Рішення № 27463414, 05.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р.Справа № 5017/2603/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Лисевич В.В.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" до Військової частини А 1357 про стягнення заборгованості в сумі 7 040,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А 1357 про стягнення заборгованості за договором № 994-8 від 30.11.2011 р. в сумі 7 040,14 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне.

30.11.2011 р. між ПАТ „Укртелеком" в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком" та Військовою частиною А1357 в особі командира було укладено договір № 994-8 щодо оренди нерухомого майна товариства площею до 16 кв.м. Згідно п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення МВСЗ, розташованого в с. Жовтень Одеської області на першому поверсі одноповерхового будинку № 90 по вул. Балтівська, загальною площею 4 кв.м для встановлення обладнання зв'язку.

Як вказує позивач, відповідно до п. 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 договору.

Так, позивач зазначає, що в акті приймання-передачі майна (додаток № 1 до договору) було вказано, що датою приймання-передачі майна в користування є 01.07.2011 р.

Як стверджує позивач, ПАТ „Укртелеком" свої обов'язки згідно з умовами договору виконувало вчасно та у повному обсязі. Однак, відповідач у період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. не проводив розрахунки за надані послуги, чим порушив п. 6.1.3 договору та ст. 509 Цивільного кодексу України.

Наразі позивач посилається на те, що згідно розділу 13 договору передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ „Укртелеком" виконуються філією „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", а проведення розрахунків безбалансовим структурним підрозділом філії -Регіональним центром технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8. Згідно наказу ПАТ „Укртелеком" № 390 від 22.08.2011 р., щодо внесення змін до структури філії „Дирекція первинної мережі" № 339 від 30.08.2011 р., про внесення змін до організаційної структури філії, на базі Регіональних центрів технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 (м. Одеса) та № 5 (АР Крим, Херсонська область) створено Регіональний центр технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 (м. Одеса).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за договірною ціною на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 187,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв.м технологічного приміщення. Орендна плата за перший місяць оренди за 4 кв.м всієї орендованої площі становить 748,00 кв.м з ПДВ (20%) та не підлягає корегуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору.

Також за умовами п. 3.4 договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений в п. 3.6 договору.

Відповідно до п. 3.8 договору датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку 1 до договору.

До того ж позивач пояснив, що згідно п. 12.1 договору він набирає чинності від дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 р., при цьому регулює взаємовідносини між сторонами з 01.07.2011 р., що узгоджується з положеннями ст. 631 ЦК України, на які посилається позивач.

Так, позивач вказує, що сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним, що не було вчинено відповідачем. Відтак, за ствердженнями позивача, станом на 31.12.2011 р. заборгованість за надані послуги згідно договору № 994-8 від 30.11.2011 р. (за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р.). становить 7040,14 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/2603/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду (а.с. 39).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

30.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії „Дирекція первинної мережі ПАТ „Укртелеком" (орендодавець) та Військовою частиною А 1357 в особі командира (орендар) було укладено договір № 994-8 щодо оренди нерухомого майна товариства (а.с. 24-26), згідно п. 1.1 договору якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення (МВСЗ) (надалі -майно), розташованого в с. Жовтень Одеської області на першому поверсі одноповерхового будинку № 90 по вул. Балтівська, загальною площею 4 кв.м для встановлення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії договору.

Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1 цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткування, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди (п. 2.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за договірною ціною на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 187,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв.м технологічного приміщення. Орендна плата за перший місяць оренди за 4 кв.м всієї орендованої площі становить 748,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати (п. 3.3 договору).

За умовами п. 3.4 договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений в п. 3.6 договору.

Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги (п. 3.5 договору).

П. 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 3.7 договору щомісячна сума, яка підлягає сплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку № 1 (п. 3.8 договору).

В розділі 13 договору зазначено, що передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ „Укртелеком" виконуються філією „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", а проведення розрахунків - безбалансовим структурним підрозділом Філії -Регіональним центром технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8. Як вказує позивач, згідно наказу ПАТ „Укртелеком" № 390 від 22.08.2011 р., щодо внесення змін до структури філії „Дирекція первинної мережі" № 339 від 30.08.2011 р., про внесення змін до організаційної структури філії, на базі Регіональних центрів технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 8 (м. Одеса) та № 5 (АР Крим, Херсонська область) створено Регіональний центр технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 (м. Одеса).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі майна від 30.11.2011р. (а.с. 27), орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору № 994-8 від 30.11.2011 р. частину приміщення загальною площею 4 кв.м на першому поверсі одноповерхового будинку № 90 по вул. Балтівська в с. Жовтень Одеської області, для встановлення обладнання зв'язку. При цьому у вказаному акті зазначено, що дата приймання-передачі майна в користування -01.07.2011 р., хоча договір та вказаний акт укладено 30.11.2011 р.

Між тим пунктом 12.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами, діє до 31.12.2011р. та регулює взаємовідносини між сторонами з 01.07.2011 р. При цьому сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Наразі в силу ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Отже, умови договору щодо регулювання ним взаємовідносин сторін, що виникли до укладення договору з 01.07.2011 р. не суперечать чинному законодавству.

Проте, наявна в матеріалах справи копія акту приймання-передачі на відповідальне зберігання телекомунікаційного обладнання, розміщеного в орендованому приміщенні, який було складено 01.07.2011 р. до договору оренди № 994-8 від 30.11.2011 р., що, на думку позивача, може підтверджувати існування між сторонами правовідносин з 01.07.2011 р., судом не приймається до уваги з огляду на таке. Так, договір оренди було укладено 30.11.2011 р., тоді як вказаний акт приймання-передачі складено 01.07.2011 р., відповідно на момент його складання спірний договір не існував, тому вказівка на цей договір в акті не є беззаперечним доказом складання акту за вказаним договором.

Разом з тим судом встановлено, що вказаний договір оренди є припиненим у зв'язку з закінченням строку його дії 31.12.2011 р.

Як вказує позивач, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди від 30.11.2011 р. щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати, яка за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. склала 7 040,14 грн.

Так, в п. 6.1.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Також в п. 3.9 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що за користування відповідачем орендованим майном позивачем виставлявся відповідачу рахунок № 831900-45 від 31.12.2011 р. (а.с. 29) щодо сплати орендної плати в сумі 7 040,14 грн., у т.ч. ПДВ. Вказана сума включає суму орендної плати за користування майном за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. в розмірі 3739,98 грн. без ПДВ (623,33 грн. х 6 місяц.), що узгоджується з п. 3.1 і п. 3.8 договору, а також суму витрат на електроенергію, спожиту обладнанням відповідача за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р., що передбачено п. 3.4 договору. Розмір вказаних витрат згідно наданого позивачем детального розрахунку (а.с. 44-46) складає 2126,80 грн. без ПДВ. Таким чином, загальна сума витрат на оплату за спожиту електроенергію і орендної плати за спірний період становить 5866,78 грн. без ПДВ 20%.

Так, на думку суду, позивачем цілком обґрунтовано було нараховано відповідачу заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 994-8 від 30.11.2011р. на загальну суму 7040,14 грн., яка мала бути сплачена відповідачем за умовами договору згідно вказаного рахунку протягом 20 календарних днів, що не було здійснено відповідачем.

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором оренди щодо внесення орендної плати, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем склала 7 040,14 грн. згідно обґрунтованого розрахунку заборгованості (а.с. 46).

При цьому слід зазначити, що заявлену до стягнення вказану суму заборгованості відповідач не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, відмовою сплатити позивачу суму заборгованості за вище вказаним договором оренди відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 7040,14 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" до Військової частини А 1357 про стягнення заборгованості в сумі 7 040,14 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Військової частини А 1357 (67400, Одеська область, м. Роздільна; код ЄДРПОУ 08456231, р/р 35225043000719 в ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії „Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (65066, м. Одеса, с. Шевченко, 37 лінія, б. 46; код ЄДРПОУ 16479714, р/р 260049744 в ООДАТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Одеси, МФО 328351) заборгованість за договором оренди № 994-8 від 30.11.2011 р. в розмірі 7040/сім тисяч сорок/грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2012 р.

Суддя Петров В.С.