Постанова № 27463634, 25.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № 5011-68/6294-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників:

від позивача - Бершадська Т.О.

від відповідача - Мороз А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» на рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» про стягнення заборгованості у розмірі 144 833,68 грн., 3% річних у розмірі 2 030,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 458,48 грн. за договором № 20/10-2010 від 18.10.2010 року.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 11.06.2012 року позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 144 833,68 грн., 3% річних у розмірі 4 031,56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 078,73 грн. за договором № 20/10-2010 від 18.10.2010 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд» суму заборгованості у розмірі 144 833,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 11 078,73 грн., 3% річних у розмірі 4 031,56 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 198,88 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд» до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,42 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд».

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і як наслідок висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2012 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання 25.09.2012 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроектбуд» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» (далі - замовник) виникли на підставі укладеного 18.10.2010 року договору про надання послуг механізмами № 20/10-2010 (далі - договір, а.с. 28-30).

Предметом даного договору надання для використання за призначенням кран СКГ-63/100 (п. 1.1. договору).

За умовами договору на виконавця було покладено зобов'язання забезпечити замовника справною технікою для виконання монтажних робіт на підставі листів, оформлених у встановлено порядку (п .3.1). В той час як виконавця було зобов'язано забезпечити справність та належну безпечну експлуатацію механізмів та машин, що надаються шляхом здійснення відомчого нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту (п. 4.12).

Пунктом 4.16 договору визначено обов'язок виконавця надавати замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт та послуг у строк до 30 числа поточного місяця, а замовник зобов'язався оформлювати акти приймання-передачі виконаних робіт та послуг в триденний строк після пред'явлення (п. 4.9).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем виконано обов'язок за договором щодо надання послуг на загальну суму 649 833,68 грн. за період з 05 січня до 30 вересня 2011 року про що свідчать складені уповноваженими посадовими особами обох сторін акти виконаних робіт, а саме: акти № 1 на суму 70.000,00 грн., № 2 на суму 79.720,38 грн., № 3 на суму 60.279,60 грн., № 4 на суму 70.000,00 грн., № 5 на суму 70.000,00 грн., № 6 на суму 70.000,00 грн. № 7 на суму 70.000,00 грн. № 8-М на суму 70.000,00 грн., № 8 на суму 70.000,00 грн. та № 9 на суму 19.833,70 грн. та виставлені до сплати відповідні рахунки № 1 від 05.01.2011 на суму 70.000,00 грн., № 5 від 31.01.2011 на суму 79.720,58 грн., № 2562 від 25.02.2011 та № 13 від 28.02.2011 на загальну суму 60.279,60 грн., № 80 від 31.03.2011 на суму 70 000,00 грн.

Твердження апелянта стосовно того, що вказані акти не містять безпосереднє посилання на те, що складені на підставі договору за фактом наданих послуг колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надано доказів щодо укладення між тими ж сторонами іншого договору.

Вартість послуг, відповідно до умов договору (п.2.1) за 12-годинний робочий день становить 194,44 грн., в тому числі ПДВ, але не менше 70.000,00 грн. у місяць, з урахуванням ПДВ. При цьому, прямі затрати, щодо ціноутворення визначено відповідно до ДБН Д. 2.7-2000 та ДБН Д. 1-1-1-2000, березень 2009 року станом на 01.01.2009.

Оплата виконаних робіт здійснюється відповідно до рахунків протягом 10 днів на розрахунковий рахунок або векселем (розділ 5 договору).

Отже, на виконання умов договору щодо сплати вартості виконаних робіт на вимогу п. 5.1 договору відповідач повинен був перерахувати кошти визначені у рахунках, на поточний рахунок позивача протягом 10 (десяти) діб після їх виставлення.

Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, оплативши за надані послуги грошові кошти в сумі 505 000,00 грн., що підтверджено копіями банківських виписок по рахункам позивача. У іншій формі, оплата за надані послуги, у визначені умовами Договору строки, відповідачем не здійснювалась, заборгованість відповідача перед позивачем становить 144 833,68 грн., що підтверджується також актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2011 року.

Відповідно до п. 7.2 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач виконав зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт за період з 05 січня до 30 вересня 2011 року, що підписані уповноваженими представниками сторін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем було порушено умови п. 5.1 договору щодо оплати послуг, в результаті чого сума основної заборгованості відповідача за договором становить 144 833,68 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що передбачені договором послуги надавались позивачем та були прийняті відповідачем про що свідчать акти виконаних робіт за період з 05 січня до 30 вересня 2011 року, підписані обома сторонами без зауважень та претензій та лише частково оплачені відповідачем, підтвердженням чого є копії банківських виписок по рахункам позивача, про що також свідчить акт звіряння розрахунків станом на 01.10.2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 144.833,68 грн.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 144 833,68 грн. також 3% річних у розмірі 4 031,56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 078,73 грн.

Відповідно до п . 6.1 Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за зобов'язання визначені у Договорі у відповідності з чинним законодавством України.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Колегія суддів перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 11 078,73 грн. та 3% річних в розмірі 4 031,56 грн. за період з 15.01.2011 по 01.03.2012 дійшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оскільки посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства не знайшло свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги та спростовується матеріалами справи, а тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» при поданні апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 800 від 31.07.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 1 653,00 грн.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпунктів 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 року складає 1073 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду, предмет позову якого є вимоги майнового характеру - стягнення 159 943,97 грн.

З наведеного вище, вбачається, що апелянт мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 599,44 грн.

Проте, відповідачем, як вбачається з платіжного доручення № 800 від 31.07.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 1 653,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений відповідачем судовий збір в сумі 53,56 грн. підлягає поверненню відповідачу.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року та - без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Укрстальмонтаж» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-В, код ЄДРПОУ 34498596) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 53,56 грн. (п'ятдесят три гривні 56 коп.), що перерахований платіжним дорученням № 800 від 31.07.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 800 від 31.07.2012 року залишити в матеріалах справи № 5011-68/6294-2012.

Матеріали справи № 5011-68/6294-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.