Постанова № 27456797, 08.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13327/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Циганенка А.І.

при секретарі Бобирь Г.Г.

за участю представника позивача Стельника Д.В., представника відповідача Красильникової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» (Відокремлений підрозділ «Стандарт») про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1,

В С Т А Н О В И В:

позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства «Селидіввугілля» (Відокремлений підрозділ «Стандарт»), про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-серпень 2012 року в сумі 13192,92 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був щомісяця відшкодувати до 25 числа місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам Відокремленого підрозділу «Стандарт» Державного підприємства «Селидіввугілля». Станом на день подання позову відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, яка підтверджується відповідними розрахунками за період травень-серпень 2012 року у сумі 13192,92 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надала заперечення №4/2422 від 31.10.2012, в яких позовні вимоги не визнала частково на суму 2793,72 гривень. Вказувала на те, що у підприємства відсутній обов'язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3, оскільки останній пенсія була призначена 28 вересня 2003 року, тобто набуття чинності Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Відокремлений підрозділ «Стандарт» Державного підприємства «Селидіввугілля» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля», як платник страхових внесків зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Згідно з пунктом 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 (далі «Положення), Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Пунктом 6.9 Інструкції встановлено що, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

На виконання вимог розділу 6 Інструкції позивачем були направлені відповідачу повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прізвище, ім'я та по-батькові яких зазначено у розрахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період травень-серпень 2012 року на загальну суму 13192,92 гривень.

Факт витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах, прізвище, ім'я та по-батькові яких зазначено у розрахунку суми позову, підтверджений доказами, наданими позивачем.

Таким чином, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, та згідно розрахунків за період травень-серпень 2012 року Державного підприємства «Селидіввугілля» (Відокремлений підрозділ «Стандарт») повинно відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 13192,92 гривень.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що підприємство не повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3, оскільки останній пенсія була призначена 28 вересня 2003 року, тобто набуття чинності Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на наступне.

За змістом пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону №1788-XII убачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті статті 14 Закону №1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону №1788-XII.

Таким чином, обов'язок відповідача відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України прийнятих в порядку статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме від 24 квітня 2012 року по справі №21-33а12, від 29 травня 2012 року по справі №21-68а12, від 5 червня 2012 року по справі №21-167а12, від 10 липня 2012 року по справі №21-205а12.

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» (Відокремлений підрозділ «Стандарт») про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1у сумі 13192,92 гривень за період травень-серпень 2012 року підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства «Селидіввугілля» (Відокремлений підрозділ «Стандарт») (адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вулиця К. Маркса, буд. 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період травень-серпень 2012 року в сумі 13192 (тринадцять тисяч сто дев'яносто дві) гривні 92 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 8 листопада 2012 року.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.