 виплачує аванс у розмірі 30% від вартості робіт за етапам 1-3 -665 872,80 грн., крім того ПДВ 20% - 133 174,56 грн., всього 799 047,36 грн. за виставленим виконавцем рахунком.

Відповідно до п. 3.4. додаткової угоди № 3, замовник протягом 20 робочих днів від дати підписання сторонами актів здачі -приймання виконаних робіт перераховує на розрахунковий рахунок виконавця оплату за виконані роботи за вирахуванням 30% авансу, перерахованого згідно п. п. 3.2, 3.3 даної додаткової угоди № 3.

З матеріалів справи вбачається, що угодою № 1 від 08.05.2008 р. сторонами внесено зміни до п. 3.1 розділу 3 додаткової угоди № 3 до договору, календарного плану та Протоколу договірної ціни, а саме, вартість виконаних робіт згідно даної угоди № 1 до додаткової угоди № 3 на дату підписання, визначена на підставі Протоколу договірної ціни в розмірі 4 152 500,00 грн. Крім того ПДВ 20 % - 830 500,00 грн. Загальна вартість робіт складає 4 983 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, виконавши розробку техніко-економічного обґрунтування "ЗАТ "Херсонський нафтопереробний завод" на загальну суму 2 921 210,88 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 2642/2 від 27.12.2011р., 2642/3 від 27.12.2011р., 3050/1 від 27.12.2011р., 3050/2 від 27.12.2011р., 3051 від 27.12.2011р., 3052/1 від 27.12.2011р., 3052/2 від 27.12.2011р. (а. с. 27-34). Дані акти підписані уповноваженими представниками виконавця та замовника без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Крім того, матеріали справи містять банківські виписки якими відповідач перерахував позивачу, тим самим визнав свою заборгованість, 12.09.2007 р. 500 000 грн. "проектно-изыскательские работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 частич. оплата этап 1-3", 05.12.2007 р. 120 000 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 1-3 доплата аванса", 23.01.2008 р. 100 000 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 1-3 доплата аванса", 04.02.2008 р. 79 047,36 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 1-3 доплата аванса", 27.02.2008 р. 300 000 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 4-6", 01.04.2008 р. 229 085,54 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 4-6 аванс 30%", 23.04.2008 р. 120 158,62 грн. "проектные работы по дог. № 1259/82/8 от 06.08.07г. д.с.3 этап 4-6" (а. с. 95-101).

Також матеріали справи містять рахунок-фактуру № СФ-0000729 від 26.09.2012 р. на суму 2 921 210,88 грн. за виконання передбачених договором робіт (а. с. 111) та акт звіряння розрахунків складений в односторонньому порядку з доказами направлення відповідачу (а.с. 102,104).

30.07.2012 року за вих. № 1181п позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою розрахуватись за виконанні роботи згідно актів здачі-приймання робіт № 2642/2 від 27.12.2011р., 2642/3 від 27.12.2011р., 3050/1 від 27.12.2011р., 3050/2 від 27.12.2011р., 3051 від 27.12.2011р., 3052/1 від 27.12.2011р., 3052/2 від 27.12.2011р. в розмірі 2 921 210,88 грн. (а. с. 35-36).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем 2 921 210,88 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення вартості виконаних робіт є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За визначенням частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашання заявленої до стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 2 921 210,88 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 2 921 210,88 грн. є доведеними і обґрунтованими.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 49 564,81 грн.

Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 28 453,87 грн. пені, суд виходить із наступного.

Право нарахування пені сторони узгодили в п. 6.3 договору, за необґрунтовану затримку замовником строків оформлення акту здачі-прийняття виконаних робіт та оплати виконаних робіт, виконавець вправі стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 1% від вартості невиконаних зобов'язань шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 28 453,87 грн. пені.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву та надані пояснення в судовому засіданні суд відхиляє через їх недоведеність та невідповідність як нормам матеріального права так і фактичним обставинам справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 292,12 грн. у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог перерахованого платіжними дорученнями № 1493 від 20 серпня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Херсонський нафтопереробний завод»(73009, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52, код ЄДРПОУ 34785383) на користь публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»(04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-б, код ЄДРПОУ 21489100) суму основного боргу у розмірі 2 921 210 грн. 88 коп., пеню у розмірі 28 453 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 49 564 грн. 81 коп., а також 59 984 грн. 59 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути публічному акціонерному товариству "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (04655, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-б, код ЄДРПОУ 21489100) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) -292 (двісті дев'яносто дві) грн. 12 коп. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 1493 від 20 серпня 2012 року. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 5024/1270/2012.

4. Наказ видати.

Повне рішення складено 13.11.2012р.

Суддя В.П.Ярошенко