Постанова № 27458128, 09.11.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2012 р. 15 год.22 хв.Справа № 2-а-2379/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Блащуку В.В., за участю представника позивача Зубрілова І.І., представника третьої особи Ляха В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів до Фермерського господарства "Лана Подове" третя особа Державна фінансова інспекція в Херсонській області про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, Фонд) звернулось до адміністративного суду з позовом до фермерського господарства «Лана-Подове» (далі-відповідач, ФГ "Лана-Подове") про стягнення 5 316,67 грн. адміністративно-господарських санкцій та 449,44 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі -Закон №875-ХІІ) за невиконання у 2010 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників - 12 осіб, відповідач мав створити 1 робоче місце для інвалідів, але повністю свого обов'язку не виконав, не створивши відповідних робочих місць. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повернуте поштове відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).

Ознайомившись з правовою позицією позивача, за відсутності правової позиції відповідача до предмету спору, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників господарства у 2010 році становила 12 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2010 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано інвалідів. Відповідачем протягом 2010 року не вжито всіх можливих заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами в 2010 році, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 5 316,67 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно -господарських санкціях підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій.

Розмір пені у сумі 449,44 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно -господарських санкцій.

Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 5 766,11 грн.

Несплата адміністративно -господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач по справі довів правомірність своїх вимог, у досліджуваних судом відносинах.

За таких обставин, узагальнюючи викладене, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про обґрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 17,19, 71,128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Лана-Подове» (36643406) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкцій у розмірі 5 316 (п'ять тисяч триста шістнадцять) гривень 67 копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 449 (чотириста сорок дев'ять) гривень 44 копійки на банківські реквізити: (Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, МФО 852010, р/р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 листопада 2012 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.3.4