Рішення № 2746179, 11.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08 Справа№ 22/198

за позовом: військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215, м. Вінниця, військової частини А3641, м. Вінниця

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус ЛВ”, м. Львів

до відповідача -2: дочірнього підприємства “Добротвірське монтажне управління” відкритого акціонерного товариства “Південьтеплоенергомонтаж”, смт. Добротвір, Львівська область

за участю третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державна податкова інспекція у Кам’янко-Бузькому районі, Львівська область

про стягнення 47579 грн..

Суддя Желік М.Б.

Секретар Дімітрова О.

за участю представників сторін:

Прокурор –Палига О.І.

Позивача –Мойсей І.С- доручення від 03.01.2008 р. №350/1/4/пс

Відповідача –не з’явився

Третьої особи –Сергєєва О.І. - представник

Суть спору: Позовну заяву подано військовим прокурором Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215, м. Вінниця, військової частини А3641, м. Вінниця, до відповідача –1 –товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус ЛВ”, м. Львів, відповідача –2 –дочірнього підприємства “Добротвірське монтажне управління” відкритого акціонерного товариства “Південьтеплоенергомонтаж”, смт. Добротвір, Львівська область, за участю третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державна податкова інспекція у Кам’янко-Бузькому районі, Львівська область, про стягнення 47579 грн..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.09.2008 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 02.09.2008 р., 02.10.2008 р..

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними матеріалами.

Прокурор та представники позивачів позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах про уточнення відповідача, позовних вимог та підстав позову. Ствердили, зокрема, що 18.04.1997 р. між сторонами був укладений договір №9/1-7-46И про інвестування шляхом передачі житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, за яким Добротвірське монтажне управління ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” зобов’язалось протягом 1997 р. придбати та передати через ТзОВ “Глобус ЛВ” у повне господарське відання Міністерства оборони України 20 квартир загальною площею до 1500 кв.м. у м. Львові з розрахунку 600 грн. / 1 кв.м. на дату укладення договору. Серед квартир підлягала передачі квартира №3а у м. Львові на пр. Шевченка, 5. 22.06.1997 р. був підписаний акт приймання-передачі вказаної квартири, хоча фактично квартира передана не була і станом на дату розгляду справи судом її передача є неможливою. Визнавши, що відповідач –2 належно виконав свої обов’язки, а відповідач –1 протиправно не виконав своє зобов’язання щодо передачі даної квартири, просить стягнути вартість такої квартири з розрахунку опосередкованої вартості 1 кв.м. станом на дату подання позову в сумі 348995,70 грн. як шкоду, завдану невиконанням договору.

Вимог до відповідача –2 прокурор та позивачі у заяві про уточнення позовних вимог, підстав та ціни позову, поданій 11.12.2008 р. через канцелярію суду, не заявляли. Визнали факт належного виконання відповідачем –2 своїх обов’язків.

Відповідач –1 вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечив.

Представник відповідача –2 позов щодо відповідача –2 заперечив. Ствердив, зокрема, що на виконання договору від 18.04.1997 р. №9/1-7-46И про інвестування шляхом передачі житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, відповідач –2 уклав договір №016/7 від 31.05.1997 р. з ТзОВ “Глобус ЛВ” та ВАТ “Втормет”, договір №34 від 18.06.1997 р. з ВАТ “Втормет”, за якими ВАТ “Втормет” кредитував придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а відповідач –2 погашає надану позику шляхом відвантаження товарно-матеріальних цінностей на користь ВАТ “Втормет”. Свої зобов’язання відповідач –2 виконав, довідкою №9/ФС-188 в/чА1206 підтверджується надання інвестицій на придбання житла. Вважає, що обов’язок по наданню квартири не був виконаний відповідачем –1. Просить у позові до відповідача –2 відмовити.

Представник третьої особи на стороні позивачів, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надав пояснення, аналогічні поясненням відповідача –2. Ствердив, що довідкою ГВПМ ДПІ у м. Львові №659 від 07.07.2000 р. “Про наслідки зустрічної перевірки ДП Добротвірського монтажного управління ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” по питанню взаєморозрахунків з ВАТ “Втормет” за період з 01.04.1997 р. по 07.07.2000 р.”, в діях відповідача –2 порушень виявлено не було. Вважає, що інвестиційні обов’язки останнім було виконано належним чином.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Військова частина А 1206 (Управління з розквартирування військ та капітального будівництва Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України), була створена і діяла на підставі „Положення про управління (експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва) Сил Протиповітряної оборони і України" (Положення про УЕФРВтаКБ), затвердженого 16.11.1999 р. заступником Міністра оборони України - Командувачем Сил Протиповітряної оборони ЗС України, відповідно до якого, як замовник в Силах Протиповітряної оборони України, здійснювала будівництво нових спеціальних об'єктів, житлових будинків, споруд, мереж, їх реконструкцію та капітальний ремонт. Частина утримувалась за рахунок коштів Державного бюджету України, була юридичною особою та являлась структурним підрозділом в/частини А0140 (Головного командування військ Протиповітряної оборони ЗС України). Згідно статуту УЕФРВтаКБ Сил ППО України мала право розпоряджатися бюджетними і інвестиційними коштами, що виділялись на фінансування капітальних вкладень, та усіма матеріальними цінностями, які знаходились на обліку по балансу капітального будівництва та ремонту. Відповідно до Закону України „Про внесення змін до ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України" від 3.06.2004 р. №1740, Указу Президента України №641 від 10.06.2004 р., на базі Військ Протиповітряної оборони ЗС України та Військово - Повітряних Сил ЗС України створено Повітряні Сили, як новий вид Збройних Сил України. Директивою Міністра оборони України 14.07.2004 р. №312/1/018 „Про проведення організаційних заходів у 2004 році", військову частину А0140 розформовано, а правонаступником її, відповідно до наказу Міністра оборони України №471 від 21.10.2004 р., визначено військову частину А0215 (ідентифікаційний код 24981451). Військова частина А0215 (Командування Повітряних Сил ЗС України), відповідно до Закону України „Про Збройні Сили України" є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкована безпосередньо Міністерству оборони України, утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, є юридичною особою. Командир в/частини А0215 (Командувач Повітряними Силами Збройних Сил України) несе повну відповідальність за стан та діяльність частини (командування), в тому числі контроль за виконанням договірних зобов'язань в/частини А0140. Структурним підрозділом в/частини А0215 є в/частина А3641 (Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України), як правонаступник військової частини А1206 (Управління експлуатації фондів, розквартирування військ і капітального будівництва Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України), яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, є юридичною особою. Командир в/частини А3641, несе повну відповідальність за її стан та діяльність, в тому числі - контроль за виконанням договірних зобов'язань в/частини А1206. Однак, не зважаючи на посилання про те, що в/частина А3641 (правонаступник в/частини А1206) є структурним підрозділом в/частини А0215 (правонаступника в/частини А0140), вона має статус юридичної особи, і саме її правопопередник був стороною в договорі, суд приходить до висновку, про недоведеність належності в/частини А0215 (правонаступника в/частини А0140) до спірних відносин.

18.04.1997 р. між Міністерством Оборони України (замовником) (як зазначено в преамбулі договору, а фактично укладеного Управлінням капітального будівництва сил ППО України, в/частина А1206), Добротвірським монтажним управлінням ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»(інвестор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЛВ»(виконавець), був укладений договір №9/1-7-46И про інвестування шляхом передачі житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, предметом якого, відповідно до п. 1.1. є придбання інвестором та передача замовнику через виконавця в термін до 31.12.1997 р. квартир у м. Львові, вартістю 1 кв. м. яких на дату укладення договору становить 600 грн. (п. 3.1.), у тому числі, як вбачається з матеріалів справи, 4-х кімнатної квартири №3а в будинку №5 на проспекті Шевченка у м. Львові. Відповідно до п.2.3 договору, виконавець зобов'язався за кошти інвестора підготовити та передати замовнику або уповноваженій ним організації, яка забезпечує житлом військовослужбовців, документацію на право повного господарчого володіння на ці квартири та самі квартири шляхом оформлення актів їх прийому - передачі, а в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по даному договору винна сторона відшкодовує прямі, дійсні збитки іншій стороні (п.4.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору від 18.04.1997 р. №9/1-7-46И про інвестування шляхом передачі житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, відповідач –2 (інвестор) уклав договір №016/7 від 31.05.1997 р. з ТзОВ “Глобус ЛВ” та ВАТ “Втормет”, договір №34 від 18.06.1997 р. з ВАТ “Втормет”, за якими ВАТ “Втормет” кредитував придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а відповідач –2 погашав надану позику шляхом відвантаження товарно-матеріальних цінностей на користь ВАТ “Втормет”. Свої зобов’язання відповідач –2 виконав, що підтверджується, зокрема, довідкою ГВПМ ДПІ у м. Львові №659 від 07.07.2000 р. “Про наслідки зустрічної перевірки ДП Добротвірського монтажного управління ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” по питанню взаєморозрахунків з ВАТ “Втормет” за період з 01.04.1997 р. по 07.07.2000 р., з якої вбачається відсутність порушень зі сторони інвестора. У відповідності до довідки №9/ФС-188 про надання інвестицій на придбання житла та інженерних комунікацій на суму 154618 грн., довідки №9/ФС-189 за червень 1997 р. про цільове використання коштів, отриманих на придбання житла на суму 154618 грн., вбачається, що інвестиційні кошти були фактично отримані та використані на придбання житла, у т.ч. квартири на пр. Шевченка, 5/3а. Зазначені довідки були використані відповідачем –2 для списання заборгованості по сплаті податку на прибуток на вказану суму коштів.

Зазначену обставину, щодо належного виконання своїх обов’язків відповідачем –2 сторони визнали у судовому засіданні. Від вимог до відповідача –2, заявлених у позовній заяві, прокурор по суті відмовився заявою про уточнення позовних вимог, підстав та ціни позову. Наслідки вчинюваної процесуальної дії судом роз’яснено. Підстав для відмови у прийнятті відмови від позову в цій частині з матеріалів справи не вбачається. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, суд припиняє провадження по справі.

Матеріали справи свідчать, що умови договору від 18.04.1997 р. №9/1-7-46И про інвестування шляхом передачі житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей виконувались також і відповідачем-1, що підтверджується актами приймання-передачі квартири від 22.06.1997 р.. Серед цих актів також був складений та підписаний акт від 22.06.1997 р. приймання-передачі квартири на пр. Шевченка, 5/3а площею 80,1 кв.м. загальною вартістю 47579 грн. без ПДВ.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на складання зазначеного акту приймання-передачі вказаної квартири, вона фактично передана не була та не могла бути переданою, оскільки станом на дату підписання вказаного акту ТзОВ “Глобус ЛВ” не набуло права на цю квартиру.

З матеріалів справи вбачається, що після складання даного акту, згідно договору від 18.07.2007 р. купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Балицькою В.К. (реєстровий номер 2223), громадянином Смірновим О.І., у власності якого ця квартира перебувала, дане житло було продано товариству з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЛВ», у розпорядженні та фактичному користуванні якого воно перебувало до 29.02.2000 р.. Право власності ТзОВ «Глобус-ЛВ»на 4-х кімнатну квартиру №3а у будинку №5 на проспекті Шевченка у м. Львові підтверджується реєстраційним посвідченням серії КММ №003302, виданим 21.07.1997 р. Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки. 29.02.2000 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-ЛВ», замість передачі даної квартири в/частині А1206, уклало договір серії АВІ №715436 від 29.02.2000 р. дарування цієї квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пікулицькою Н.М., його реєстровий номер –654, згідно якого вказана квартира була подарована Гриншпун Ю.К.. Остання, згідно із договором купівлі - продажу квартири від 06.03.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. (реєстровий номер 757), продала вказану квартиру Ушакову М.П та членам його сім'ї. Право власності даних громадян на вказане житло підтверджується реєстраційним посвідченням серії КММ №053884, виданим 13.03.2001 р. Львівським обласним державним комунальним БТІ та ЕО.

Доказів виконання відповідачем –1 своїх обов’язків перед позивачем в частині передачі квартири по пр. Шевченка, 5/3а площею 80,1 кв.м. суду не надано і такі з матеріалів справи не вбачаються. При цьому, матеріали справи свідчать про вину відповідача – 1 у невиконання своїх зобов’язань.

Згідно із ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Однак, кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира на дату розгляду справи судом передана іншим особам.

Згідно із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, які визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З матеріалів справи вбачається, що для відновлення свого порушеного права –придбання рівноцінної квартири щодо квартири на пр. Шевченка, 5/3а у м. Львові площею 80,1 кв.м., яка була повністю оплачена станом на 1997 р., необхідно 348995,70 грн. з розрахунку показника опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 1 липня 2008 р.) по Львівській області, затвердженого наказом №338 від 22.07.2008 р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, який становить 4357 грн./1 кв.м.. Таким чином, суд приходить до висновку, що реальні збитки становлять 348995,70 грн.. Згідно із ч. 3. ст. 623 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Умови договору, передбачаючи відповідальність за пряму дійсну шкоду (у відповідності до ЦК УРСР), не встановлюють розміру збитків, які підлягали б відшкодуванню.

Прокурор посилається на поважність причин пропуску строку позовної давності, оскільки факт неналежного виконання зобов'язань за договором №9/1-7-46И від 18.04.1997 р. щодо придбання та передачі позивачам для забезпечення військовослужбовців військ ППО квартири №3а, що у будинку №5 по проспекту Шевченка у м. Львові було встановлено лише в ході прокурорської перевірки, проведеної за інформацією Управління СБУ у Львівській області (вих.№ 14/1-2087 від 24.07.2006 р.) щодо можливих зловживань службовим становищем з боку посадових осіб колишнього Управління експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва Сил ППО України (в/частини А 1206). Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таких заяв суду подано не було.

Відповідачем –1 не було доведено у встановленому порядку наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 33, 35 43, 75, 80, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині вимог до дочірнього підприємства “Добротвірське монтажне управління” відкритого акціонерного товариства “Південьтеплоенергомонтаж”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус ЛВ” (м. Львів, вул. Блока, к.4а, ЄДРПОУ 20844378) на користь військової частини А3641 (Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України), (м. Вінниця, вул. Острозького, 39, ЄДРПОУ 24981451) 348995,70 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус ЛВ” (м. Львів, вул. Блока, к.4а, ЄДРПОУ 20844378) в дохід державного бюджету України 3489,96 грн. державного мита та на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині решти вимог відмовити.

6. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.