Рішення № 2745846, 09.01.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/35

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Чуганська Л.Г. –по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/35

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс”

до

громадської організації “Незалежна спілка власників майна с. Топилівка”

про

визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс” (далі-позивач) звернулось до суду з позовом про визнання дійсним укладеного з громадською організацією “Незалежна спілка власників майна с. Топилівка” (далі-відповідач) договору купівлі-продажу об’єктів нерухомості № 207 від 09.06.2008 року та визнання права власності на придбане за цим договором майно, а саме: телятник –літ. Х; пожежне депо - літ. Е; ваги автомобільні –літ. Д; будинок механізатора з прибудовою - літ. 1П, 1п; приміщення ЛЕП - літ. Я; будівля для дизельної установки - літ. 1Б; кормоцех цегляний з прибудовою - літ. Ю.ю; асфальтна площадка-І; благоустрій території тракторної бригади –ІІІ; силосна траншея VI; резервуар з фундаментом 25 куб.м. - № 10; резервуар з фундаментом 25 куб.м. - № 13; нафторезервуар з фундаментом 50 куб.м. - № 12; нафторезервуар з фундаментом 50 куб.м. - № 14; резервуар з фундаментом 10 куб.м. - № 18; резервуар з фундаментом 10 куб.м. - № 19; резервуар з фундаментом 10 куб.м. - № 20; площадка для стоянки техніки та благоустрій двору VІІ; асфальтна площадка біля кормоцеху 200 кв.м. –ІІ; огорожа двору 250 кв.м. - № 6; водонапірна башня - № 7; артезіанська свердловина - № 8; акумулюючий басейн, поле № 9 - 2 шт.; силосна траншея (2 000 тн.); кран гаражний ОПТ-35; деревообробний станок; цистерна біметалева - 2 шт.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем свого обов’язку щодо нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу.

У судовому засіданні 09.01.2009 року представник позивача, користуючись правом, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про відмову від позову в частині визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207. В частині позову про визнання дійсним цього договору позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити.

Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте без поважних причин в судове засідання не з’явився, надіслав відзив на позов, в якому просив суд розглянути справу у відсутності його представника, позов визнав та просив суд задовольнити, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 09.01.2009 року про часткову відмову від позову, задовольняє позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207, а в частині визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207 провадження у справі № 17/35 припиняє з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 червня 2008 року між ТОВ “Агропромислова компанія “Маїс” та громадською організацією “Незалежна спілка власників майна с. Топилівка” було укладено договір купівлі-продажу об’єктів нерухомості № 207, за умовами якого відповідач зобов’язався передати у власність позивачу об’єкти нерухомості, а покупець зобов’язався сплатити їх вартість відповідно до умов, визначених у цьому договорі.

За умовами пункту 3.2 договору позивач зобов’язався сплатити відповідачу вартість об’єктів до 01.09.2008 року безготівковим перерахуванням коштів із свого рахунку на рахунок відповідача в наступні строки: до 30.06.2008 року - 50 000 грн., до 01.09.2008 року - решту суми. Вартість об’єктів становить 102 800 грн. (пункт 3.1 договору).

У пунктах 2.1 та 2.2 договору вказано, що сторони домовились, що право власності покупець набуває з моменту підписання договору та акту приймання-передачі майна.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 102 800 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 08.07.2008 року (а.с.9). Актом приймання-передачі майна від 09.07.2008 року (а.с.7) відбулася передача придбаного майна.

В подальшому відповідач відмовився продавати Адмінбудинок, електрозварювальний апарат П-58, дизельну установку і дизельну станцію АД 30с та повернув вартість цього майна в сумі 34 100 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2008 року.

Згідно зі статтями 657, 220 Цивільного кодексу України, у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, предметом якого є, в тому числі, нерухоме майно, в чому позивач вбачає порушення своїх прав як власника, оскільки не може зареєструвати придбане майно у встановленому порядку в органах БТІ.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу майна належить власнику товару.

За доводами представника позивача, права третіх осіб на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207, відсутні. В будь-якому випадку, у відповідності до статті 659 Цивільного кодексу України, обов'язок попередження покупця про всі права третіх осіб на майно лежить на продавцеві і на нього лягають ризики наслідків такої ситуації.

У відповідності до положень чинного законодавства, у випадку, якщо стосовно проданого майна зацікавлена особа заявить свої права власника чи покупця з переважними правами, то захист прав цих осіб здійснюється не через визнання недійсним договору купівлі-продажу між сторонами по справі, а через витребування майна (статті 338, 660 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що при укладенні сторонами спірного договору вимоги чинного законодавства є дотриманими, договір № 207 від 09 червня 2008 року відповідає статті 655 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець продає, а покупець приймає і зобов’язується оплатити певне майно на умовах договору. Сторонами по справі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов необхідних для договорів купівлі-продажу, вартість придбаного майна повністю сплачена позивачем, тому суд задовольняє позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207.

У судовому засіданні 09.01.2009 року представник позивача, користуючись правом, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про відмову від позову про визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд має право не прийняти відмову від позову і продовжує розгляд справи, якщо ці дії позивача суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (частина 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Суд дійшов висновку, що відмова товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс” від позову про визнання права власності на придбане майно за договором купівлі-продажу від 09.06.2008 року № 207 не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймає відмову ТОВ “Агропромислова компанія “Маїс” від позову про визнання права власності на майно і припиняє провадження у справі № 17/35 в цій частині.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на нього.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу об’єктів нерухомості № 207 від 09 червня 2008 року, укладений між Незалежною спілкою власників майнових паїв с. Топилівка та товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс”.

3. Провадження у справі № 17/35 в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс” до громадської організації “Незалежна спілка власників майна с. Топилівка” про визнання права власності на майно –припинити.

4. Стягнути з громадської організації “Незалежна спілка власників майна с. Топилівка” (Черкаська область, Чигиринський район, с. Топилівка, код ЄДРПОУ 349233650, р/р 26002301790090 в ФЦВ ПІБ, МФО 354091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія “Маїс” (м. Черкаси, вул. Смілянська, буд 144, р/р 2600801300396 в ЧФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 354927, код ЄДРПОУ 30146376) - 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 09.01.2009 року.