Постанова № 27463755, 07.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.12 Справа № 5008/643/2012

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТзОВ) «МП ГРУП 2000»б/н від 18.09.2012 року;

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року;

у справі № 5008/643/2012;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Маркет Стіл», м.Дніпропетровськ;

до відповідача: ТзОВ «МП ГРУП 2000», м. Ужгород;

про стягнення 119 500 грн. заборгованості за поставлений товар.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Маркет Стіл»звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «МП ГРУП 2000»про стягнення 119 500,00 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року у справі № 5008/643/2012 (суддя Якимчук Л.М.) позов ТзОВ «Маркет Стіл»задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «МП ГРУП 2000»на користь ТзОВ «Маркет Стіл»суму 112500,00 грн. В частині стягнення суми 7000 грн. боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з даним рішення ТзОВ «МП ГРУП 2000»подало апеляційну скаргу б/н від 18.09.2012 року, в якій просить змінити рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року частково та постановити нове рішення, яким відмовити в позові частково з урахуванням доказів поданих відповідачем.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції виніс рішення без врахування сплачених відповідачем на користь позивача коштів.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 2691 від 10.10.2012 року, в якому просив залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року та від 06.11.2012 року змінювався склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2012 року між ТзОВ «Маркет Стіл»(постачальник) та ТзОВ «МП ГРУП 2000»(покупець) було укладено договір поставки (надалі договір). Згідно умов договору постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, продукцію у кількості, асортименті і термінах, передбачених додатками, що є невід’ємною частиною даного договору (пункт 1.1 договору).

Розділом 6 договору передбачений порядок проведення розрахунків між сторонами, зокрема, пункт 6.1 передбачає, що покупець здійснює оплату продукції, що поставляється по даному договору у вигляді 100% попередньої оплати на основі виставлених постачальником рахунків. Кінцевий розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 3-ох календарних днів з дати отримання від постачальника акту звірки взаєморозрахунків (в т.ч. факсимільної копії.)

На виконання умов укладеного між сторонами договору та на підставі накладної №СТ4621809 від 27.04.2012 покупець отримав металопродукцію загальною вартістю 152376,94 грн.

10.05.2012 відповідач розрахувався перед позивачем за отриманий товар на суму 2376,94 грн.

Враховуючи виконання відповідачем свого зобов’язання не у повному обсязі, позивач звернувся до нього з претензією №2063 від 08.06.2012 року з вимогою оплатити решту заборгованості, яка складає суму 150000 грн.

У відповіді на претензію №2 від 11.06.2012 відповідач визнав борг та звернувся до позивача з проханням розстрочити сплату заборгованості. Однак, всупереч узгодженому терміну сплат ним здійснено платіж з порушенням строку. На підставі цього позивач відмовив відповідачу у розстрочці сплати заборгованості (лист №2176 від 22.06.2012).

В період з 10.05.2012 по 03.07.2012 відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену металопродукцію на поточний рахунок позивача в сумі 26876,94 грн. (лист ПАТ „АКТАБАНК” №2195 від 07.07.2012) та у період з 04.07.2012 по 17.07.2012 –в сумі 6000 грн. (лист ПАТ „АКТАБАНК” №2309 від 19.07.2012).

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що враховуючи часткову сплату боргу, станом на день подання позовної заяви (24.07.2012) заборгованість відповідача складає 119500,00 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору не розрахувався в повному обсязі перед позивачем за отриманий товар.

Відповідач після подачі позову до суду частково погасив заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями №318 від 08.08.2012 - на суму 2500 грн., №357 від 17.08.2012 - на суму 1500 грн., №376 від 28.08.2012 на - суму 2000 грн. та №394 від 30.08.2012 - на суму 1000 грн.

Враховуючи те, що позовна заява у даній справі подана до суду 24.07.2012, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження в частині стягнення боргу в сумі 7000 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем за отриманий товар згідно договору в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 112500 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт подав до суду апеляційної інстанції копії платіжних доручень № 431 від 07.09.2012 року, № 439 від 10.09.2012 року, № 451 від 12.09.2012 року, №456 від 14.09.2012 року, № 465 від 18.09.2012 року, як докази сплати боргу у даній справі. Зазначені докази не були предметом дослідження суду першої інстанції при винесенні рішення.

Судом встановлено, що платіжні доручення № 451 від 12.09.2012 року, №456 від 14.09.2012 року, № 465 від 18.09.2012 року датовані після винесення оскаржуваного рішення, а платіжне доручення № 439 від 10.09.2012 року - датою винесення рішення. За таких обставин, зазначені документи не можуть бути доказами при розгляді апеляційної скарги, оскільки є новими доказами, які виникли після розгляду справи.

Щодо платіжного доручення № 431 від 07.09.2012 року колегія суддів зазначає, наступне.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Враховуючи вищенаведене, сума сплачена на підставі платіжного доручення № 431 від 07.09.2012 року на суму 1 000,00 грн. повинна була бути перерахована на рахунок банку отримувача до 10.09.2012 року (включно). Тобто, станом на дату винесення оскаржуваного рішення (10.09.2012 року) зазначена сума могла і не бути зарахована на рахунок позивача.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідач має право добровільно виконати рішення Господарського суду Закарпатської області та сплатити позивачу заборгованість, з врахуванням раніше здійснених оплат. У разі примусового виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року, відповідач має право подати до виконавчої служби платіжні доручення на які він посилається в апеляційній скарзі та написати відповідну заяву про зарахування оплат в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.09.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Постанова підписана «09»листопада 2012 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Якімець Г.Г.