СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 листопада 2006 року
Справа № 20-3/275
м. Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
30.10.2006
представник позивача, Фомичев Володимир Семенович, довіреність № б/н від 21.07.06, Кооператив "Тополь";
представник відповідача, Сатанова Тетяна Олексіївна, довіреність № 26/10-011/2006 від 22.08.06, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник відповідача, Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 21/10-011/2006 від 07.06.06, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник відповідача, Петров Едуард Валентинович (повноваження перевірені), Начальник, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник третьої особи, Близнюк Олена Анатоліївна, довіреність № 03-15/1171 від 17.04.06, Севастопольска міська Рада;
представник позивача, Тетеріна Наталія Федорівна, довіреність № б/н від 25.10.06, Кооператив "Тополь";
після перерви 06.11.2006
представник позивача, Фомічев Володимир Семенович, довіреність № б/н від 21.07.06, Кооператив "Тополь";
представник відповідача, Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 21/10-04/2006 , Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник третьої особи, не з'явився, Севастопольска міська Рада;
представник відповідача, Сатанова Тетяна Олександрівна, довіреність № 26/10-04/2006 від 22.08.06, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник відповідача, Петров Едуард Валентинович (повноваження перевірені), Начальник, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
після перерви 13.11.2006
представник позивача, Фомічев Володимир Семенович, довіреність № б/н від 21.07.06, Кооператив "Тополь";
представник відповідача, Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № 21/10-011/2006 від 07.06.06, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;
представник третьої особи, не з'явився, Севастопольска міська Рада
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 29 серпня 2006 року по справі № 20-3/275
за позовом Кооперативу "Тополь" (вул. Хрустальова, 61-111, місто Севастополь,99029)
(вул.Б.Морська, 52/2 кв.33, місто Севастополь)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь,99014)
3-тя особа- Севастопольська міська Рада (вул.Леніна,3, місто Севастополь)
про визнання частково недійсним податкового рішення № 000032230/0 від 26.04.2006 року
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополь від 29.08.2006 у справі №20-3/275 задоволено позов кооперативу „Тополь” до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000032230/0 від 26.04.2006 в частині визначення позивачу суми податкового зобов’язання по сплаті орендної плати за землю і штрафних санкцій в розмірі 69645,79 грн.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя просить постанову суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, у задоволенні позовних вимог кооперативу „Тополь” відмовити.
Заявник вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов’язку перерахування орендної плати за земельну ділянку у зв’язку з домовленістю між ним та Севастопольською міською радою згідно з „Розрахунком орендної плати за землю відповідно до договору оренди №13”, є необгрунтованими. При цьому відповідач посилається на лист Севастопольської міської ради №0315/2736, у якому зазначено, що кооператив „Тополь” не виконує умови Договору оренди землі №13 від 23.03.2003 і підприємству пропонується звернутися до органу місцевої влади за розрахунком орендної плати.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав, що розрахунок орендної плати за землю відповідно до договору оренди №13 від 25.03.03 стосується періоду грудень 2003 –грудень 2004 років. Крім того, кооператив „Тополь” вважає, що оскільки зміни до Закону України „Про плату за землю” стосовно надання орендної платі за земельні ділянки, які знаходяться у державної або комунальної власності, статусу земельного податку, були внесені 25.03.2005, то право податкового органу застосовувати фінансові санкції у зв’язку з несплатою орендної плати виникло з 25.03.2005 та не розповсюджується на платежі, які були сплачені або нараховані до цієї дати.
У судовому засіданні представник позивача просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Представники відповідача просять постанову суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 склад судової колегії змінено, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Волкова К.В.
В судовому засіданні 16.10.2006 справа була відкладена на 30.10.2006.
В судовому засіданні 30.10.2006 була оголошена перерва до 03.11.2006.
В судовому засіданні 06.11.2006 була оголошена перерва до 13.11.2006.
Судова колегія, повторно, в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя була проведена перевірка дотримання податкового законодавства з питання правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету орендної плати за землю Кооперативу „Тополь” за період з 01.01.2003 по 31.12.2005.
В ході перевірки виявлені порушення позивачем пункту 2 статті 19 Закону України „Про оренду землі”, статті 19 Закону України „Про плату за землю”: неперерахування до бюджету орендної плати за землю в розмірі 108089,04 грн.
Станом на 01.04.2005 недоплата з орендної плати складає 69645,79 грн., у тому числі за 2003 –4906,04 грн., за 2004 –51924 грн., за період січень-березень 2005 –12815,75 грн. Заниження орендної плати за період з 01.04.2005 о 31.12.2005 складає 38443,25 грн.
За результатами перевірки складено акт №2799/10/23-0-23/22233035 від 21.04.2006, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя №000032230/0 від 26.04.2006 позивачу визначена сума податкового зобов’язання з платежу –орендна плата з юридичних осіб в сумі 127310,67 грн., в тому числі основний платіж –108089,04 грн., штрафні санкції –19221,63 грн.
З договору оренди земельної ділянки від 06.12.2002, укладеного між позивачем (орендар) та Севастопольською міською радою (орендодавець), вбачається, що цей договір зареєстрований Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 25.03.2003.
Відповідно до підпунктів 1.1,1.4 договору орендодавець передає у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,8798 га, розташовану у Гагарінському районі міста Севастополя на вул. Індустріальній для будівництва та обслуговування відкритої автостоянки.
При цьому розмір орендної плати згідно з положеннями договору (пункт 1.3, пункт 2.1-2.1.1) встановлено виходячи з грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва та період користування вже побудованим об’єктом (автостоянкою). Так, грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва до здачі об’єкта в експлуатацію встановлена 788676 грн., а на наступний період –3943382 грн.
Зі змісту акта перевірки вбачаться, що відповідач при визначенні суми заниження орендної плати за період з 2003 по січень-березень 2005 застосував розмір грошової оцінки земельної ділянки - 3943382 грн. і коефіцієнт 1,5%.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у 2003 об’єкт не був зданий в експлуатацію, його будівництво не було закінчено.
З матеріалів справи випливає, що цільове призначення частки земельної ділянки було змінено відповідно до рішень 9 та 17 сесії Севастопольської міської ради від 03.06.2003 та 06.04.2005. Крім того, на підставі вищевказаних рішень органу місцевої влади між позивачем та Севастопольською міською радою була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №13 від 25.03.2003, відповідно до якої фактично продовжується строк будівництва об’єкта на два роки.
Таким чином, у відповідача на було обгрунтованих підстав для самостійної зміни розміру орендної плати, яка повинна була сплачуватися позивачем.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі»правом орендодавця э право вимагати своєчасного внесення орендної плати. Оскільки орендодавець –Севастопольська міська рада, не ініціювала питання про стягнення заборгованості з орендної плати з позивача або про досторокове розірвання договору оренди у зв’язку з невиконанням умов договору, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про існування додаткової угоди між сторонами за договором оренди щодо продовження терміну будівництва, і відповідно сплати орендної плати виходячи з грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва –788676 грн. у розмірі 1%.
Доводи відповідача про складання розрахунку орендної плати на 2003 (а.с.13) спростовуються наступними обставинам: зміст договору оренди не містить положень про існування невід’ємних додатків до договору, договір оренди №13 від 06.12.2002 містить положення про розмір плати на 2003 та наступні роки, а також розрахунок орендної плати, який суд розцінює, як додаткову угоду до вже укладеного договору, містить посилання на існуючий договір.
Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що висновки суду щодо необґрунтованості застосування відповідачем іншого, ніж передбачено пунктом 2.1.1 „а” договору та розрахунку орендної плати на 2004, розміру орендної плати за земельну ділянку, є правильними та підтверджуються матеріалами справи. Тобто судова колегія погоджується з висновками, викладеними в постанові суду, про необхідність застосування оцінки земельної ділянки та розміру відсотків, які застосовувались за договором на період будівництва об’єкту.
Крім того, відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін. Зміни в цю норму Закону щодо виключності встановлення розміру, форми та строків плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Законом України „Про плату за землю” внесені 25.03.2005. З цього ж часу були внесені зміни до статті 14 Закону України „Про плату за землю”, якими фактично орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності були прирівняні до платників земельного податку.
Відповідно до статей 2, 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби здійснюють контроль за сплатою податків та зборів, встановлених Законом України „Про систему оподаткування”. Оскільки статті 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування” не містять такого виду податку або збору, як орендна плата за землю, то право податкового органу на здіснення функцій контролю за сплатою цього платежу виникло лише з прийняттям змін до Законів України „Про плату за землю” та „Про оренду землі”, тобто з 25.03.2005. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язани діяти у межах повноважень, які надані їм, відповідними законами. З викладеного випливає, що визначивши заборгованість з орендної плати за землю, яка знаходиться у комунальної власності, у якості обов’язкового платежу, який прирівнюється до земельного податку, за період до 25.03.2005, податковий орган перевищив свої повноваження.
Стаття 27 Закону України „Про плату за землю”, надає можливість органам державної податкової служби здійснювати тільки контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Таких повноважень як стягнення орендної плати, зміни умов договору оренди, втручання у відносини між орендодавцем і орендарем органам державної податкової служби не надано.
При даних обставинах судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 195,196, п.1 статті 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 29 серпня 2006 року у справі №20-3/275 залишити без змін.
3. Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова
Судове рішення № 274606, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 20.11.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20-3/275. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: