Постанова № 27458176, 13.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2012 р. № 2-а- 11174/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді Зінченка А.В.,

при секретарях -Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

Позивача -Ємельяненка Д.Д.

Відповідача -Вєтрової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салюс+»до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Салюс+», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення 0001640153 від 06.08.2012 року, яким до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040,0 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Харківською ОДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Салюс+»з податку додану вартість за період березень-квітень2012року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 15.06.2012 за №820/153/31939720.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання ТОВ «Салюс+»податкових декларацій з ПДВ період березень-квітень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0001640153 від 06.08.2012 року, яким до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040,0 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, надав аналогічні обставинам справи пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що винесене податкове повідомлення -рішення винесено правомірно, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судовий розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Салюс+», пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво.

Підприємство позивача взято на облік платників податків Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби, відповідно до довідки наданої до матеріалів справи.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість .

Матеріалами справи підтверджено, що Харківською ОДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Салюс+»з податку додану вартість за період березень-квітень2012року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 15.06.2012 за №820/153/31939720.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що дані камеральної перевірки свідчать про не подання ТОВ «Салюс +»податкових декларацій з ПДВ період березень-квітень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0001640153 від 06.08.2012 року, яким до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040,0 грн.

Суд вказує, що положеннями ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Питання, порушенні позивачем в адміністративному позові, стосуються компетенції контролюючого орган та повноважень його посадових осіб під час здійснення податкового контролю, що врегульовано Податковим кодексом України. Саме тому в спірних питаннях слід керуватись положеннями вказаного законодавчого акту, які є спеціальними.

Подання до контролюючих органів податкових декларацій є обов'язком платників податків, визначеним приписами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, реалізація якого відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України здійснюється за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ним Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Також, відповідно до п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 48.1 та п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за затвердженою формою та повинна містити необхідні обов'язкові реквізити, за відсутності яких документ втрачає свій статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Серед обов'язкових реквізитів податкової декларації п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України визначає місцезнаходження платника податків. За приписами п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Також суд вказує, що згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Приписами п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Суд зазначає, що строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року - 20 квітня 2012 року, за квітень 2012 року - 20 травня 2012р., строк для надсилання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року -10 квітня 2012 року, за квітень 2012 року -10 травня 2012р..

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення вказаних вище строків, податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2012 року були направлені позивачем поштою 11 травня 2012 року та отримані 15.05.2012р. При цьому, вони містили інші дані про місцезнаходження платника податків: Хар.обл., с. Високий, вул. Ощепкова, 52, в назві області допущено неприпустиме скорочення, дані про адміністративний район взагалі відсутні (місцезнаходженням ТОВ «Салюс+»на час виникнення спірних правовідносин було: вул. Ощепкова, 52, с. Високий, Харківський район. Харківська область, 62460.)

Судом встановлено, що на адресу позивача 21.05.2012р. ДПІ направлено лист № 3222/10/18-321 від 21.05.2012р. з повідомленням про те, що подана податкова звітність не вважається податковою та запропоновано надати податкові декларації заповнені згідно з вимогами чинного законодавства.

Суд зазначає, що згідно з положеннями п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: або подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання, або оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Суд вказує, що відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України, лише у випадку, коли в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Судом в судовому засіданні також встановлено, що нові (виправлені) декларації не подавались, дії з невизнання податкової звітності в установленому порядку позивачем не оскаржувались, будь-яке рішення компетентним органом з цього приводу не виносилось.

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає правомірним застосування до позивача санкцій згідно з приписами Податкового Кодексу України

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Салюс+»до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко