Рішення № 27463774, 07.11.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5027/717/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"

до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгово промислової компанії "Грін Рей"

про стягнення коштів - 57230,71 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Кошман А.В.

Представники:

від позивача -Уралова В.А. - представник (довіреність № 05 від 11 липня 2012 року)

від відповідача -Грицуник А.П. - директор

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" звернулось з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгово промислової компанії "Грін Рей" про стягнення коштів у сумі 57230,71 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами 23 серпня 2011 року договору поставки № 14-11/302 23 серпня 2011 року та 05 червня 2012 року поставив відповідачу товар та піддони на загальну суму 149398,09 грн. Позивач стверджує, що відповідач лише частково оплатив вартість товару та піддонів, а тому станом на 29 вересня 2012 року у нього перед позивачем існує заборгованість у сумі 50000,00 грн., а також йому нараховані пеня за порушення строків оплати товару у сумі 2672,15 грн., пеня за порушення строків оплати піддонів у сумі 55,28 грн., а також 25 процентів річних за порушення строків оплати товару та піддонів у сумі 4503,28 грн.

07 листопада 2012 року у судовому засіданні відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому просить суд долучити до матеріалів справи платіжні доручення № 3160 та № 3241, що підтверджують оплату заборгованості за отриманий товар.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" та підприємством з іноземними інвестиціями товариством з обмеженою відповідальністю торгово промисловою компанією "Грін Рей" укладено договір поставки № 14-11/302, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставляти, а відповідач прийняти та оплатити в строки та на умовах договору склотару з безкольорового скла (далі товар).

Згідно умов даного договору та на підставі видаткової накладної № М-00002162 від 23 серпня 2011 року, товарно-транспортної накладної від 23 серпня 2011 року, видаткової накладної № М-00001315 від 05 червня 2012 року та товарно-транспортної накладної від 05 червня 2012 року позивач здійснив поставку банки І-82А-500, ємк. 0,5 л. в кількості 149396 шт. на суму 146408,09 грн. та піддонів дерев'яних 1200*1000 в кількості 52 шт. на суму 2990,00 грн., а всього на загальну суму 149398,09 грн., а відповідач згідно довіреностей на отримання цінностей № 92 від 23 серпня 2011 року та № 46 від 05 червня 2012 року прийняв цей товар, про що свідчать підпис та печатка відповідача на вищевказаних документах.

Відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору поставки № 14-11/302 в повній мірі не провів, а лише частково оплатив за отриманий товар суму у розмірі 99398,09 грн., в результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 50000,00 грн. Також, за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань позивачем відповідачу нараховані пеня за порушення строків оплати товару у сумі 2672,15 грн., пеня за порушення строків оплати піддонів у сумі 55,28 грн., а також 25 процентів річних за порушення строків оплати товару та піддонів у сумі 4503,28 грн.

Під час розгляду спору, а саме 06 листопада 2012 року відповідач сплатив заборгованість у сумі 50000,00 грн. за отриманий згідно договору поставки № 14-11/302 від 23 серпня 2011 року товар, що підтверджується платіжним дорученням № 3241 від 06 листопада 2012 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.4. договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року встановлено, що розрахунки за поставлений товар та піддони здійснюються покупцем на умовах, зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 2, 3 специфікації № 1 до договору № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року розрахунки за кожну партію товару та піддонів проводяться покупцем в два етапи: авансовий платіж в розмірі 10 % вартості товару і 90 % вартості партії товару в строк 30 календарних днів з дати поставки.

Згідно пунктів 2, 3 специфікації № 2 до договору № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року розрахунки за кожну партію товару та піддонів проводяться покупцем в два етапи: авансовий платіж в розмірі 25 % вартості товару і 75 % вартості партії товару в строк 30 календарних днів з дати поставки.

Відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору поставки № 14-11/302 в повній мірі не провів, а лише частково оплатив за отриманий товар суму у розмірі 99398,09 грн., в результаті чого позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів про стягнення заборгованості у сумі 50000,00 грн.

Однак, враховуючи те, що відповідач 06 листопада 2012 року, а саме після подання позивачем позову до суду сплатив заборгованість за поставлений згідно договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року товар у сумі 50000,00 грн., суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50000,00 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року передбачено, що у випадку, якщо покупець не виконав умови оплати у встановлені строки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно оплаченої суми.

Так, відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов'язання відповідно до умов договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року, а тому має сплатити пеню за порушення строків оплати товару, яка нарахована за період з 29 вересня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, з 06 липня 2012 року по 20 вересня 2012 року, з 21 вересня 2012 року по 29 вересня 2012 року у сумі 2672,15 грн., а також пеню за порушення строків оплати піддонів, яка нарахована за період з 29 вересня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, з 06 липня 2012 року по 29 вересня 2012 року у сумі 55,28 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.4 договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року сторони дійшли домовленості, що у разі порушення покупцем зобов'язань в частині своєчасної та/або повної оплати поставленого товару/піддонів, покупець у відповідності з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 25 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Отже, відповідач відповідно до умов договору поставки № 14-11/302 року від 23 серпня 2012 року за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару має сплатити позивачу 25 процентів річних, які нараховані за період з 29 вересня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, з 06 липня 2012 року по 20 вересня 2012 року, з 21 вересня 2012 року по 29 вересня 2012 року у сумі 4411,47 грн. та за прострочення виконання зобов'язання по оплаті піддонів має сплатити позивачу 25 процентів річних, які нараховані за період з 29 вересня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, з 06 липня 2012 року по 29 вересня 2012 року у сумі 91,81 грн.

Судовий збір відшкодувати позивачу за рахунок відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись пунктом 11 статті 80, статтями 42, 43, 22, 43, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю торгово промислової компанії "Грін Рей" -Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Леніна, 93 код 31887196 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" -Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-А код 32952061 -пеню у сумі 2727,43 грн., 25 процентів річних у сумі 4503,28 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50000,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07 листопада 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 листопада 2012 року.

Суддя О.С. Тинок