Постанова № 27457376, 07.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року 14 год. 50 хв. Справа № 2а-7100/10/0870

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.

за участю:

представників позивача: Корнієнка А.В., Лишенка С.С.

представників відповідача: Чирки С.В., Волошиної Т.І.

прокурора: Стешенка В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Завод Прогрес»

до: Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

14.09.2010 Закрите акціонерне товариство «Завод Прогрес» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860.

Ухвалою суду від 15.09.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7100/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 29.09.2010. Розгляд справи відкладався до 12.10.2010.

Ухвалою суду від 12.10.2010 провадження у справі зупинено до 20.10.2010 за клопотанням відповідача. 20.10.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.10.2010 провадження у справі зупинено до 15.11.2010 за клопотанням позивача для надання додаткових доказів.

Згідно повідомлення прокуратури Запорізької області від 22.10.2010 №05/1-2846-10, у зв'язку із необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі Токмацької ОДПІ Запорізької області за виниклим спором, відповідно до ст.ст.35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 КАС України у дану справу вступив прокурор.

15.11.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.11.2010 провадження у справі зупинено до розгляду Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області скарги посадових осіб ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ ПМ Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 27.10.2009 про порушення кримінальної справи, до набрання законної сили рішенням в цій справі.

29.03.2011 на адресу суду надійшов лист від Токмацької ОДПІ Запорізької області в якому повідомляється, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.11.2010 по справі №4-88/10 припинено провадження по розгляду скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на постанову про порушення відносно них кримінальної справи №640910. Також, 25.01.2011 кримінальну справу №640910 по обвинуваченню зазначених вище осіб в порядку ст.225 КПК України направлено з обвинувальним висновком до Мелітопольської міськрайонної прокуратури Запорізької області.

Ухвалою суду від 19.04.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду 19.04.2011 провадження у справі зупинено до розгляду Токмацьким районним судом Запорізької області кримінальної справи №640910 за обвинуваченням посадових осіб ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України, винесення відповідного рішення у цій справі та набрання ним законної сили.

Судом було встановлено, що 29.03.2012 Токмацьким районним судом кримінальна справа №640910 закрита, а тому ухвалою суду від 16.10.2012 провадження у даній справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.10.2012 провадження у справі зупинено до 07.11.2012 за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.

07.11.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 07.11.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема зазначає, що висновки акту перевірки Токмацької ОДПІ ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах і є необґрунтованими. Єдиною підставою винесення податкових повідомлень-рішень є відсутність у ТОВ «Кастіон», який є контрагентом позивача, податкових зобов'язань і відповідно правових підстав для видачі податкових накладних у зв'язку з тим, що за висновками перевіряючих всі угоди з ТОВ «Кастіон» є юридично нікчемними. Проте, відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 2а-2379/09/0870 від 09.06.2009, яка набрала чинності, всі угоди з ТОВ «Кастіон» за період з 13.02.2006 по 30.09.2008 визнано товарними. Всі операції позивача підтверджуються первинними документами, які перевірялися під час проведення перевірки та при проведенні судових експертиз.

Крім того, 29.03.2012 Токмацьким районним судом кримінальна справа №640910 за обвинуваченням посадових осіб ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України закрита. Спірні податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що зважаючи на відсутність сплати до бюджету податкового зобов'язання ТОВ «Кастіон» позивач не мав права на отримання податкового кредиту, що призвело до порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.74.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України та безпідставного завищення суми податкового кредиту на загальну суму 1713961грн. за період перевірки з 01.02.2007 по 30.09.2008.

Дане порушення встановлено на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, первинних документів, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, даних податкових декларацій, матеріалів кримінальної справи № 640910. Вважає спірні рішення правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи податкового органу та просив у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова документальна перевірка ЗАТ «Завод Прогрес» з питань взаємовідносин з ТОВ «Кастіон» за період з 01.02.2007 по 30.09.2008 проведена відповідно до наказу Токмацької ОДПІ від 26.01.2010 № 23 та у зв'язку з отриманням постанови слідчого Мелітопольської ОДПІ щодо здійснення позапланової перевірки ЗАТ «Завод Прогрес» у зв'язку з порушенням кримінальної справи по відношенню до головного бухгалтера ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_5 та заступника директора ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_6 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 КК України.

За результатами перевірки складено акт від 22.02.2010 № 65/23/02969981.

В акті перевірки зазначено, що ЗАТ «Завод Прогрес» мало взаємовідносини з ТОВ «Кастіон» на підставі договору від 01.02.2007 року № 01-02/02/07. Згідно з умовами договору оплата здійснюється у безготівковій формі, передача товару здійснюється в пункті поставки.

ЗАТ «Завод Прогрес» згідно з первинними бухгалтерськими документами отримувало від ТОВ «Кастіон» метал в асортименті.

Згідно з наданими до перевірки документами ТОВ «Кастіон» протягом перевіреного періоду поставило ЗАТ «Завод Прогрес» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 10283762,49грн., у тому числі 1713960грн. ПДВ, на що виписало податкові та видаткові накладні (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки).

Суми податку по зазначених податкових накладних ЗАТ «Завод Прогрес» включило до складу податкового кредиту, що відповідає даним податкових декларацій відповідного періоду та додатку 5 до декларації (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

ЗАТ «Завод Прогрес» здійснило оплату ТОВ «Кастіон» через розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень (перелік наведено в таблиці по тексту акта перевірки) за метал всього в сумі 9960317грн. (в т.ч. ПДВ 1660052,6 грн.).

На підставі інформації, наданої Мелітопольською ОДПІ, встановлено, що проведеною плановою перевіркою ТОВ «Кастіон» за період з 13.02.2006 по 30.09.2008 (акт перевірки від 05.03.2009 № 296/23/34126678) встановлено, зокрема, відсутність операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарів. Фактично згідно з податковою звітністю та наявною інформацією у ТОВ «Кастіон» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності. Згідно з наданими ТОВ «Кастіон» до Мелітопольської ОДПІ податкових розрахунків комунального податку за період з 13.02.2006 по 30.06.2008 на підприємстві відсутні наймані працівники. Власні офісні, складські, виробничі приміщення на ТОВ «Кастіон» відсутні.

В акті перевірки ТОВ «Кастіон» від 05.03.2009 вчинено запис, що перевіркою встановлено ведення податкового обліку діяльності, яка пов'язана з податковою вигодою, проведення безтоварних операцій. Правочини між ТОВ «Кастіон» та іншими суб'єктами не спричинили реального настання правових наслідків.

Крім того, в акті перевірки від 22.02.2010 № 65/23/02969981 зазначено, що факт заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ ЗАТ «Завод Прогрес» по операціях з ТОВ «Кастіон» на суму 1713960 грн. підтверджується Висновком № 138-09Б від 17.09.2009 судово-економічної експертизи, проведеної за матеріалами кримінальної справи.

Перевіркою зроблено висновок про порушення ЗАТ «Завод Прогрес» п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1615277 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 № 0000012302/0-542 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2422916 грн., в тому числі 1615277грн. - основного платежу та 807639грн.- штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами апеляційного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Токмацькою ОДПІ Запорізької області за результатами розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом спору у даній справі є реальний характер господарських операцій, правомірність формування позивачем податкового кредиту, а також засоби (документи), що підтверджують або спростовують обгрунтованість визначення податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи акт Токмацької ОДПІ Запорізької області від 22.02.2010 № 65/23/02969981, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтується на висновках акту планової перевірки ТОВ «Кастіон» Мелітопольської ОДПІ від 05.03.2009 № 296/23/34126678 та матеріалів кримінальної справи по відношенню посадових осіб ЗАТ «Завод Прогрес».

Щодо акту перевірки ТОВ «Кастіон» від 05.03.2009 за № 296/23/34126678.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року у справі №2а-2379/09/0870 за позовом ТОВ "Кастіон" до Мелітопольської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановлено, що суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки №296/23/34126678 від 05.03.2009р., зокрема, що у підприємства не має складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій однією людиною (засновником). Вказане може свідчити лише про вдалу організацію керівництва підприємством та по суті здійснення позивачем посередницької діяльності в торгівлі. Крім того, суд зазначає, що перевіряючі Мелітопольської ОДПІ дійшовши висновку про неможливість вчинення позивачем господарських операцій, а також про відсутність товарного характеру угод не висвітлювали взагалі показники задекларовані підприємством у податковій звітності, фактичні показники та конкретні розбіжності між ними. Відсутня в акті також і інформація про вчинення записів у податковому та бухгалтерському обліку (наведення кореспонденції рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Більш того, перелік нікчемних, на думку Мелітопольської ОДПІ, правочинів, викладений в Додатках 7.1, 7.2, 8.1, 8.2 до акту перевірки. При цьому нікчемність таких угод не досліджувалась у кожному конкретному випадку, а визначена перевіряючими взагалі, лише на підставі власних суб'єктивних висновків про неможливість вчинення ТОВ "Кастіон" таких угод.

Зазначена постанова набрала законної сили 27.07.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким, чином, суд приходить до висновку, що посадові особи Токмацької ОДПІ при проведенні перевірки ЗАТ «Завод Прогрес» в частині взаємовідносин з ТОВ "Кастіон" в період з 01.02.2007 року по 30.09.2008 року зобов'язані були враховувати висновки, викладені в судовому рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2009 року в адміністративній справі №2а-2379/09/0870, яке набрало законної сили.

Крім того, статтею 203 ЦК передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1 - 3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не передбачено.

Несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Неправомірність дій податкового органу підтверджується й судовою практикою, зокрема Постановами Верховного Суду України від 26.09.2006р., від 21.11.2006р., від 13.02.2007р., в яких ВСУ чітко обмежує межі відповідальності платника податків діяльністю такого платника податків без покладання на нього відповідальності за діяльність та вчинки інших осіб.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів є недоведеними.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат та податкового кредиту вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Суд також зазначає, що в даній справі розглядається питання правомірності формування позивачем податкового кредиту, а не валових витрат. Як встановлено матеріалами справи та не заперечується відповідачем питання правомірності формування валових витрат в акті перевірки не досліджувалося і позивачу не визначалося податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, суд вважає, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо розгляду кримінальної справи № 640910 по звинуваченню посадових осіб позивача.

Токмацьким районним судом Запорізької області 29.03.2012 року винесена постанова по справі № 1-103, згідно якої ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст.366 ч.1, 358 ч.3 КК України у зв'зку з закінченням строків давності. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.358 ч.3 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закрито. Рішення набрало законної сили 06.04.2012.

При розгляді кримінальної справи суд встановив, що в період часу з 14.02.2007 по 09.03.2007 головний бухгалтер ЗАТ «Завод Прогрес» ОСОБА_5 склала та внесла до офіційного документа - податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року завідомо неправдиві відомості про безтоварні операції по придбанню метала та металопроката у ТОВ «Кастіон», яку підписала та надала до Токмацької ОДПІ, а саме: податкову декларацію з ПДВ за лютий 2007 року з завищеним податковим кредитом на суму 21261грн.

Таким чином, Токмацький районний суд Запорізької області розглядаючи кримінальну справу та досліджуючи всі зібрані докази за відповідний період перевірки прийшов до висновку про підроблення документів та безтоварність операції лише за лютий 2007 року (податкова та видаткова накладна від 19.02.2007 на суму 21261,20грн.). Всі інші документи (доручення, податкові та видаткові накладні) за період з 14.02.2007 по 18.03.2008, які зазначені в постанові районного суду, не були дослідженні при перевірці та не відображені в таблиці акта перевірки від 22.02.2010 на стор.6.

Отже, враховуючи встановлені Токмацьким районним судом Запорізької області обставини справи, віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми у розмірі 21261,20 за податковою накладною № 2/06 від 19.02.2007 є неправомірним. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу, що підтвердженням правомірності позовних вимог в іншій частині є також висновки судово-економічної експертизи № 38/562 від 29.12.2011, яка була проведена на підставі судді Токмацького районного суду Запорізької області та постанова прокурора від 29.03.2012 про зміну пред'явленого обвинувачення в порядку ст.277 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод Прогрес» до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області від 01.03.2010 №0000012302/0-542, від 26.03.2010 №0000012302/1-867, від 11.06.2010 №0000012302/2-1692, від 27.08.2010 №0000012302/3-860 частково в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2391024 грн. (в тому числі 1594016грн. - основного платежу та 797009грн. -штрафних (фінансових) санкцій).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Завод Прогрес» (71700,Запорізька область, м. Токмак, вул. 14 вересня, 290, ЄДРПОУ 02969981) 3,37 (три гривні 37 коп.) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий