Постанова № 27457481, 29.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 р. № 2а-7708/12/1370

о 14 год., 57 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Івашків В.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Віком», представник -Яценко С.А. (довіреність від 20.10.2011 року)до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -не прибувпро визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень

Позивач -Приватне підприємство «Віком»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень № 0002742321/1 від 12.11.2010 року, № 0002742321/4 від 13.12.2010 року, № 0002052321/0 від 30.08.2010 року, № 0002052321/1 від 12.11.2010 року, № 0002052321/4 від 13.11.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Висновки акту перевірки про завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 149247,00 грн. у зв'язку з придбанням експлуатованих транспортних засобів, позивач вважає необґрунтованими з підстав, що ним транспортні засоби були придбані в 2006-2007 роках, про що свідчать вантажно -митні декларації.

На думку позивача, під новими розуміються ті основні фонди, які є новими для позивача, тобто вони не експлуатувалися (не використовувалися у власній господарській діяльності), а тому позивачем правомірно застосовано до основних фондів групи 2, які були придбані після 01.01.2004 року.

Позивач також вважає не вірним розрахунок амортизаційних відрахувань та висновок про заниження розміру амортизації на суму 2756,30 грн., оскільки витрати на поліпшення основних фондів здійснені після 01.01.2004 року, а тому при розрахунку амортизаційних відрахувань слід застосовувати не норму амортизації 1,25%, а норму амортизації 2% і сумі занижених амортизаційних відрахувань становитиме 3778,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року позивач придбав транспортні засоби, які були в експлуатації до 2004 року, а тому амортизацію слід нараховувати за старими нормами амортизації (6,25%). Проте платник застосовував нові норми амортизації 10%, чим порушено п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищено амортизаційні відрахування за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року на загальну суму 149247,00 грн.

Відповідач також зазначає, що відповідно до договору оренди від 01.01.2008 року за № 3 ФОП ОСОБА_2 (як орендодавець) передає позивачу (як орендарем) в тимчасове орендне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), складські приміщення загальною площею 908,9 кв.м. Підпунктом 4.5. пункту 4 даного договору передбачено, орендар має право здійснювати поліпшення об'єкта за власні кошти.

Позивач отримав від ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія Львів»відповідно до накладних від 21.04.2008 року за № LV2-002622 будівельні матеріали на загальну суму 24629,63 грн., в тому числі ПДВ 4104,94 грн., та накладної від 24.07.2008 року № LV2-005313 будівельні матеріали на загальну суму 11523,94 грн. в тому числі ПДВ 1920,66 грн. Вказані будівельні матеріали використані для ремонту вищевказаних орендованих складів.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

17.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2037/23-209/31363731.

Проведеною перевіркою, крім іншого, встановлено, що в порушення:

- п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 44108,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2007 року в сумі 3086,00 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 3398,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 3057,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3969,00 грн., за 2 квартал 2008 року 3057,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3969,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 8593,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 5308,00 грн., за 4 квартал 2008 в сумі 427,00 грн., за 1 квартал в сумі 2637,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 3391,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 3380,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3035,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 3827,00 грн.;

В акті перевірки зазначено:

За період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року ПП «Віком»задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 525047,00 грн.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено їх завищення на загальну суму 146491,00 грн., в тому числі по періодах за 2 квартал 2007 року на суму 12347,00 грн., за 3 квартал 2007 року на суму 13589,00 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 12230,00 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 15878,00 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 14036,00 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 11626,00 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 1709,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 10552,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 13560,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 13520,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 12136,00 грн., за 1 квартал 2010 року на 15308,00 грн.

За період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 ПП «Віком»придбавали транспортні засоби, які були в експлуатації до 2004 року, тому амортизацію слід нараховувати за старими нормами амортизації (6,25%), проте платник застосовував нові норми амортизації 10%,чим порушено п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищено амортизаційні відрахування за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року на загальну суму 149247,00 грн., в тому числі по періодах за 2 квартал 2007 року на суму 12347,00 грн., за 3 квартал 2007 року на суму 13589,00 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 12230,00 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 15878,00 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 14290,00 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 11997,00 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 2075,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 10914,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 13917,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 13873,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 12485,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 15652,00 грн.

Згідно договору оренди від 01.01.2008 року за № 3 ФОП ОСОБА_2 (як орендодавець) передає ПП «Віком»(як орендар) в тимчасове орендне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), складські приміщення загальною площею 908,9 кв.м.

Відповідно до п.4.5 ст.4 даного договору, орендар має право здійснювати поліпшення об'єкта за власні кошти.

ПП «Віком»отримало від ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія Львів»відповідно до накладних від 21.04.2008 року за № LV2-002622 будівельні матеріали на загальну суму 24629,63 грн., в тому числі ПДВ 4104,94 грн., та накладної від 24.07.2008 року № LV2- 005313 будівельні матеріали на загальну суму 11523,94 грн. в тому числі ПДВ 1920,66 грн.

Будівельні матеріали використані для ремонту вищевказаних орендованих складів. Дане проведення відображено в бухгалтерському обліку ДТ205 КТ685, ДТ805 КТ205 -20337,19 грн. (2 квартал 2008 року), ДТ205 КТ685, ДТ805 КТ205 -9603,28 грн.(3 квартал 2008 року), що призвело до завищення валових витрат за 2 квартал 2008 року на загальну суму 20337,00 грн., за 3 квартал 2008 року на загальну суму 9603,00 грн. Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин в межах 10% за 2008 рік становлять 55723,00 грн. (ремонти сторонніх організацій) - підтверджено перевіркою. Враховуючи, що 1 група основних засобів на підприємстві відсутня, тому підприємство мало створити 1 групу за рахунок проведених ремонтів орендованого складу і амортизувати, згідно законодавства в розмірі 1,25%. Проте підприємство амортизаційні відрахування по 1 групі не проводили, чим занижено амортизаційні відрахування за період з 01.04.2007року по 31.03.2010 року на загальну суму 2412,00 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року на суму 254,00 грн., 3 квартал 2008 року на суму 371,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 366,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 362,00 грн., 2 квартал 2009року на суму 357,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 353,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 344,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 349,0 грн.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань використовувався податковий метод нарахування амортизації. Перевіркою відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»показників за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року у загальній сумі 525047,00 грн., встановлено, що ПП «Віком»використовувало у господарській діяльності наступні основні фонди: 1) Основні фонди групи 1 з нормою амортизації 2 % - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -0,00 грн., балансова вартість станом на 31.03.2010 року -0,00 грн.; 2) Основні фонди групи 2 з нормою амортизації 10% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -356574,06 грн., балансова вартість станом на 31.03.2010 року -384451,94 грн.; 3) Основні фонди групи 2 з нормою амортизації нижче 10% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -155473,42 грн., балансова вартість станом на 31.12.2009 року -132954,02 грн.; 4) Основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -3901,00 грн., балансова вартість станом на 31.12.2009 року -0,00 грн.

30.08.2010 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002052321/0, яким згідно п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 2037/23-209/31363731 від 17.08.2010 року, встановлено порушення п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 66162,00 грн., в тому числі за основним платежем -44108,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22054,00 грн.

12.11.2010 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002742321/1, яким згідно п. «б»п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 2037/23-209/31363731 від 17.08.2010 року, встановлено порушення п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 129,00 грн., в тому числі за основним платежем -86,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -43,00 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням -рішенням № 0002052321/0 від 30.08.2010 року не погодився, оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. За результатами оскарження рішеннями ДПІ у Сихівському районі м. Львова та ДПА України, скарги ПП «Віком»залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення № 0002052321/0 від 30.08.2010 року -без змін, у зв'язку з чим податковим органом прийнято податкові повідомлення -рішення № 0002742321/4 від 13.12.2010 року, № 0002052321/1 від 12.11.2010 року, № 0002052321/4 від 13.11.2010 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 цього ж Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2004 року), норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 1,25 відсотка;

група 2 - 6,25 відсотка;

група 3 - 3,75 відсотка;

група 4 - 15 відсотків.

Згідно п. 6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункт 8.6.1 пункту 8.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»викласти у такій редакції: Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків.

Згідно п. 1 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Згідно п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 цього ж Закону, у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.

Згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог подав суду копії:

- вантажно -митних декларацій форми МД-2 за № 209000001/6/011020 від 05.06.2006 року, № 209000001/6/011131 від 06.06.2006 року, № 209000001/6/011019 від 05.06.2006 року, № 209000001/6/012196 від 19.06.2006 року, № 209000001/6/011393 від 07.06.2006 року, № 209000001/6/012197 від 19.06.2006 року, № 209000001/6/000628 від 19.05.2006 року, № 209000001/6/106489 від 04.04.2006 року, № 209000001/6/ від 04.04.2006 року та від 03.03.2006 року, № 209000001/6/004760 від 20.03.2006 року, № 209000001/6/004761 від 20.03.2006 року, № 209000001/6/004908 від 21.03.2006 року, № 209000001/7/004410 від 07.05.2007 року, № 209000001/7/004411 від 07.05.2007 року, і зазначенням про здійснення митного оформлення позивачем транспортних засобів;

- свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, а саме: марка -SAMRO, модель 2ЕС19, рік випуску -1992, реєстраційний номер -ВС5007ХХ, ВМД № 209000001/6/011020 від 05.06.2006 року (Львівська митниця); марка -RENAULT, модель -385 PREMIUM, рік випуску -1999, реєстраційний номер -ВС0133АА, ВМД № 209000001/6/011131 від 06.06.2006 року (Львівська митниця); марка -KRONE, модель -SDP24, рік випуску -1996, реєстраційний номер -ВС5012XX, ВМД № 209000001/6/011019 від 05.05.2006 року (Львівська митниця); марка -DAF, модель -95.380, рік випуску -1999, реєстраційний номер -ВС2409AO, ВМД № 209000001/6/012196 від 19.06.2006 року (Львівська митниця); марка -RENAULT, модель -385 PREMIUM, рік випуску -1998, реєстраційний номер -ВС4340AE, ВМД № 209000001/6/011295 від 07.06.2006 року (Львівська митниця); марка -ПР, модель -SAMRO, рік випуску -1996, реєстраційний номер -ВС5021XX, ВМД № 209000001/6/012197 від 19.06.2006 року (Львівська митниця); марка -KOGEL, модель -SN24, рік випуску -1998, реєстраційний номер -ВС4795XX, ВМД № 209000001/6/00926 від 18.06.2006 року (Львівська митниця); марка -NOVATRAIL, модель -NTSP, рік випуску -1998, реєстраційний номер -ВС4241XX, ВМД № 209000001/6/ від 04.06.2006 року (Львівська митниця); марка -RENAULT, модель -MAGNUM, рік випуску -1998, реєстраційний номер -ВС1189AM, ВМД № 209000001/6/ від 04.06.2006 року (Львівська митниця); марка -DAF, рік випуску -2001, реєстраційний номер -ВС7348BA; марка -TROULLET, рік випуску -1999, реєстраційний номер -ВС7762XX;

- угод купівлі -продажу від 13.03.2008 року, 13.03.2007 року, 13.10.2006 року, 06.05.2006 року, укладених позивачем на товарній біржі.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо протиправності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень -рішень, оскільки норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів 1, 2, 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.2004 року, у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів групи 1, 2, 3, а також витрат на поліпшення нових основних фондів.

Помилковим, на думку суду, є тлумачення відповідачем в контексті ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняття «нових основних фондів», (згідно якого до нових основних фондів відносяться лише основні фонди, які взагалі ніколи раніше не експлуатувалися), оскільки придбання або спорудження нових фондів у цій нормі розглядається в контексті понесених платником податку витрат, а не відносно часу існування таких фондів. Відтак, у разі придбання основних фондів після 01.01.2004 року, такі фонди є новими для позивача, незалежно від строку попередньої експлуатації таких фондів.

Подані представником позивача копії вантажно -митних декларацій, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та угод купівлі -продажу транспортних засобів, укладених на товарній біржі, свідчать про те, що вказані фонди у 2006-2007 роках для позивача були новими, оскільки придбані ним після 01.01.2004 року. Такі позивачем раніше (до 01.01.2004 року) не використовувалися у власній господарській діяльності, а відтак, ним правомірно застосовано до основних фондів груп 1, 2 і 3 норми амортизації зазначені у новій редакції з 1 січня 2004 року згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»»№ 349-ІV від 24.12.2002 року.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, не заперечив про те, що придбані транспортні засоби раніше використовувались у господарській діяльності інших підприємств, однак для позивача вони є новими.

Судом також не враховуються висновки акту перевірки щодо нарахування позивачем амортизації на орендовані основні засоби, а також витрат на проведені поліпшення основних фондів, оскільки у разі передачі орендованих основних засобів на баланс орендаря та за умови, якщо договір оренди передбачає можливість проведення орендарем поліпшень орендованих об'єктів, такий орендар має право нараховувати амортизацію на ці основні фонди та зроблені поліпшення, у зв'язку з чим обумовлено право позивача на здійснення спірних амортизаційних донарахувань.

Крім цього, абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено нарахування витрат у зв'язку з поліпшеннями які було проведено після 01.01.2004 року.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем, представником відповідача належними та допустимими доказами не підтверджено правомірності викладених в акті перевірки висновків порушення позивачем вимог п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказана позиція по суті узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалах від 07.12.2010 року за № К-31205/10, від 16.02.2012 року за № К-1029/09.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, вказав про те, що позивачем не заперечується про порушення ним вимог п.п. 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до валових витрат вартості будівельних матеріалів в сумі 29940,00 грн. Однак, зроблений податковим органом розрахунок амортизаційних відрахувань основних фондів групи 1 та висновок про заниження розміру амортизації на суму 2756,30 грн., вважає неправомірним, оскільки витрати поліпшення основних фондів ним проведено після 01.01.2004 року. А тому, податкові зобов'язання визначені у податковому повідомленні -рішенні № 0002052321/0 від 30.08.2010 року позивачем оспорюються лише в сумі 56351,32 грн., в тому числі основного платежу в розмірі 37567,55 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18783,77 грн.

Відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних податкових повідомлень -рішень та в обґрунтування висновків акту перевірки, суду не надав.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002742321/1 від 12.11.2010 року, № 0002742321/4 від 13.12.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 129,00 грн.(в тому числі, за основним платежем -86,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -43,00 грн.) є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0002052321/0 від 30.08.2010 року, № 0002052321/1 від 12.11.2010 року, № 0002052321/4 від 13.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 56351,32 грн., в тому числі основного платежу в розмірі 37567,55 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18783,77 грн., оскільки інша сума податкового зобов'язання визначена у вказаних податкових повідомленнях -рішеннях позивачем не оспорюється.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0002742321/1 від 12.11.2010 року, № 0002742321/4 від 13.12.2010 року;

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної

податкової служби № 0002052321/0 від 30.08.2010 року, № 0002052321/1 від 12.11.2010 року, № 0002052321/4 від 13.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 56351,32 грн., в тому числі основного платежу в розмірі 37567,55 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18783,77 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Віком»(ЄДРПОУ 31363731, вул. Антонича, 16/21, м. Львів) 565,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 05.11.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.