Постанова № 27457113, 06.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13010/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача Олейникова С.І., Ройко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001991740 від 20.09.2012 року та № 0001988740 від 20.09.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001991740 від 20.09.2012 року, згідно з яким донарахований податок на додану вартість у сумі 19156,00 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 4789,00 грн. та № 0001988740 від 20.09.2012 року, згідно з яким нарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 10157,40 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 2539,35 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 4489/17-211-3-2385415361 від 19.09.2012 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення. Позивач вважає, що наведені в акті перевірки висновки відповідача є припущенням, яке не відповідає фактичним обставинам та нормам діючого законодавства, усі укладені позивачем правочини з ТОВ «Футурама» є дійсними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та питання про їх недійсність або нікчемність судом або контролюючими органами не встановлена.

На підставі вищезазначеного позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0001991740 від 20.09.2012 року та № 0001988740 від 20.09.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що до нього надійшов акт № 1214/23-3/34564773 від 30.11.2011 року, складений ДПІ у Києво - Святошинському районі м. Києва про проведення невиїзної перевірки ТОВ «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень, липень, серпень 2011 року по взаєморозрахункам з контрагентами - покупцями. Даним актом встановлено відсутність у ТОВ «Футурама» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Також в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Футурама» покупцям. На цій підставі зроблено висновок про відсутність умов для здійснення ТОВ «Футурама» господарських операцій та господарської діяльності взагалі та наведені взаємовідносини не мали реального характеру. Оскільки одним з покупців ТОВ «Футурама» є фізична особа - підприємець ОСОБА_5, взаємовідносини з нею на підставі вищевказаного акту мають ознаки нікчемності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець 29 липня 2005 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_5

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що у період з 13.09.2012 року по 19.09.2012 року відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №4489/17-211-3-2385415361 від 19.09.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Футурама» та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року».

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, неналежне ведення обліку витрат, завищення витрат на суму 95780,00 грн. за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року; п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 10157,40 грн. за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року; п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на суму 19156,00 за серпень 2011 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення: №0001991740 від 20.09.2012 року, яким був нарахований податок на додану вартість в сумі 23945,00 грн., в тому числі за основним платежем 19156,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4789,00 грн. та №0001988740 від 20.09.2012 року, яким був нарахований податок на доходи фізичних осіб у розмірі 12696,75 грн., в тому числі за основним платежем 10157,40 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2539,35 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 01 серпня 2011 року між ТОВ «Футурама», яке є продавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, яка є покупцем укладено договір купівлі - продажу №16 від 01.08.2011 року, предметом якого є наступне: продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно п.3.2 розділу 3 вищевказаного договору ціна даного договору згідно виписаних продавцем накладних або рахунків, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження придбаного товару у ТОВ «Футурама» на підставі вищезазначеного договору позивачем надані наступні документи: накладна № 55 від 01.08.2011 року на загальну суму 10582,56 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1763,76 грн., податкова накладна № 55 від 01.08.2011 року на загальну суму 10582,56 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1763,76 грн., накладна № 14 від 01.08.2011 року на загальну суму 28077,72 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4679,62 грн., податкова накладна № 14 від 01.08.2011 року на загальну суму 28077,72 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4679,62 грн., накладна № 56 від 01.08.2011 року на загальну суму 27676,75 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4612,79 грн., податкова накладна № 56 від 01.08.2011 року на загальну суму 27676,75 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 4612,79 грн., накладна № 187 від 08.08.2011 року на загальну суму 22795,96 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 3799,33 грн., податкова накладна № 187 від 08.08.2011 року на загальну суму 22795,96 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 3799,33 грн., накладна № 292 від 15.08.2011 року на загальну суму 8808,24 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1468,04 грн., податкова накладна № 292 від 15.08.2011 року на загальну суму 8808,24 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1468,04 грн., накладна № 396 від 22.08.2011 року на загальну суму 16996,18 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2832,70 грн., податкова накладна № 396 від 22.08.2011 року на загальну суму 16996,18 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2832,70 грн.

Також судом встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, яка є продавцем та Комунальним підприємством «Обласний дитячо - молодіжний саноторно - оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини», яке є покупцем укладені наступні договори: № 26 з 08.2011 року, № 27 від 01 липня 2011 року, № 6а від 05 січня 29011 року, договір від 21 квітня 2011 року, договір від 21 квітня 2011 року, договір від 21 квітня 2011 року, договір від 21 квітня 2011 року, договір від 28 квітня 2011 року, договір від 21 квітня 2011 року, договір від 21 квітня 2011 року, № 30 від 03 листопада 2011 року.

На підтвердження поставленого товару Комунальному підприємству «Обласний дитячо - молодіжний саноторно - оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини» на підставі вищезазначених договорів позивачем надані наступні документи: видаткова накладна № 67 від 01.08.2011 року на загальну суму 11297,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1882,90 грн., податкова накладна № 67 від 01.08.2011 року на загальну суму 11297,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1882,90 грн., видаткова накладна № 68 від 02.08.2011 року на загальну суму 12601,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2100,27 грн., податкова накладна № 68 від 02.08.2011 року на загальну суму 12601,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2100,27 грн., видаткова накладна № 69 від 03.08.2011 року на загальну суму 4455,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 742,50 грн., податкова накладна № 69 від 03.08.2011 року на загальну суму 4455,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 742,50 грн., видаткова накладна № 70 від 04.08.2011 року на загальну суму 426,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 71,10 грн., податкова накладна № 70 від 04.08.2011 року на загальну суму 426,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 71,10 грн., видаткова накладна № 71 від 05.08.2011 року на загальну суму 1607,12 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 267,85 грн., податкова накладна № 71 від 05.08.2011 року на загальну суму 1607,12 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 267,85 грн., видаткова накладна № 72 від 05.08.2011 року на загальну суму 8655,55 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1442,59 грн., податкова накладна № 72 від 05.08.2011 року на загальну суму 8655,55 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1442,59 грн., видаткова накладна № 73 від 08.08.2011 року на загальну суму 1607,12 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 267,85 грн., податкова накладна № 73 від 08.08.2011 року на загальну суму 1607,12 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 267,85 грн., видаткова накладна № 74 від 08.08.2011 року на загальну суму 13030,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2171,82 грн., податкова накладна № 74 від 08.08.2011 року на загальну суму 13030,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2171,82 грн., видаткова накладна № 75 від 09.08.2011 року на загальну суму 1812,41 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 302,07 грн., податкова накладна № 75 від 09.08.2011 року на загальну суму 1812,41 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 302,07 грн., видаткова накладна № 75 від 09.08.2011 року на загальну суму 1812,41 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 302,07 грн., видаткова накладна № 76 від 10.08.2011 року на загальну суму 1694,04 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 282,34 грн., податкова накладна № 76 від 10.08.2011 року на загальну суму 1694,04 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 282,34 грн., видаткова накладна № 77 від 10.08.2011 року на загальну суму 4280,17 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 713,36 грн., податкова накладна № 77 від 10.08.2011 року на загальну суму 4280,17 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 713,36 грн., видаткова накладна № 78 від 11.08.2011 року на загальну суму 1743,98 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 290,66 грн., податкова накладна № 78 від 11.08.2011 року на загальну суму 1743,98 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 290,66 грн., видаткова накладна № 79 від 12.08.2011 року на загальну суму 1755,07 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 292,51 грн., податкова накладна № 79 від 12.08.2011 року на загальну суму 1755,07 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 292,51 грн., видаткова накладна № 80 від 12.08.2011 року на загальну суму 1792,07 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,68 грн., податкова накладна № 80 від 12.08.2011 року на загальну суму 1792,07 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,68 грн., видаткова накладна № 81 від 12.08.2011 року на загальну суму 13765,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2294,20 грн., податкова накладна № 81 від 12.08.2011 року на загальну суму 13765,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2294,20 грн., видаткова накладна № 82 від 15.08.2011 року на загальну суму 1797,61 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 299,60 грн., податкова накладна № 82 від 15.08.2011 року на загальну суму 1797,61 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 299,60 грн., видаткова накладна № 83 від 15.08.2011 року на загальну суму 7733,29 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1288,88 грн., податкова накладна № 83 від 15.08.2011 року на загальну суму 7733,29 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1288,88 грн., видаткова накладна № 84 від 16.08.2011 року на загальну суму 1793,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,99 грн., податкова накладна № 84 від 16.08.2011 року на загальну суму 1793,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,99 грн., видаткова накладна № 85 від 16.08.2011 року на загальну суму 5777,87 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 962,98 грн., податкова накладна № 85 від 16.08.2011 року на загальну суму 5777,87 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 962,98 грн., видаткова накладна № 86 від 17.08.2011 року на загальну суму 1793,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,99 грн., податкова накладна № 86 від 17.08.2011 року на загальну суму 1793,92 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 298,99 грн., видаткова накладна № 87 від 17.08.2011 року на загальну суму 10971,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1828,50 грн., податкова накладна № 87 від 17.08.2011 року на загальну суму 10971,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1828,50 грн., видаткова накладна № 88 від 18.08.2011 року на загальну суму 1797,61 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 299,60 грн., видаткова накладна № 89 від 18.08.2011 року на загальну суму 895,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 149,33 грн., податкова накладна № 89 від 18.08.2011 року на загальну суму 895,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 149,33 грн., видаткова накладна № 90 від 19.08.2011 року на загальну суму 1797,61 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 299,60 грн., податкова накладна № 90 від 19.08.2011 року на загальну суму 1797,61 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 299,60 грн., видаткова накладна № 91 від 19.08.2011 року на загальну суму 2773,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 462,33 грн., податкова накладна № 91 від 19.08.2011 року на загальну суму 2773,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 462,33 грн., видаткова накладна № 92 від 19.08.2011 року на загальну суму 2123,11 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 353,85 грн., податкова накладна № 92 від 19.08.2011 року на загальну суму 2123,11 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 353,85 грн., видаткова накладна № 93 від 22.08.2011 року на загальну суму 12979,38 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2163,23 грн., податкова накладна № 93 від 22.08.2011 року на загальну суму 12979,38 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2163,23 грн., видаткова накладна № 94 від 23.08.2011 року на загальну суму 1697,75 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 282,96 грн., податкова накладна № 94 від 23.08.2011 року на загальну суму 1697,75 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 282,96 грн., видаткова накладна № 95 від 23.08.2011 року на загальну суму 4546,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 757,83 грн., податкова накладна № 95 від 23.08.2011 року на загальну суму 4546,99 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 757,83 грн., видаткова накладна № 96 від 24.08.2011 року на загальну суму 1740,28 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 290,05 грн., податкова накладна № 96 від 24.08.2011 року на загальну суму 1740,28 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 290,05 грн., видаткова накладна № 97 від 24.08.2011 року на загальну суму 2239,03 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 373,17 грн., податкова накладна № 97 від 24.08.2011 року на загальну суму 2239,03 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 373,17 грн., видаткова накладна № 98 від 25.08.2011 року на загальну суму 12684,05 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2114,01 грн., податкова накладна № 98 від 25.08.2011 року на загальну суму 12684,05 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2114,01 грн., видаткова накладна № 99 від 26.08.2011 року на загальну суму 1370,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 228,40 грн., податкова накладна № 99 від 26.08.2011 року на загальну суму 1370,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 228,40 грн., видаткова накладна № 100 від 26.08.2011 року на загальну суму 5465,76 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 910,96 грн., податкова накладна № 100 від 26.08.2011 року на загальну суму 5465,76 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 910,96 грн., видаткова накладна № 101 від 27.08.2011 року на загальну суму 2068,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 344,67 грн., податкова накладна № 101 від 27.08.2011 року на загальну суму 2068,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 344,67 грн., видаткова накладна № 102 від 29.08.2011 року на загальну суму 314,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 52,40 грн., податкова накладна № 102 від 29.08.2011 року на загальну суму 314,40 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 52,40 грн., видаткова накладна № 103 від 30.08.2011 року на загальну суму 4942,80 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 823,80 грн., податкова накладна № 103 від 30.08.2011 року на загальну суму 4942,80 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 823,80 грн.

Факт оплати товару позивачем підтверджується наступними документами: платіжне доручення № 81 від 12 серпня 2011 року на суму 57110,22 грн., платіжне доручення № 91 від 02 серпня 2011 року на суму 101000,00 грн., платіжне доручення № 78 від 12 серпня 2011 року на суму 800,00 грн., платіжне доручення № 103 від 30 вересня 2011 року на суму 5000,00 грн., платіжне доручення № 89 від 25 серпня 2011 року на суму 1261,00 грн., платіжне доручення № 102 від 22 вересня 2011 року на суму 2260,00 грн.

В подальшому отриманий товар був реалізований позивачем на підставі договору оренди вантажного автомобіля з наданням послуг по управлінню від 01.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_6, який є власником та фізичною особою - підприємцем Спесивцевою Оленою Дмитрієвною, яка є орендавцем, предметом якого є наступне: власник надає, а орендавець приймає у тимчасове користування автомобіль - вантажний фургон марки Mersedes-bens, гос. Номер НОМЕР_4 з метою транспортування вантажу. Керування автомобілем здійснюється власником або довіреною особою з числа працівників орендавця.

Суд не приймає до уваги, що податковий орган при проведені перевірки посилається на інформацію, отриману від Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі щодо результатів документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама».

Державною податковою інспекцією у Києво - Святошинському районі Київської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Футурама», на підставі якої складено акт № 1214/23-3/34564773 від 30.11.2011 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень - серпень 2011 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення: ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині «ймовірного» недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Футурама» при продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах «ймовірно» не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період червень 2011 року - серпень 2011 року.

Проте суд не погоджується із висновками акта перевірки з наступних підстав.

Згідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В обґрунтування висновків акта перевірки, щодо неправомірності включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, податковим органом покладено ознаки нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Футурама».

На підтвердження реальності зазначеної операції позивачем надано до суду такі первинні документи, як договори, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні. Судом досліджені зазначені документи.

Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення витрат на суму 95780 грн. та заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 10157,40 грн. та податку на додану вартість на суму 19156 грн., порушення Податкового кодексу України, яким чітко передбачено випадки виникнення права платника податку на віднесення витрат до валових витрат підприємства, визначення податкового кредиту та від'ємного значення по податках. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Щодо висновків акту перевірки в обґрунтування яких покладено ознаки нікчемності угод укладених позивачем із контрагентами передбачені ч. 1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 цього кодексу, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідачем не надано жодних доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку.

Ознаками нікчемності угод, відповідач вважає субєктивні обставини, зокрема такі, як відсутність необхідних умов у контрагента для ведення господарської діяльності.

Разом з тим, відповідачем не наведено жодної норми закону, яка б встановлювала необхідні умови для ведення господарської діяльності, та наразі для виконання зобовязань за спірними угодами.

Також відповідачем не наведено жодної норми закону, яка б встановлювала відповідальність одного субєкта господарювання за порушення, допущені іншим суб'єктом.

Згідно п. 18. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, що вчиненні на виконання укладених договорів господарські операції є такими, що вчинені з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Отже в матеріалах справи відсутні докази в обґрунтування умислу позивача у скоєнні правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є матеріальним правом позивача.

У Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України №7 від 03.04.2009 "Про стан здійснення судочинства адміністративними судами" наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Одержання економічного ефекту, за наслідками реалізації товарів та послуг підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми нарахованого податку, у звязку з придбанням товарів від контрагента, у межах спірних правовідносин.

Відповідачем, для встановлення обставин, що стосуються спірних правовідносин, не надано доказів на вчинення належних дій, з метою підтвердження відомостей отриманих від осіб, які мали правові відносини з позивачем.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум грошових зобовязань, зроблене відповідачем відповідно до спірного рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову приватного підприємства «Строймашкомплект» до Краматорської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000262303/10000 від 06.06.2012 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001991740 від 20.09.2012 року та № 0001988740 від 20.09.2012 року - задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0001991740 від 20.09.2012 року та № 0001988740 від 20.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 судовий збір в сумі 366 грн. 42 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06.11.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 09.11.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.