Постанова № 27456595, 12.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року (17 год. 00 хв.) Справа № 0870/6203/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Кай К.В.,

за участю:

представників позивача - Волтер О.В., Тисячнік І.В.,

відповідача 1 - Васильєвої Г.В.,

представника відповідача 2 - Аскаріна Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Васильєвої Ганни Василівни, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

25.06.2012 засобами поштового зв'язку до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» (далі - позивач) до головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Васильєвої Ганни Василівни (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо включення до акту неправдивих відомостей про позивача та його діяльність, зобов'язати відповідача виключити ці неправдиві і перекручені відомості та повідомити про це всіх, кому був надісланий акт.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем до акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 5239/15-2/22161169 внесено неправдиві відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» та про його діяльність.

Ухвалою від 26.06.2012 через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України її було залишено без руху до 20.07.2012.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви про які йшлося в ухвалі від 26.06.2012.

Ухвалою судді від 20.07.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 01.08.2012.

У судове засідання 01.08.2012 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 01.08.2012 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до 11.09.2012.

Ухвалою від 11.09.2012 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 11.09.2012.

11.09.2012 до суду надійшли доповнення позивача до адміністративного позову, в яких позивач в якості другого відповідача залучив до участі в справі Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач 2) та виклав свої вимоги наступним чином: визнати протиправними дії відповідача 2 щодо не врахування (ігнорування) доказів і аргументів позивача під час розгляду заперечень на акт перевірки; зобов'язати відповідача 2 розглянути по суті заперечення позивача до акту перевірки щодо його незгоди з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки; встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача 2 здійснювати збільшення встановлених (визначених) перевіркою порушень під час розгляду заперечень платника податку на акт перевірки; зобов'язати відповідача 2 виключити з листа № 283/10/15-2/5 від 10.01.2012 «Про результати розгляду заперечень» висновок про наявність порушень у розмірах 669919,26 грн. та 343717,18 грн.; встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача 1 проводити перевірку та складати акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача № 5239/15-2/00161169.

У судовому засіданні 11.09.2012 до участі в справі в якості відповідача було залучено відповідача 2.

Ухвалою від 11.09.2012 за клопотанням представника відповідача 2 провадження у справі було зупинене до 01.10.2012.

Ухвалою від 01.10.2012 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 01.10.2012.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.10.2012 та 12.10.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та доповненнях до нього, зокрема зазначивши, що неправдивість відомостей викладених у акті перевірки полягає у використанні відповідачем терміну «перерозподіл податкового кредиту». Насправді позивачем були допущені помилки у визначенні в податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового номеру одного з контрагентів, які були виправлені наступними уточненнями до цих податкових декларацій. Відповідач 2 неправомірно, на думку позивача, не врахував заперечення позивача проти акту перевірки та неправомірно збільшив встановлені актом перевірки порушення.

Відповідач та представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, зокрема зазначивши, що дії відповідачів є правомірними та такими, що ґрунтуються на законі. Просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 12.10.2012 проголошено вступну та резолютивні частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

З 12.12.2011 по 16.12.2011 на підставі наказу виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 08.12.2011 № 2018 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 50.3 ст. 50, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 198.6 ст. 198 ПК України головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, інспектором податкової служби І рангу Васильєвою Ганною Василівною проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентами в періоди, що перевищили 365 календарних днів за період з 01.08.2011 по 30.08.2011. За наслідками вказаної перевірки податківцями складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.12.2011 № 5239/15-2/22161169 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п. 198.2 та 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме, завищення кредиту на суму ПДВ 669920,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму ПДВ 192348,00 грн.

29.12.2011 позивач подав відповідачу 2 заперечення на Акт перевірки.

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, листом від 10.01.2012 № 283/10/15-2/5 відповідач відмовив у задоволенні заперечень позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п 79.2, п. 79.3 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до п. 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить висновки самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому відповідно до ст. 58 ПК України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає у зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Щодо можливості впливу відповідних висновків акту перевірки на охоронюваний законом інтерес платника податків варто зазначити таке.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Тому ці висновки, а так само і відповідні дії посадових осіб контролюючого органу не заважають у набутті платником податків певних матеріальних чи нематеріальних благ. Водночас, характерною ознакою охоронюваного законом інтересу відповідно до правової позиції Конституційного Суду України є саме прагнення особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб.

Отже, відсутність перешкод у діяльності особи зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне прагнення особи до набуття певних благ не обмежується.

В разі, якщо платник податків вважає, що викладена в акті інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник податків не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Таким чином, діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах.

В зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.

Водночас, у деяких випадках дії посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок можуть безпосередньо впливати на права чи обов'язки платника податків чи створюють перешкоди у його діяльності.

Так, відповідно до п. 85.5 ст. 85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. У разі вчинення відповідних дій працівниками органу державної податкової служби порушене право платника податків може бути поновлене за результатами судового розгляду.

Проте зазначене не стосується дій із оформлення результатів перевірки, зокрема щодо формування змісту акту перевірки.

Оскільки акт перевірки є суб'єктивною думкою посадових осіб відповідача і для суду не має беззаперечного значення, а оцінюються у сукупності із іншими даними, які мають значення доказів по справі, то такі дії не породжують будь-яких правових наслідків окрім як складання відповідного акту перевірки.

Так само не породжують будь-яких наслідків результати розгляду заперечень на акт перевірки.

Через наведене вище суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо: включення до акту неправдивих відомостей про позивача та його діяльність; зобов'язання відповідача виключити ці неправдиві і перекручені відомості та повідомити про це всіх, кому був надісланий акт; визнання протиправними дії відповідача 2 щодо не врахування (ігнорування) доказів і аргументів позивача під час розгляду заперечень на акт перевірки; зобов'язання відповідача 2 розглянути по суті заперечення позивача до акту перевірки щодо його незгоди з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки; встановлення наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача 2 здійснювати збільшення встановлених (визначених) перевіркою порушень під час розгляду заперечень платника податку на акт перевірки; зобов'язання відповідача 2 виключити з листа № 283/10/15-2/5 від 10.01.2012 «Про результати розгляду заперечень» висновку про наявність порушень у розмірах 669919,26 грн. та 343717,18 грн., оскільки позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав. Належним способом захисту порушених прав в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується позивачем в іншому судовому провадженні.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про встановлення наявність чи відсутність компетенції (повноважень) відповідача проводити перевірку та складати акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача № 5239/15-2/00161169, суд зазначає наступне.

Наказом відповідача 2 від 08.12.2011 № 2018 вищезазначену перевірку було доручено провести головному державному податковому ревізору - інспектору відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Макаренко Н.І.

Відповідно до наказу відповідача 2 від 08.12.2012 № 274-в в період проведення перевірки Макаренко Н.І. було надано дні відпочинку за раніше відпрацьовані вихідні дні, у зв'язку з чим перевірку було проведено головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Васильєвою Г.В.

Суду не було надано жодних документів, що могли б підтвердити факт передоручення відповідачем 2 проведення даної перевірки Васильєвій Г.В., отже суд доходить висновку, що дана перевірка була проведена особою, яка не мала повноважень на її проведення.

За приписами ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права, проте, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки належним способом захисту порушеного права на думку суду є визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу відповідача 2 від 08.12.2011 № 2018.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення в повному обсязі вимог позивача, а відтак, позов слід задовольнити частково, а саме в наведеній вище частині.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Васильєвої Ганни Василівни, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Васильєвої Ганни Василівни щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» на підставі наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 08.12.2011 № 2018.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 17.10.2012.